про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
23 квітня 2026 року 320/16459/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_2 з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 30.12.2025 року №4/26-15-24-01-21-13/3157611347 про виключення ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку та зобов'язання Головного управління ДПС у місті Києві поновити у вищеозначеному реєстрі запис про реєстрацію позивачки платником єдиного податку з 01.01.2026 року.
Ухвалою суду від 23.04.2026 року провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим канцелярією суду 23.04.2026 року за вхідним номером 16586 зареєстровано заяву про забезпечення позовної заяви, в якій позивачка просить суд забезпечити заявлені позовні вимоги шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 30.12.2025 року №4/26-15-24-01-21-13/3157611347 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням у справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивачки вказує, що у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування. У свою чергу, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
Представник наголошує на тому, що спірне рішення зокрема призведе до значного збільшення податкового навантаження на позивачку, складнощів бухгалтерського та податкового обліку, звільнення працівників та інших негативних наслідків.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Крім того, очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30.12.2025 року №4/26-15-24-01-21-13/3157611347 ФОП ОСОБА_3 стала проведена у період з 14.11.2025 - по 21.11.2025 року податкова перевірка, за результатом якої Головним управлінням ДПС у м. Києві виявлене порушення позивачкою пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином прийняте рішення податкового органу позбавляє позивача права бути платником єдиного податку третьої груп, та надає право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ДПС України в м. Києві від 30.12.2025 року №4/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_2 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3 в даному випадку фактично призводить до вирішення позовних вимог до розгляду справи по суті судом.
Суд не заперечує стосовного того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення може убезпечити позивача від можливого понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди тощо.
Однак варто врахувати, що такі обставини підлягають доведенню на стадії розгляду справи по суті спору у встановленому процесуальним законом порядку, а не під час вирішення питання про забезпечення позову. Ці обставини не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову.
У контексті вказаного, суд звертає увагу на правові позиції Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 року у справі №826/14951/18, від 30.09.2021 року у справі №160/7358/21 та у справах №640/23179/19, №460/549/20, №826/16216/18, за змістом яких господарська діяльність передбачає ведення такої діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше й у разі оскарження відповідного акту суб'єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.
У згаданих провадженнях Верховний Суд відхилив доводи стосовно можливого нанесення суб'єкту господарювання майнової шкоди як підстави для забезпечення позову і обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів, зазначивши, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Водночас, зазначені позивачем доводи щодо ускладнення податкових зобов'язань та необхідності здійснювати більш складний податковий облік також не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 150 КАС України, оскільки заявник жодним чином не позбавлений права здійснювати господарську діяльність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 808/2432/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 840/3275/18, від 01 жовтня 2019 року, від 21 листопада 2019 року у справі № 420/1065/19, від 21 січня 2021 року у справі №420/4262/19.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
3. Продовжити розгляд та зберігання справи №320/16459/26 в електронному вигляді.
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Марич Є.В.