23 квітня 2026 року м. Київ справа №320/47509/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ-КЛІМАТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ-КЛІМАТ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 № 320700414.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, позаяк, в акті перевірки відповідачем встановлено вчинення позивачем податкового правопорушення, проте не досліджено наявність/відсутність вини платника податків, що є передумовою для нарахування штрафних санкцій. Відсутність посилання на конкретну норму пункту ст. 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на переконання позивача, унеможливлює визначення конкретної підстави притягнення позивача до відповідальності. Акт перевірки не містить в собі обставин, які за позицією контролюючого органу характеризують порушення, яке на переконання останнього, допущено товариством, як умисне. Тобто, в акті перевірки відсутні оцінка відповідачем вини, як характеризуючої обставини для формування висновку про наявність умислу в діях позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є законним та обґрунтованим, позаяк, відповідно до п. 124.1 ст 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у визначених розмірах
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи. Відповідач вважає, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання норм та правил, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій зауважено на тому, що обов'язок доведення вини ПК України покладено саме на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до відповідальності у вигляді штрафу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2024 за результатами камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на додану вартість, ГУ ДПС у м. Києві було складено акт № 21314/Ж5/26-15-04-14-03, за яким, за даними перевірки встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.3 ст. 57, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203, п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за податковими деклараціями з податку на додану вартість: № № 9346493927 від 20.12.2023; № 9376395499 від 19.01.2024; № 9376395499 від 19.01.2024; № 9376395499 від 19.01.2024.
Не погоджуючись із вказаним актом камеральної перевірки, ТОВ «АБСОЛЮТ КЛІМАТ» 04.04.2024 подало свої заперечення, на що, отримало листа від ГУ ДПС у м.Києві про розгляд заперечення на акт камеральної перевірки, в якому залишено без змін висновок викладений в акті перевірки, а заперечення без задоволення.
25.04.2024 ТОВ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» отримало податкове повідомлення-рішення № 320700414 від 22.04.2024, яким визначено (нарахування) податку на додану вартість за затримку 23, 1, 1, 27 календарних днів та застосовано штрафні санкції у розмірі 5% - 579995,01 грн.
ТОВ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» подало до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 320700414 від 22.04.2024, на що 05.07.2024 отримало рішення № 19609/6/99-00-06-03-01-06 від 27.06.2024 про результати розгляду скарги, в якому скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 320700414 від 22.04.2024 без змін.
Тож, за висновками акта перевірки, встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та ст. 203 ПК України, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Наведене і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі також - ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом досліджено, що відповідно до висновків акта акта перевірки, на підставі ст. 124 Податкового кодексу України, за затримку на на 23, 1, 1, 27 днів сплати в сумі 11599900 грн, товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 579995,01 грн за платежем: податок на додану вартість.
Тож, з наведеного слідує, що позивачем було допущено затримку сплати узгодженого грошового зобовґязання зі сплати податку на додану вартість, за що оскаржуваним рішенням було застосовано штрафні санкції.
Закон № 2260-IX, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тож, з наведеного слідує, що саме з 27.05.2022, припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260-IX, було внесено зміни й до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
У свою чергу, відповідно до нової редакції цієї норми, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Згідно п. 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Ця норма закону набрала чинності з 27.05.2022.
Тобто, Законом № 2260, який набрав чинності 27.05.2022, було поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п. п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності.
Суд наголошує на тому, що позовна заява не містить обставин, які спростовують факт порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додатну вартість. Позивач лише наголошує на тому, що відповідачем не було досліджено наявність/відсутність вини у порушенні, проте жодних чином не розкриває зміст таких доводів та наявності обставин, що мали бути враховані контролюючим органом.
Так, відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому, положення ПК України (п. 109.3 ст. 109) містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків, а саме: правопорушення, передбачені п. 123.2-123.5 ст. 123, п. 124.2, 124.3 ст. 124, п. 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 цього Кодексу.
У той же час, згідно висновку акту камеральної перевірки відповідальність позивача за порушення сплати податкових зобов'язань встановлена п. 124.1 ст. 124 ПК України, а не п. 124.2. та 124.3 цієї статті, та згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до позивача застосовано штрафи саме на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України.
Таким чином, єдиною та достатньою підставою для притягнення платника податку до відповідальності, передбаченої п. 124.1 ст. 124 ПК України, є встановлення факту несплати платником узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.
Суд наголошує, що відповідальність за п. 124.1 ст. 124 ПК України не пов'язана із доведенням умислу або вини платника податків, а застосовується виключно за фактом прострочення сплати узгодженої суми податку. Достатнім є сам факт порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, підтверджений матеріалами справи.
Отже, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що висновки акта перевірки знайшли свого підтвердження, тому порушення позивачем граничного строку для сплати грошового зобовґязання з податку на додану варість, визначений п. 57.1 ст. 57 ПК України, є обґрунтованими та законними.
Щодо відсутності в оскаржуваному рішенні посилання на конкретну норму пункту ст. 124 ПК України, унеможливлює визначення конкретної підстави притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає, що як акт камерльної перевірки, так і оскаржуване податкове повідомлення-рішення та розрахунок до нього, містять обовґязкові реквізити щодо їх форми, підстави винисення рішення та конкретну санкцію, яка застосовується до платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ-КЛІМАТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.