22 квітня 2026 року м. Київ справа №320/2054/25
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133)
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Трейд» (02140, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6-А, оф. 502, код ЄДРПОУ 42616768)
простягнення коштів
встановив:
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Трейд», в якому просила суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Трейд» 61 290 (шістдесят одну тисячу двісті дев'яносто) грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не сплачено у добровільному порядку внесок на регулювання за ІІI квартал 2024 року у сумі 61290,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Від відповідача повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», який направлявся на адресу, зазначену в позовній заяві.
Пунктом 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Відповідачем у встановлений строк відзиву до суду не подано.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Відповідно до ст. 1 Закону про НКРЕКП Регулятор є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 2 Закону про НКРЕКП регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Відповідно до ст. 3 Закону про НКРЕКП регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, згідно зі ст. 11 Закону про НКРЕКП фінансування регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до ст. 13 цього Закону.
Законом про НКРЕКП визначено порядок сплати внесків на регулювання, та, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.
Відповідно ст. 13 Закону про НКРЕКП базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал. Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу та не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.
У разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання, зазначене регулюється ч. 5 ст. 13 Закону про НКРЕКП.
Пунктом 6 постанови НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» (далі Порядок) визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається:
1) управлінням ліцензування актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до пункту 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах. Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.
При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.
Так, судом встановлено, що відповідно до постанови НКРЕКП від 11.12.2018 №1891 «Про видачу ліцензії з постачання природного газу ТОВ «Сінергія Трейд», відповідач є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з постачання природного газу.
Постановою НКРЕКП від 22.04.2020 № 866 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2021 рік» визначено планову ставку внеску на регулювання на 2021 року у розмірі 0,088 відсотка.
Разом з тим, постановою НКРЕКП від 16.12.2020 № 2491 «Про визначення ставки внеску на регулювання на I квартал 2021 року» визначено ставку внеску на регулювання на І квартал 2021 року у розмірі 0,104 відсотки.
Так, на виконання пункту 7 Порядку, ТОВ «Сінергія Трейд» подано до структурного підрозділу НКРЕКП у м. Києві та Київській області Звіт про сплату внеску на регулювання за І квартал 2021 року згідно з додатком № 2, а саме, Форму № 20 НКРЕКП
У період з ІІ кварталу 2021 року по ІІІ квартал 2024 року Відповідачем Звіт про сплату внеску на регулювання не подавався.
Так, відділом НКРЕКП у м. Києві та Київській області, на підставі п. 8 порядку було сформовано Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал 2024 року (далі- Звіт відділу).
Таким чином, регулятором для формування Зведеного звіту про сплату внеску на регулювання у ІІІ кварталі 2024 року та визначення суми заборгованості ТОВ «Сінергія Трейд» правомірно враховувалась інформація, яка міститься у Звіті відповідача за за І квартал 2021 року оскільки заборгованість Позивача, щодо сплати внесків на регулювання є перехідною та обліковується НКРЕКП з моменту подання Відповідачем Звіту про сплату внесків на регулювання за І квартал 2021 року до формування НКРЕКП зведеного звіту про сплату внесків на регулювання у ІІІ кварталі 2024 року та складає 61 290.
Враховуючи зазначене, станом на момент звернення до суду несплачена сума внесків відповідачем на регулювання за ІІІ квартал 2024 року складає 61290,00 грн.
Внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора, що передбачено положеннями Закону про НКРЕКП.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону про НКРЕКП у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання.
Разом з тим, зазначена сума внеску на регулювання за визначений період відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують таку сплату в матеріалах справи відсутні.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд-
Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) задовольнити.
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія Трейд» (02140, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6-А, оф. 502, код ЄДРПОУ 42616768) 61 290 (шістдесят одну тисячу двісті дев'яносто) грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.