26 січня 2011 року Справа №09/2451
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1 адвокат (за ордером та договором), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Жашків до виконавчого комітету Жашківської міської ради (перший відповідач) та Жашківської міської ради (другий відповідач) про визнання права власності на самочинне будівництво, -
Подано позовну заяву, у якій позивач просить відповідно до ст. 376 ЦК України визнати за ним право власності на самочинно збудований об'єкт, а саме: прибудову магазину літ. "А", загальною площею 19,8 кв.м., яка на технічному плані інвентаризаційної справи №431 зазначена під цифрою 1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- ОСОБА_2 (позивач) зареєстрований підприємцем, займається господарською діяльністю, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, основним видом діяльності є роздрібна торгівля непродовольчими товарами по Україні;
- з метою створення робочого місця для здійснення підприємницької діяльності, на підставі рішень міської ради та її виконавчих органів, позивач реконструював під магазин квартиру АДРЕСА_1, згідно Акту державної технічної комісії АТ 2 000252 від 28 грудня 2002 року магазин прийнятий в експлуатацію і 02.10.2007 року на нього позивачу видане свідоцтво про право власності серії САА №593429;
- у 2007-2008 роках, після введення магазину в експлуатацію, з метою підвищення рівня обслуговування покупців, позивачем здійснено прибудову до магазину;
- приміщення прибудоване позивачем за погодженням з мешканцями житлового будинку, з дозволу органу державної влади, на земельній ділянці, що надана в оренду для цієї мети, власними силами та за власні кошти, але без затвердженого проекту;
- прибудова відповідає діючим будівельним нормам і правилам, у тому числі нормам пожежної безпеки, правилам містобудування та санітарно-гігієнічним нормам, не порушує права інших осіб;
- по закінченню будівельних робіт, з метою оформлення права власності на вказану прибудову до магазину, позивач звернувся до Жашківського відділку комунального підприємства (КП) "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації";
- після проведення поточної інвентаризації 22.11.2010 року позивачем отриманий технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 431), у якому прибудова зазначена у складі приміщень магазину літ "А" під цифрою 1, як збудована самовільно;
- виконавчий комітет Жашківської міської ради, розглянувши клопотання підприємця ОСОБА_2, відмовив у видачі дозволу на виготовлення свідоцтва про право власності на прибудову, посилаючись на абзац 2 підпункту "а" пункту 6.1 розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року;
- позивач вважає порушеним своє право власності, оскільки відповідно до ст.376 ЦК України, за вказаних обставин, у нього є право на визнання за ним право власності на вищевказану прибудову до належного йому магазину.
Ухвалою суду від 08 грудня 2010 року на підставі ст.ст. 24, 65 ГПК України залучено другим відповідачем у справі Жашківську міську раду.
Перший відповідач у клопотанні від 11 січня 2011 року не заперечив щодо заявленого позивачем позову, просив розглянути справу за відсутності його представника. Клопотання першого відповідача про розгляд справи без участі його представника задоволено судом.
Другий відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду 14 грудня 2010 року та 13 січня 2011 року уповноваженій особі - Янишпільській.
Неподання письмового відзиву на позовну заяву другим відповідачем та нез'явлення у судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що після реконструкції квартири у магазин, вона була виведена із житлового фонду, магазину наданий окремий вуличний номер - 12/1, відсутність державної реєстрації прибудови у складі приміщень магазину робить неможливим належний облік та розпорядження об'єктом права власності в цілому.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Позивач проживає в м. Жашкові, 05 травня 2004 року Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області зареєстрований, як фізична особа - підприємець, про що йому видане Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 №208843. Позивач зареєстрований в ДПІ у Жашківському районі платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 30 грудня 2009 року серії Ж №484080.
Жашківська міська рада (другий відповідач) являється представницьким органом місцевого самоврядування, його компетенція, правомочності встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Виконавчий комітет Жашківської міської ради (перший відповідач) є підконтрольними і підзвітним Жашківській міській раді згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Позивач реконструював квартиру АДРЕСА_1 під магазин. Згідно Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28 грудня 2002 року АТ 2 000252 реконструкція квартири під магазин готова до введення в експлуатацію. Акт затверджений головою райдержадміністрації 02 січня 2003 року. Реконструкція квартири під магазин проведена згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 21 жовтня 2002 року №121, виданого Черкаською обласною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Право власності позивача на вказаний магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.10.2007 року серії САА №593429, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жашківської міської ради від 20.09.2007 року № 172.
У вересні 2007 року позивач звернувся до голови райдержадміністрації з заявою, у якій просив розглянути питання про прибудову складського приміщення до магазину, додавши обґрунтування та погодження мешканців будинку.
Рішенням Жашківської міської ради від 25 грудня 2007 року №23-24/V "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 приватному підприємцю ОСОБА_2" позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для реконструкції магазину та будівництва прибудови складського приміщення до магазину за рахунок забудованих земель (землі громадської та житлової забудови) Жашківської міської ради та надання в оренду терміном на п'ять років.
22 квітня 2008 року Жашківська міська рада та позивач уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, Жашківська міська рада згідно з рішенням сесії міської ради №29-20/У від 22.04.2008 надала, а позивач прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0084 га за рахунок забудованих земель Жашківської міської ради для комерційного використання (заклад торгівлі) за адресою: АДРЕСА_1, Черкаської області. Договір укладено на п'ять років - з 22.04.2008 по 22.04.2013 (п. 5 даного Договору). 22 квітня 2008 року орендодавець - Жашківська міська рада (другий відповідач у справі) передав зазначену земельну ділянку, а орендар - ОСОБА_2 (позивач у справі) прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором від 22 квітня 2008 року. Жашківським районним відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виготовлена на підставі договору № 1 від 11 лютого 2008 року (замовник, позивач) технічна документація із землеустрою щодо визначення частки землевикористання в межах неподільної прибудинкової території, під магазин "Малютка" підприємцю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (номер інвентаризаційної справи 431, реєстровий номер 127) прибудова у складі приміщень магазину літ."А" позначена під цифрою 1 з приміткою: "Збудовано самовільно".
Рішенням виконавчого комітету Жашківської міської ради від 26 жовтня 2010 року №211 "Про розгляд клопотання ОСОБА_2 щодо визнання права власності на прибудову до магазину по АДРЕСА_1" відмовлено підприємцю ОСОБА_2 (позивачу у справі) у видачі дозволу на виготовлення свідоцтва про право власності на прибудову до магазину по АДРЕСА_1 Черкаської області.
Згідно висновку № 37-БТ експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 03 грудня 2010 року експертом, науковим співробітником О.В. Науменко, об'ємно-планувальні рішення та конструктивні елементи прибудови до магазину, що за адресою: АДРЕСА_1 Черкаської обл., відповідають діючим Державним будівельним нормам України, у тому числі: ДБН 2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі"; ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Приміщення прибудови придатне для експлуатації за функціональним призначенням, як магазин.
У висновку державного закладу "Жашківська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України щодо відповідності санітарно-гігієнічним вимогам приміщень прибудови до магазину "Все для дітей" по АДРЕСА_1 вказано, що будівельні конструкції прибудови до магазину відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам ДБН В.2.2.-9-99 "Громадські будинки та споруди" і можуть використовуватись за цільовим призначенням.
Згідно довідки позивача від 03 листопада 2010 року залишкова балансова вартість даної прибудови - 25000,00 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є визнання права власності на самочинну прибудову у складі, належного господарюючому суб'єкту, об'єкту нерухомості -магазину.
З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2007 року позивач набув право власності на магазин, на базі якого здійснює господарсько-торговельну діяльність.
Основні засади господарювання в Україні, регулювання господарських відносин, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності визначає Господарський кодекс України (далі - ГК України).
Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо) передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст.139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляється чи використовується у діяльності суб'єкта господарювання та відображається в їх балансі або враховуються у інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Магазин, на який позивач набув право власності, є об'єктом нерухомості, обліковується ним у обов'язковій фінансовій звітності, як суб'єкта підприємницької діяльності. В процесі господарської діяльності у 2007 - 2008 роках позивач з дозволу, за погодженням з мешканцями будинку, на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, здійснив прибудову до магазину. У технічному паспорті на нежитлове приміщення (номер інвентаризаційної справи - 431) прибудова площею 4,37 х 5,65 позначена цифрою 1 з позначенням "Збудовано самовільно".
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт, на який позивач просить визнати право власності, збудований без належно затвердженого проекту, отже відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Суд приймає до уваги вищенаведений висновок експерта, згідно з яким об'ємно-планувальні рішення та конструктивні елементи прибудови до магазину, що за адресою: АДРЕСА_1 Черкаської обл., відповідають діючим Державним будівельним нормам України, у тому числі пожежним, санітарним нормам і правилам; приміщення прибудови придатне для експлуатації за функціональним призначенням, як приміщення магазину.
З метою оформлення права власності самочинного будівництва у складі приміщень належного позивачу на праві власності магазину, останній звертався до виконавчого комітету Жашківської міської ради. Однак позивачу відмовлено у оформленні права власності на прибудову з посиланням на абзац 2 підпункту "а" пункту 6.1 розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року. При цьому конкретні вимоги до підприємця, обґрунтування мотивів відмови, у рішенні не наведені. Рішення стосовно самочинної прибудови виконавчим комітетом не прийнято.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає, що здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, оскільки здійснено з дозволу органу державної влади, погоджене з мешканцями будинку, проведено з дотриманням будівельних, пожежних, санітарних норм і правил, знаходиться на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду для цієї мети. Заперечення стосовно визнання права власності на прибудову за позивачем відсутні.
Відсутність державної реєстрації прибудови у складі належного позивачу об'єкту нерухомості, робить недостовірними дані щодо майнового стану та обліку майна позивача (ст.145 ГК України), як суб'єкта господарювання, чим порушуються його права, як суб'єкта права власності.
Відповідно до ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу.
Згідно ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підлягаючими задоволенню.
Зважаючи на причини виникнення спору, відповідно до ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Черкаська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на самочинно збудований об'єкт, а саме: прибудову магазину літ. "А", загальною площею 19,8 кв.м., на технічному плані інвентаризаційної справи №431, виготовленої Жашківським відділком КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", позначена під цифрою 1, і знаходиться у складі приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯ Н.М. Курченко
Повне рішення складено 31 січня 2011 року.