20 квітня 2026 року справа №320/7197/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просить суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (довічно призначено компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування (ст.20,ст.21) та недоотримання пенсії, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи);
???- зобов?язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації нарахувати кошти за період з травня 2021 року по серпень 2022 року, соціальні виплати (довічно призначеної компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування та недоотримання пенсії, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи) та передати розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду України з метою подальшої виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №320/15518/21 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 19.04.2021 №29-21, яким не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно. Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації підтвердити ОСОБА_1 статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. У зв'язку із набранням рішенням №320/15518/21 законної сили Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо повернення недоотриманих коштів у зв'язку із протиправним рішенням Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 19.04.2021 №29-21. Відповіді станом на дату звернення до суду від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не отримано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.
На підставі ч. 3 ст. 194, КАС України судом визначено, що подальший розгляд справи буде здійснюватися у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським МВМ №1 ГУ МВС України у Київській області.
06.07.2006 Київською облдержадміністрацією було видано позивачу посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_2 .
16.03.2011 Київською облдержадміністрацією було видано позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_3 та вкладку до нього № НОМЕР_4 с потерпілого від Чорнобильської катастрофи №1.
Відповідно до експертного висновку №204 від 10.02.2011, довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-І №364295 від 24.02.2011 позивачу встановлено з 24.02.2011 безстроково другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Внаслідок втрати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_3 та вкладки до нього № НОМЕР_4 , позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області із заявою про видачу повторного посвідчення взамін втраченого на підставі раніше поданих документів.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 19.04.2021 №29-21, позивачу не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 у зв'язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років у період з 26.04.1986 по 01.01.1993, та вилучено відповідні посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
На підставі даного рішення з 1 травня 2021 року позивачу призупинено нарахування компенсацій згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №320/15518/21 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 19.04.2021 №29-21, яким не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно. Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації підтвердити ОСОБА_1 статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
З метою відновлення свого права на отримання пільг та компенсації позивач 28.11.2022 року звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пільг та компенсацій визначених Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ з травня 2022 року.
Відповіді станом на дату звернення до суду від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Позивачем не отримано. Вказані обставини стали підставною звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
Відповідно до статі 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Згідно статті 65 Закону № 796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до статті 19 Закону №796-ХІІ, компенсації та пільги, встановлені розділом ІV, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.
Статтею 20 Закону №769-XII, визначено гарантовані державою компенсації та пільги які надаються особам віднесеним до категорії 1.
Зокрема, відповідно до статті 20 Закону України, позивач має право на:
- 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості)
- забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я
- грошової компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування.
Разом з тим, статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №769-ХІІ встановлено пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону 769-XII визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Отже, суд зазначає, що до вилучення посвідчення за підсумками засідання комісії Київської обласної державної адміністрації, яке відбулося 19 квітня 2021 року, позивач користувався вищезазначеними компенсаціями та пільгами визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №769-ХІІ.
Крім того, суд зазначає, що право на отримання відповідних пільг та додаткових нарахувань до пенсії ОСОБА_1 є беззаперечним, оскільки припинення виплати даних пільг відбулось внаслідок рішення комісії Київської обласної державної адміністрації, яке вже було скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду №320/15518/21, та яке набрало законної сили 27.05.2022.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Рішенням від 17.07.2018 року № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку
Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України.
Дане свідчить про те, що дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо припинення соціальних виплат є протиправними.
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що належним способом захисту Позивача є визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та недоотримання пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 №461 затверджено типове положення про Управління соціального захисту населення районної, районної у міста Києві та Севастополі державної адміністрації.
Відповідно до п. 3.2 Положення про Управління основними завданнями Управління є призначення соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання житлових субсидій, пільг з оплати житлово-комунальних послуг у грошовій формі, послуг зв'язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу, інших пільг, передбачених законодавством України.
У п. 3.3 Положення про Управління закріплено, що Управління при виконанні покладених на нього повноважень взаємодіє з органами виконавчої влади, депутатами та постійними комісіями міської ради, тимчасовими контрольними комісіями та іншими органами, утвореними міською радою, департаментами, адміністраціями районів та іншими виконавчими органами міської ради, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями.
Пунктом 4.1.28 вказаного Положення передбачено, що Управління бере участь у межах повноважень у зборі та підготовці документів щодо встановлення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленні та видачі відповідних документів про право на пільги. Організовує надання пільг та здійснює призначення допомог та компенсацій цим громадянам відповідно до законодавства України в межах своїх повноважень.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що саме на Управління покладений обов'язок по забезпеченню призначення компенсацій та інших соціальних виплат, надання пільг та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України.
Втім, Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №481 від 30.08.2018 року затверджено Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
Так, відповідно до пункту 2 Положення Департамент забезпечує на території Київської області реалізацію державної політики з питань соціально-трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції; соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни та учасникам антитерористичної операції, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій.
Серед основних завдань Департаменту соціального захисту Київської обласної держаної адміністрації є координація діяльності та контроль за виконанням управліннями соціального захисту населення районних державних адміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення) законодавства України з питань реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення, надання їм практичної, консультаційно-правової та організаційно-методичної допомоги (п. 4.3 Положення).
Департамент здійснює контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати управліннями соціального захисту населення районних державних адміністрації та виконавчих органів місцевого самоврядування компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів щодо соціального захисту населення відповідно до законодавства України (абз. 9 п.5.31 Положення).
Департамент організовує та координує роботу, пов'язану із визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни, учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та "Про жертви нацистських переслідувань" (абз. 13 п.5.31 Положення).
За таких обставин, суд зазначає, що Управління соціального захисту населення при здійсненні забезпечення призначення компенсацій та інших соціальних виплат, надання пільг та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється підзвітним щодо наданих повноважень Департаменту соціального захисту населення.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації скоординувати до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснення нарахування коштів (соціальних виплат) та недоотриманої пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 травня 2021 року по 31 серпня 2022 року та передати розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з метою подальшої виплати розрахованих сум.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до норм пункту 10 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як громадянин, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 143, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (довічно призначено компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування та недоотримання пенсії, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації скоординувати до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснення нарахування коштів (соціальних виплат) та недоотриманої пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 травня 2021 року по 31 серпня 2022 року та передати розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з метою подальшої виплати розрахованих сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.