73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"01" лютого 2011 р. Справа № 13/184-АП-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу
за позовом: Фонду комунального майна м.Херсона
до: Головного управління юстиції у Херсонської області
про визнання дій державного виконавця протиправними, визнання нечинною постанови державного виконавця від 20.02.2008 р. про накладення штрафу та зупинення виконавчого провадження,
за участі:
3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору -приватного підприємця ОСОБА_1,
представників сторін:
позивача - Щербини А.М. (представника за дорученням),
відповідача -Семеоніді І.А. (представника за дорученням),
3-ї особи -не з'явився
Позовні вимоги ґрунтуються на неправомірності накладення на позивача штрафу за спірною постановою з тих підстав, що ним здійснювалися всі належні заходи по виконанню судового рішення у справі № 14/192-ПН-05. Крім того, позивач вказує, що ним оскаржена в судовому порядку постанова виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2007 р., в межах якого була винесена оспорювана постанова.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на законність вчинених дій та винесеної постанови.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що 1 лютого 2008 року у справі № 4/101-АП-08 за участі тих же сторін прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо оскарження постанови виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2007 р. Дане судове рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Поряд з цим, з тексту оспорюваної постанови про накладення штрафу слідує, що вона винесена в межах здійснюваного виконавчого провадження, відкритого згідно до названої постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2007 р.
На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалою від 27.03.2008 р. було зупинене провадження у даній справі до вирішення іншої справи, тобто справи № 4/101-АП-08.
Після завершення розгляду вказаної справи судом ухвалою від 20.01.2011 р. провадження поновлено та розгляд справи призначений на 01.02.2011 р.
Вирішуючи справу по суті суд зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України у зв'язку з наступним.
Зокрема, згідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України Кодекс набрав чинності з 1 вересня 2005 року. У відповідності до статті 4 Кодексу правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Визначення поняття „справа адміністративної юрисдикції” наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Так, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином публічно-правові спори вирішуються адміністративними судами України.
За пунктом 5 названих вище Прикінцевих та перехідних положень КАС України сформульоване основне правило щодо підсудності адміністративних спорів станом на час до початку діяльності окружного адміністративного суду, а саме зазначено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду підсудні йому справи вирішують у першій інстанції відповідні місцеві загальні суди, крім випадку, встановленого наступним пунктом 6 цього розділу КАС України.
Тобто, із загального правила щодо підсудності адміністративних спорів до початку діяльності окружних адміністративних судів місцевим загальним судам є одне виключення, наведене за названим пунктом 6 розділу ХІІ КАС України. Згідно з цим виключенням з правила відповідними господарськими судами України до початку діяльності окружного адміністративного суду вирішуються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України лише ті адміністративні справи, які підвідомчі господарським судам України відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Іншими словами, обсяг адміністративної юрисдикції господарських судів України визначається, виходячи з правила підвідомчості спору станом до 01.09.2005 р., а саме: якщо адміністративний спір був підвідомчий господарським судам України до 01.09.2005 р., то до створення окружного адміністративного суду цей спір розглядається господарським судом за правилами адміністративного судочинства України, а якщо ж спір за його природою чи суб'єктним складом не був підвідомчим господарським судам України за правилами господарського судочинства, то він не є і підсудним господарським судам, як судам адміністративної юрисдикції, з 01.09.2005 р.
В свою чергу, за пунктом 1 частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Отже, з викладених правових позицій вбачається, що на даний час має місце колізія між положеннями пункту 6 розділу ХІІ КАС України та статтею 12 ГПК України щодо підвідомчості господарським судам спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Така колізія повинна вирішуватися відповідно до часу прийняття обох законів -а саме за принципом прийняття останнього закону, оскільки згідно до положень статті 58 Конституції України закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В даному випадку пункт 6 розділу ХІІ КАС України набрав чинності з 01.09.2005 р., а зміни до статті 12 ГПК України внесені Законом України від 15 грудня 2006 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів”, який набрав чинності з моменту опублікування.
За таких обставин, останніми в часі є положення статті 12 ГПК України щодо непідвідомчості господарським судам справ адміністративної юрисдикції, а також їх непідсудності господарським судам.
На підставі викладеного та керуючись статтею 157 КАС України,
Провадження у справі закрити.
Суддя М.К. Закурін