з питань призначення судово-медичної експертизи
21 квітня 2026 року № 320/52403/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення перегляду Висновку про причинний зв'язок від 28.02.2025 в частині неврахування наведеного в медичних документах списку захворювань, та причинного зв'язку між травмою та захворюваннями, - скасувати рішення викладене в Протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17.09.2025.
-Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву Забари ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку наявних в нього захворювань та проходженням військової служби, та зв'язок отриманої травми як наслідком раніше встановленого Центральної військово-лікарської комісії причинного зв'язку, захворювань, - у повному обсязі з врахуванням усіх наданих документів за увесь період звернень до Комісії, - з врахуванням висновків суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 ухвалено відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та витребувано певні докази у відповідача.
11.11.2025 до суду надійшло письмове письмове клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання:
-чи наявний причинно наслідковий зв'язок між перебігом наявних у ОСОБА_1 захворювань та отриманням ним 01.02.2025 травми та її наслідками.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності з ч.ч. 1-4 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
У відповідності з ч. 3 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Тобто експертиза передбачає дослідження певних об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1 - 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Згідно із пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення №402 визначено, що Центральна військово- лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Так, як вбачається з поданого позивачем клопотання, останній просить на вирішення експерта поставити запитання: чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між перебігом наявних у ОСОБА_1 захворювань та отриманням ним 01.02.2025 травми та її наслідками.
Разом з цим, суд зазначає, що заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи, не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предмет цього адміністративного спору полягає у перевірці правомірності дій та рішень Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зокрема щодо відмови у перегляді Висновку про причинний зв'язок, скасування відповідного протоколу засідання та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача.
Суд вказує, що даний спір виник через оцінку законності адміністративного рішення, а не встановлення судом медичного діагнозу чи медичних причинних зв'язків.
Окрім цього, питання, яке ОСОБА_1 пропонує поставити на вирішення експертизі, стосується визначення медичного причинно-наслідкового зв'язку між конкретними захворюваннями та отриманою травмою. Таке питання прямо віднесене до компетенції військово-лікарських комісій та є складовою їх спеціальної медичної оцінки, здійснюваної у межах повноважень, передбачених Положенням № 402 та відповідними відомчими нормативними актами. Натомість суд при розгляді адміністративної справи перевіряє дотримання відповідачем процедури, повноту врахованих документів, мотивованість та обґрунтованість висновків, але не підміняє собою ВЛК і не здійснює медичного встановлення причинного зв'язку.
Таким чином, суд вважає, що встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо, що також викладено і в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №802/468/17-а.
Поставлене позивачем питання фактично спрямоване на отримання нового медичного висновку, який мав би замінити або підмінити собою висновок військово-лікарської комісії. Проте судова експертиза не може бути використана з метою формування альтернативного висновку ВЛК або вирішення питань, які за законом повинні бути предметом внутрішньої компетенції військово-медичних органів.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що призначення судової експертизи не є необхідним для повного, всебічного та об'єктивного вирішення цього спору, у зв'язку з цим клопотання про призначення судової експертизи підлягає відмові.
З огляду на викладене та керуючись статтями 72, 73, 102, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.