про витребування доказів
22 квітня 2026 року справа № 320/26127/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до ОСОБА_1 , яким стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 107 671,76 грн. на користь ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.
08.08.2023 судом здійснено запит до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо місця реєстрації відповідача.
30.10.2024 судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача, та отримано відповідь №875662, якою підтверджено зареєстроване місце проживання відповідача, зазначене у позовній заяві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувано від позивача: довідку про суму податкового боргу, який є предметом стягнення у справі, після відкриття провадження у справі; зворотній бік інтегрованої картки платника з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; земельному податку станом на день розгляду справи.
Витребувано від відповідача: пояснення та докази, чи оскаржувалась в адміністративному та/або судовому порядку податкова вимога від 22.12.2021 №0101059-1306-2655; копію паспорту громадянина України - ОСОБА_1 та картки платника податків; докази оплати податкового боргу, який є предметом стягнення у справі.
18.11.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача про виконання вимог ухвали, до якої додано витребувані судом докази.
02.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання представника відповідача про продовження строку виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024, у якому останній просить суд здійснити розгляд справи № 320/36127/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У зазначеному вище клопотанні представник відповідача зазначає, що тільки за безпосередньої участі сторін у справі і наданням ними усних пояснень по суті справи можна буде об'єктивно вирішити спір по суті.
04.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано письмові пояснення представника відповідача, у яких останній просить суд залишити без руху позовну заяву і надати строк на усунення недоліків у частині формування позовних вимог по кожному окремому податку і збору.
05.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання представника відповідача про застосування до позовної заяви наслідків пропуску строку.
05.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання представника відповідача про розгляд справи № 320/26127/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
09.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив представника відповідача, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.
10.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника відповідача про витребування у ГУ ДПС у м. Києві доказів у справі № 320/26127/23, у якому останній просить суд зобов'язати позивача надати документи, що були долучені до позовної заяви та заяви про виконання вимог ухвали в належним чином засвідчених копіях, зобов'язати позивача повідомити про наявність у нього оригіналів документів, що були долучені до позовної заяви та заяви про виконання вимог ухвали і місце їх зберігання, зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві надати до суду всі подані з позовною заявою та заявою про виконання вимог ухвали документи в оригіналі, у разі ненадання таких доказів в оригіналі, застосувати до поданих з позовною заявою документів положення частини 6 статті 94, частини 3 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.
17.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника відповідача, у якому останній просить суд долучити до матеріалів справи лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.12.2024 № 057-18865.
13.05.2025 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника відповідача про долучення доказів, а саме: договору купівлі-продажу від 30.01.2020, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи № 320/26127/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1, 6 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 по справі №520/13981/21 (№11-33апп22) та від 03.12.2020 по справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №320/26127/23 шляхом надсилання копій процесуальних документів.
Суд зазначає, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 107 671,76 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи з викликом сторін, оскільки жодних обґрунтованих доводів про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін позивачем не зазначено. Вказане не позбавляє учасників справи подавати до суду заяви по справі та клопотання, тому у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін суд відмовляє.
Щодо клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем разом з позовною заявою подано до суду копії наступних доказів, на підставі яких виник податковий борг:
- Податкове повідомлення-рішення від 13.04.2019 № 57007-1305-2655 на суму 19 021,24 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3158881-1305-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового-повідомлення рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361191-1310-2655 на суму 6,18 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361197-1310-2655 на суму 5 268,05 грн., 3 396,00 грн., 1949,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185028-3314-2655 на суму 758,41 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185027-3314-2655 на суму 1419,14 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185026-3314-2655 на суму 1941,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 78315-3313-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094003-3314-2655 на суму 8 857,19 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094001-3314-2655 на суму 594,58 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Податкова вимога від 22.12.2021 № 0101059-1306-2655 на суму 108 486,65 грн.;
- Податкова декларація про майновий стан і доходи ОСОБА_1 від 22.04.2021.
Зазначені докази подані у вигляді незасвідчених копій.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 4, 5 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 3, 6 статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Згідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно статті 95 КАС України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Аналіз наведених положень чинного процесуального законодавства дозволяє дійти висновку, що витребування судом оригіналів письмових доказів здійснюється у випадку, коли учасник справи або суд ставлять під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.
Підсумовуючи вищенаведене, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати від позивача оригінали наступних доказів, доданих до позовної заяви: податкового повідомлення-рішення від 13.04.2019 № 57007-1305-2655 на суму 19 021,24 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб, корінця податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3158881-1305-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361191-1310-2655 на суму 6,18 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361197-1310-2655 на суму 5 268,05 грн., 3 396,00 грн., 1949,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185028-3314-2655 на суму 758,41 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185027-3314-2655 на суму 1419,14 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185026-3314-2655 на суму 1941,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості; корінця податкового повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 78315-3313-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб; корінця податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094003-3314-2655 на суму 8 857,19 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; корінця податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094001-3314-2655 на суму 594,58 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; податкової вимоги від 22.12.2021 № 0101059-1306-2655 на суму 108 486,65 грн.
З детального розрахунку податкового боргу вбачається, що податковий борг відповідача виник у тому числі на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 3524/26-15-24-09-13, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне витребувати оригінал зазначеного податкового-повідомлення рішення від позивача.
Крім того суд вважає за необхідне витребувати від позивача оригінали доказів направлення зазначених вище податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідачу, а саме: квитанції, конверти, зворотні повідомлення.
Щодо решти доказів, доданих до позовної заяви, суд не вбачає підстав для витребування їх у оригіналі.
Також судом встановлено, що до заяви від 09.02.2024 представником відповідача додано копію рішення Державної податкової служби України від 21.08.2020 № 26171/6/99-00-06-02-04-06 про результати розгляду скарги, з якого вбачається, що податкове повідомлення-рішення ГУДПС у м. Києві від 07.04.2020 № 78315-3313-2615, на підставі якого у тому числі виник податковий борг відповідача, скасоване.
Для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати у Державної податкової служби України належним чином засвідчену копію рішення від 21.08.2020 №26171/6/99-00-06-02-04-06 про результати розгляду скарги.
Керуючись статтями 9, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Андрощука Сергія Васильовича - представника ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
2. Клопотання Андрощука Сергія Васильовича - представника ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати наступні докази у справі в оригіналі від позивача:
- Податкове повідомлення-рішення від 13.04.2019 № 57007-1305-2655 на суму 19 021,24 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 3158881-1305-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361191-1310-2655 на суму 6,18 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.08.2019 № 0361197-1310-2655 на суму 5 268,05 грн., 3 396,00 грн., 1 949,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185028-3314-2655 на суму 758,41 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185027-3314-2655 на суму 1 419,14 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2020 № 0185026-3314-2655 на суму 1 941,87 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 78315-3313-2615 на суму 28 531,87 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094003-3314-2655 на суму 8 857,19 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Корінець податкового повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0094001-3314-2655 на суму 594,58 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
- Податкову вимогу від 22.12.2021 № 0101059-1306-2655 на суму 108 486,65 грн.;
- Податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 3524/26-15-24-09-13;
- докази направлення зазначених вище податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідачу, а саме: чеки про направлення, квитанції, конверти (у разі повернення поштових відправлень), поштові повідомлення про вручення.
Витребувані докази надати суду впродовж 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
3. Витребувати від Державної податкової служби України:
- належним чином засвідчену копію рішення від 21.08.2020 №26171/6/99-00-06-02-04-06 про результати розгляду скарги.
Витребувані докази надати суду впродовж 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
4. У разі не можливості надати витребуваний судом доказ, надати суду письмові пояснення із посиланням на норми чинного законодавства, щодо підстав неможливості його надання.
5. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.