ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2026 р. справа № 300/1339/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву позивача про відвід суді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 зупинено провадження у справі №300/1339/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Ухвалою суду від 16.04.2026 поновлено провадження у справі №300/1339/25.
Позивачем, 20.04.2026 подано заяву про відвід судді Микитюка Р.В., яка мотивована тим, що 02.04.2026 ним подано клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для її зупинення. Згідно з даними поштового відстеження, вказане клопотання отримано судом 06.04.2026. Станом на 16.04.2026, тобто після спливу встановленого законом строку, судом не постановлено жодної ухвали та не вчинено жодних процесуальних дій щодо розгляду поданого клопотання. Вказана бездіяльність не є поодинокою, а має послідовний та системний характер, зокрема провадження у даній справі зупинено ухвалою суду від 23.03.2025 на підставі п.3 ч.1 ст. 236 КАС України за клопотанням відповідача до вирішення справи №320/2229/25, при цьому таке клопотання розглянуте судом до моменту фактичного отримання позивачем його копії та без надання можливості подати заперечення. Після цього позивачем подано клопотання про скасування ухвали про зупинення та поновлення провадження у справі, однак ухвалою суду від 09.07.2025 у його задоволенні відмовлено. Вказані обставини, на переконання позивача, викликають сумніви щодо неупередженості судді у даній справі, а тому відповідно до статті 36 КАС України підлягає відводу.
Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.
Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так у відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, та обов'язково повинні бути обґрунтовані підстави для цього сумніву.
Окрім цього, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, незгода позивача з ухвалами суду про зупинення провадження, про відмову у поновленні провадження, ухвалені головуючим по справі, не можуть бути підставою для відводу судді.
Окрім цього, як вбачається із поданої позивача заяви, жодних інших обставин, які в змісті положень ст.36 КАС України є підставами для відводу судді, окрім незгоди із судовими рішеннями, ним не наведено.
Таким чином заява позивача про відвід судді є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (ч.4 ст. 40 КАС України).
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
передати адміністративну справу № 300/1339/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачу ухвалу направити через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.