про повернення позовної заяви
23 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/14470/26
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) по примусовому виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021, виданого 07 грудня 2021 року, у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року та зобов'язання вчинити невідкладно в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021 виданого 07 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду заяву на усунення недоліків позовної заяви вх.№29202/26, яка відповідно до акту від 23 квітня 2026 року №79 не підписана електронним підписом.
Відповідно до частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 7 та 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 названої правової норми особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІКС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто, лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС та не мають зареєстрований електронний кабінет в ЄСІКС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Згідно з відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" позивач не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд".
У той же час, заява надіслана на адресу електронної пошти суду, містить відсканований підпис позивача проте, не містить кваліфікованого електронного підпису позивача в розумінні діючого законодавства.
Верховний Суд звертав увагу, що згідно з частини 1 статті 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Частиною 6 статті 18 цього Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Отже, обов'язковою умовою для чинності електронного документа є його підписання електронним цифровим підписом.
У той же час, подана позивачем заява не підписана його електронно-цифровим підписом.
При прийнятті цієї ухвали в частині надіслання до суду позовних заяв та інших процесуальних документів електронною поштою з обов'язковим їх підписанням кваліфікованим електронним підписом (електронним цифровим підписом) судом ураховані аналогічні правові висновки, що викладені в подібній ситуації Верховним Судом в ухвалах від 09 березня 2023 року в справі №466/893/22, від 30 квітня 2025 року у справі №990/185/25, які мають бути враховані судом в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, наявні підстави для повернення заяви про усунення недоліків позовної заяви, яке надійшло до суду 22 квітня 2026 року.
Станом на дату постановлення цієї ухвали недоліки, які зазначені в ухвалі суду, позивачем у визначений суддею строк усунуті не були, жодних документів від позивача (його представника) на її виконання до суду не надходило.
Відповідно до пункту 1 пункту 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, яке надійшло до суду 22 квітня 2026 року за вх.№29202/26 повернути без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис