про продовження строку розгляду справи
23 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/8691/26
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призупинення виплати пільг за комунальні послуги та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
При вирішенні питання щодо можливості розгляду цієї справи, суд ураховує наступне.
Судом установлено, що визначальним питанням для вирішення спору у цій справі є визначення порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг.
Станом на день постановлення цієї ухвали, у справі №440/11441/25 Верховним Судом 11 лютого 2026 року прийнято судове рішення. За результатом розгляду справи № 440/11441/25 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку: оскільки зміни порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР, які фактично встановлюють додаткову умову - вимогу щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, були введені не у спеціальному Законі України № 203/98-ВР, а через положення Закону про Держбюджет та підзаконний нормативно-правовий акт (Постанова № 389 у редакції Постанови № 1553), то застосуванню підлягають положення спеціального закону - Закону України № 203/98-ВР, а отже, відмова ГУ ПФУ в Полтавській області у поновленні виплати соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 травня 2025 року є протиправною.
Тим часом, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у зразковій справі № 440/11441/25.
Отже, станом на час постановлення цієї ухвали рішення Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у зразковій справі № 440/11441/25 законної сили не набрало.
З вище викладеного убачається, що рішення у зразковій справі №440/11441/25 вирішить питання порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, яке, на переконання суду, буде мати вплив на вирішення справи, що розглядається.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів верховенства права, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункта 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис