про повернення позовної заяви
23 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/15623/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк Микола Федорович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
21 квітня 2026 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася представник Позивача - адвокат Богуш Ангеліна Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовеслужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року №1082-IХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №240/13304/25 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-IХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №240/13304/25;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та компенсації відпустки, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-II;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 року по 13.03.2026 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суддя приходить до висновку про необхідність його повернення позивачеві, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, її подано та підписано в інтересах ОСОБА_1 - адвокатом Богуш Ангеліною Михайлівною.
На підтвердження повноважень адвоката Богуш Ангеліни Михайлівни представляти інтереси Позивача до позовної заяви долучено копію ордеру серії АМ №1112378 від 10.05.2025 року на надання правничої (правової) допомоги.
В постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 1312 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Разом з тим судом встановлено, що зазначений ордер серії АМ №1112378 від 10.05.2025 року вже був використаний та приєднаний до матеріалів інших адміністративних справ, які перебували (перебувають) у провадженні суду, а саме у справах №240/13397/25, №240/13304/25.
Тобто, на час видачі ордера, серії АМ №1112378 від 10.05.2025 року, спору, який слугував підставою для подання даного позову, не існувало, що виключає можливість уповноваження Позивачем адвоката представляти його інтереси саме в межах такого спору.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява підписана адвокатом за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва Позивача саме на подання до суду даного, а не іншого позову.
Отже, вказана позовна заява підписана особою за відсутності доказів на право її підписувати всупереч вимог п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути Позивачеві з підстав її підписання особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк