23 квітня 2026 рокуСправа № 160/10430/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Державного професійно-технічного навчального закладу "Царичанський аграрний професійний ліцей", до відповідача-2: ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, -
22.04.2026 о 15 год. 48 хв. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з позовною заявою до відповідача-1: Державного професійно-технічного навчального закладу "Царичанський аграрний професійний ліцей", до відповідача-2: ОСОБА_1 та просить:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Державного професійно-технічного навчального закладу “Царичанський аграрний професійний ліцей» (ЄДРПОУ 21902008) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Державного професійно-технічного навчального закладу “Царичанський аграрний професійний ліцей» (ЄДРПОУ 21902008), або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 22.04.2026р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача до 12:00 год. 23.04.2026р. усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою із зазначенням причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду та належних доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали суду від 22.04.2026р. - 23.04.2026р. 0 10 год. 40 хв. від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить зокрема вважати виконаними вимоги ухвали ДОАС від 22.04.2026 по справі №160/10430/26; відкрити провадження по справі №160/10430/26.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що ГУ ДПС звернулося з позовною заявою в порядку ст. 289-2 КАС України, а не із заявою в порядку ст. 283 КАС України і це принципово різні провадження, так як статі 283 та 289-2 КАС України для регулювання одного і того ж предмета визначають різні види судового провадження. Суд надав перевагу постанові від 15.01.2026 у справі №520/19145/25, однак, вона стосується провадження за ст. 283 КАС України, а не за ст. 289-2 КАС України. Висновок про 24-годинний строк у справі №520/19145/25 зроблено стосовно справи, де орган звертався із заявою (ст. 283), а не з позовом (ст. 289-2) та цей висновок не може автоматично поширюватися на провадження за ст. 289-2 КАС України, де строки звернення прямо не встановлені. У даній справі право на звернення виникло 22.01.2026, а позов подано 22.04.2026, що вкладається в тримісячний строк, так як ст. 289-2 КАС України не встановлює власного строку звернення, застосовується загальна норма ч. 2 ст. 122 КАС України: для суб'єкта владних повноважень встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав для пред'явлення вимог. Формулювання “до погашення такого податкового боргу» у п. 87.13 ст. 87 ПК України визначає строк дії заходу, а не строк звернення до суду - але це не є підставою для застосування 24-годинного строку. Якщо п. 87.13 ст. 87 ПК України процесуальний строк не визначає, а ст. 289-2 КАС України також окремого строку не встановлює, то застосовується загальна норма ч. 2 ст. 122 КАС України - тримісячний строк. Цей висновок повністю узгоджується із практикою Верховного Суду. В межах даної справи контролюючий орган звернувся до суду саме з позовною заявою, в порядку передбаченому ст.160, ст.289-2 КАС України, а тому застосування судом положень статті 283 КАС України до даної позовної заяви є безпідставним. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду у справах №120/2450/24, 340/4971/25, №120/2322/24, №140/26462/23, №120/2450/24, №80/11507/24, №460/1354/25, №280/5892/25, №160/20031/25.
Розглянувши наведене клопотання позивача та додані до нього докази, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ухвали суду від 22.04.2026р. не виконано, виходячи з наступного.
Так, частиною 1 статті 283 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Відповідно до частини другої вказаної статті заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Частиною 1 статті 289-2 КАС України визначено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Відповідно до п.87.13 ст.87 Податкового кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Згідно з п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З аналізу наведених норм вбачається, що на звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та має бути реалізовано з урахуванням норм статей 283, 289-2 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення відповідних обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючий орган за місцем обліку Державного професійно-технічного навчального закладу "Царичанський аграрний професійний ліцей" сформував податкову вимогу форми “Ю» №0015457-1309-0436 від 14.05.2025, яка надіслана платнику податків рекомендованим листом та значиться врученою останньому - 27.05.2025р., згідно листа АТ "Укрпошта" №1.30.002.-28105-25 від 21.07.2025р.
Відповідно, 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 23.01.2026р.
Разом з цим, оскільки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду із даною заявою лише 22.04.2026р., то суд в ухвалі від 22.04.2026р. прийшов до висновку про пропуск строку звернення, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.
Аналогічний правовий висновок щодо обчислення строків звернення із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України був викладений Верховним Судом у постановах від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 та від 15.01.2026 року у справі 520/19145/25.
Так, Верховний Суд у постанові від 15 січня 2026 року (справа № 520/19145/25) дійшов висновку, що право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України в Управління наявне протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Суд не находить підстав для врахуванням у даній справі висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №120/2450/24, №340/4971/25, №120/2322/24, №140/26462/23, №120/2450/24, №80/11507/24, №460/1354/25, №280/5892/25, №160/20031/25, оскільки при вирішенні цієї справи суд бере до уваги саме висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2026 у справі № 520/19145/25.
Щодо посилань позивача на принципову різність проваджень за позовною заявою поданою в порядку ст. 289-2 КАС України та за заявою поданою в порядку ст. 283 КАС України, то вони не заслуговують на увагу, оскільки за наведеними нормами врегульовано право контролюючого органу звернутися до суду щодо застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України, при цьому, норми ст.289-2 КАС України не регулюють питання строків звернення до суду з таким позовом, натомість такі строки визначені у ч.2 ст.283 КАС України, а саме: протягом 24 годин з моменту встановлення відповідних обставин, що зумовлюють звернення до суду.
За викладеного, положення ст.289-2 КАС України слід застосовувати у взаємодії з нормами ст.283 КАС України.
Отже, підстави для задоволення клопотання позивача та відкриття провадження у цій справі у суду відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також і за приписами ч.3 ст.283 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач вимоги ухвали суду від 22.04.2026р. не виконав, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою із зазначенням причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду та належних доказів на їх підтвердження суду не надав, а за умови невиконання позивачем вимог наведеної ухвали суду, позовна заява позивача підлягає поверненню останньому відповідно до ч.3 ст.283 КАС України.
Керуючись ч.3 ст.283, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Державного професійно-технічного навчального закладу "Царичанський аграрний професійний ліцей", до відповідача-2: ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що подала позов.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва