23 квітня 2026 рокуСправа №160/8157/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.04.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ОСОБА_2 , з вимогами:
- визнати протиправними дії військової частини № НОМЕР_1 щодо визначення частини від 50% грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , зарахованого на депонований рахунок частини, на ім'я його батька ОСОБА_2 ;
- скасувати наказ командира частини НОМЕР_1 в частині зазначеної частки;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_2 здійснити перерозподіл частини від 50% грошового забезпечення (25% від загальної суми), яке було задепоновано на рахунок частини на ім'я батька чоловіка, на користь позивача як дружини ОСОБА_3 з моменту набуття їм статусу зниклого безвісти.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
21.04.2026 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання про витребування доказів у справі, яким зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи, з метою встановлення фактичних обставин щодо постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на території країни - агресора ( рф) та його тривалої відсутності в Україні є необхідність про витребування інформації про перетин державного кордону цим громадянином.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання про витребування додаткових доказів у справі, суд доходить висновку про його часткове задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Спірні правовідносини виникли з підстав правомірності рішення Військової частини НОМЕР_1 про розподіл належного зниклого безвісти ОСОБА_3 грошового забезпечення у рівних частках між його дружиною - ОСОБА_1 та батьком - ОСОБА_2 .
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що батько чоловіка - ОСОБА_2 проживає на території країни - агресора російській федерації, а отже не має право на отримання частки грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому суд зауважує, що з власної ініціативи судом надіслано запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію чи здійснювався перетин державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 за період з 07.07.2024 року по 02.04.2026 року включно із зазначенням терміну перебування.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 160/8157/26 - задовольнити частково.
Витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію чи здійснювався перетин державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, РНОКПП НОМЕР_3 за період з 01.01.2014 року по теперішній час із зазначенням терміну перебування.
Роз'яснити Державній прикордонній службі України, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 147 КАСУ у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ст. 370 КАС України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя О.С. Рябчук