23 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2946/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.12.2025 №5к/вих/4.2/13122 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.12.2025 №5к/вих/4.2/13122 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач вказала, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Представник позивача звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії позивачу згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення померлого годувальника від 05.12.2025 №5к/вих/4.2/13122, однак у здійсненні дій, вказаних у заяві, відповідач відмовив, мотивуючи відсутністю підстав для перерахунку пенсії.
Позивач зазначила, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсії за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Отже, зміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, є підставою для перерахунку грошового забезпечення, тому виникають підстави і для перерахунку пенсії.
Зважаючи на те, що підставою для проведення перерахунку пенсії є відповідна довідка та з огляду на надання такої довідки, позивач вважає, що відповідач порушує її право на отримання пенсії у належному розмірі, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію з 09.12.2024 по втраті годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджено листом відповідача від 13.02.2026.
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання рішення суду у справі №140/10849/25 виготовило довідку №5к/вих/4.2/13122 від 05.12.2025 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до цієї довідки розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 згідно з Постановою №704 за відповідною (аналогічною) посадою останній штатній посаді ОСОБА_1 становить: посадовий оклад - 13260,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 6164,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (50%) - 10787,00 грн, премія (316,6%) - 41981,16 грн, а всього - 74342,16 грн.
На заяву представника позивача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки, відповідач листом від 13.02.2026 №3239-1178/С-02/8-0300/26 повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки станом на 01.01.2023 рішення щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян Кабінетом Міністрів не приймалося.
Відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії за оновленою довідкою стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Необхідно зазначити, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою, з-поміж іншого, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та схеми тарифних розрядів (Додатки 1-14 до Постанови №704).
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 також містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 постанови Кабінет Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) пункт 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
За змістом правових висновків Верховного Суду у постанові від 02.02.2022 у справі №440/6017/21 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У постанові від 15.02.2024 у справі №620/4786/23 Верховний Суд також зазначив, що пункт 4 Постанови №704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов'язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв'язку із чим в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак не виготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу “належного врядування».
У постанові від 24.05.2023 у справі №160/19847/21 Верховний Суд виснував, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, але за умови, якщо її видача державним органом, з якого особа була звільнена із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
У спірних відносинах грошове забезпечення за посадою, аналогічною тій, яку на день звільнення зі служби обіймав померлий годувальник позивача, станом на 01.01.2023 збільшилось та уповноваженим органом (Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції) за результатами вирішення спору судом підготовлено та надано до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45 (в редакції з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Суд зауважує, що довідка Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видана органом, з якого звільнився ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
ГУ ПФУ у Волинській області не повідомило суд про наявність порушень в частині відомостей, зафіксованих у згаданій вище довідці, встановлених за наслідками перевірки правильності її складення, проведеної на виконання пункту 9 Порядку №45.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною посадою станом на 01.01.2023.
Суд повторює, що підстави для перерахунку пенсії позивача виникли 01.01.2023 у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частинами другою, третьою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 має бути проведений з 09.12.2024, оскільки саме з цієї дати позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника.
Отже, позов підлягає задоволенню шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки №5к/вих/4.2/13122 від 05.12.2025 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника та зобов'язання відповідача провести з 09.12.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі вказаної довідки (з урахуванням раніше виплачених сум).
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в загальній сумі 1064,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1.565970987.1 від 10.03.2026.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1064,96 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги №07-01/01 від 07.01.2025, акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 06.03.2026, квитанцією до прибуткового касового ордера №06-03/01 від 06.03.2026 позивач сплатила адвокатському об'єднанню «Дженерал Лігал Груп» кошти у сумі 5 000,00 грн. на оплату правової допомоги.
Так, згідно з акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 06.03.2026 розмір витрат позивача на професійну правову допомогу складається з наступних виконаних робіт (наданих послуг): Консультація клієнта. Підготовка заяви до ГУ ПФ України у Волинській області. Підготовка позовної заяви про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.12.2025 року №5к/вих./4.2/13122 про розмір грошового забезпечення та зобов'язання здійснити ОСОБА_1 02 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05 грудня 2025 року №5к/виx/4.2/13122 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.. Загальна вартість юридичних послуг становить 5 000,00 грн.
Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.
З урахуванням наведеного, враховуючи також складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1064,96 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 7, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 09.12.2024 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/13122 від 05.12.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 09.12.2024 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/13122 від 05.12.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський