Справа №: 343/520/26
Провадження №: 2/343/554/26
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/520/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції сторін:
позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023 у розмірі 9410,00 грн, а також судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.07.2023 ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та відповідач уклали кредитний договір № 21.07.2023-100003045, відповідно до якого перший надав останньому кредит у розмірі 5000,00 грн на строк 42 дні. Дата повернення кредиту - 31.08.2023. Процентна ставка - 2,1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн. Однак відповідач свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подання позову у нього утворилась заборгованість у розмірі 9410,00 грн, що складається із заборгованості по тілу - 5000,00 грн, по процентах - 4410,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, безпосередньо в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 1-7).
Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 35, 39), яке повернулося до суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 40-41), що, з огляду на вимоги п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим у день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки. Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи у застосунку "Дія". Причини неявки відповідач не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань від нього на адресу суду не поступало.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
18 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, в судове засідання не з'явився.
Згідно із ухвалою від 21.04.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
21 липня 2023 року відповідач отримав від ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), в якій серед іншого зазначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (п. 2.1). Електронний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору, яка розміщена на вебсайті роботодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх складення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодаця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).
У заявці, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, встановлено дані сторін договору, документи, за якими ідентифіковано відповідача, реквізити належного йому платіжного засобу для надання коштів 4441-11ХХ-ХХХХ-2247, а також умови, на яких йому буде надано кредит.
У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (оферти) зазначено, що, відповідно до умов кредитного договору № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023, позичальнику надається кредит на таких умовах: дата надання кредиту 21.07.2023; сума кредиту - 5000,00 грн; строк, на який надається кредит, - 42 дні з дня його надання; дата повернення кредиту 31.08.2023. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Пропозицію та заявку відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Н856 (а.с. 11-16).
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 уклав із ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" електронний кредитний договір № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023 у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", підписавши його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора
На підтвердження факту перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 5000,00 грн позивач надав квитанцію із системи LIQPAY, а також договір № 4507 про надання послуг в системі LIQPAY від 01.11.2020 (а.с. 17, 18-23), які вказують на те, що переказ коштів здійснено 21.07.2023 через систему LIQPAY на картку 444111*47, призначення платежу: видача за договором кредиту № 21.07.2023-100003045.
Як слідує із розрахунку заборгованості за договором № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023, заборгованість відповідача становить 9410,00 грн, що складається із заборгованості по основному боргу - 5000,00 грн, залишку відсотків - 4410,00 грн. Проценти нараховані за період із 21.07.2023 до 31.08.2023. Будь-які платежі на погашення заборгованості відсутні (а.с. 24).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору позики, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд установив, що 21.07.2023 відповідач, ознайомившись із основними умовами кредитуваня в ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", уклав із указаним Товариством споживчий кредитний договір № 21.07.2023-100003045 в електронному вигляді, що відповідає описаним вище нормам законодавства, копія якого долучена по позовної заяви. У кредитному договорі, який фактично складається із трьох частин (із пропозиції, заявки та відповіді), визначені основні умови кредитування, в тому числі сума кредиту, яка надана на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, розмір процентної ставки, дата повернення, орієнтована вартість кредиту для споживача та інше. Кожна частина договору відповідно підписана електронним підписом кредитовця чи електронним підписом позичальника за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, направленого на вказаний ним номер телефону.
На підтвердження факту перерахування відповідачу 21.07.2023 коштів у розмірі 5000,00 грн на картку 444111*47 позивач надав відповідні докази. Останній ж не був позбавлений можливості надати довідку про відсутність у нього вказаної банківської карти на момент здійснення перерахування коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У судовому засіданні підтверджено факт перерахування 21.07.2023 позивачем кредитних коштів на користь відповідача на загальну суму 5000,00 грн на споживчі потреби, яка обумовлена кредитним договором, що свідчить про те, що ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" виконало свої зобов'язання за вказаним договором. Натомість відповідач кредитні кошти не повернув, доказів протилежного не надав, а відтак непогашеною сумою за тілом кредиту залишилось 5000,00 грн, яку підставно позивач заявляє до стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, за ним рахується заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 4410,00 грн, на підтвердження чого позивач надав відповідний розрахунок.
Суд установив, що позивачем при нарахуванні заборгованості за процентами була застосована погоджена сторонами процентна ставка у розмірі 2,1 % за кожен день користування кредитними коштами, які нараховувалися за період із 21.07.2023 до 31.08.2023, тобто у межах погодженого сторонами строку кредитування - 42 дні (105,00 грн (5000,00 грн * 2,1 %) * 42 дні = 4410,00 грн), а відтак, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" підставно заявив до стягнення 4410,00 грн заборгованості за процентами.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, доказів належного виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів коштів не надав, не подав і будь-яких доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" слід стягнути заборгованість у розмірі 9410,00 грн, що складається із заборгованості по основному боргу - 5000,00 грн, заборгованості по процентах - 4410,00 грн, а позовні вимоги задовольнити.
Розподіл судових витрат між сторонами:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України та враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 8).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.
Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, то позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення таких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, а відтак у разі подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів про понесені витрати на правову допомогу, буде визначена дата судового засідання для її розгляду.
На підставі викладеного, ст. 205, 207, 526, 610, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 21.07.2023-100003045 від 21.07.2023 у розмірі 9410,00 (дев'ять тисяч чотириста десять) гривень, що складається із заборгованості по основному боргу - 5000,00 гривень, заборованості по нарахованих процентах - 4410,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя С.М. Монташевич