Справа № 191/5956/25
Провадження № 1-кп/191/529/25
іменем України
23 квітня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого- ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції з іншого приміщення кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Червоний Яр Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
Прокурор Синельниківської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, оскільки, будучи на свободі, останній має можливість переховуватися від суду у зв'язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, а також вчинити інші кримінальне правопорушення.
Так, вважає, що однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Крім того, слід врахувати особу обвинуваченого, який з метою приховання вчиненого ним діяння та уникнення в подальшому кримінальної відповідальності одразу після вчинення злочину сховав труп потерпілого, закопавши його на території власної садиби, та полив подвір'я садиби пальним аби приглушити будь-які запахи, які б могли привернути увагу до місця його мешкання.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування сторона обвинувачення враховує введення в Україні воєнного стану через агресію рф проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду- усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 статті 23, стаття 224 КПК України). Свідки на даний час ще не допитані судом.
Щодо ризику можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, слід враховувати факт вчинення кримінального правопорушення за допомогою вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, які придбані обвинуваченим без передбаченого законом дозволу та у невстановленого джерела. Так, наявність у обвинуваченого доступу до незаконних каналів збуту зброї свідчить про можливий ризик повторного придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу для вчинення нових злочинів. Крім того, не виключена вірогідність того, що у обвинуваченого в населеному пункті, де він мешкав, могли залишитись інші схрони зі зброєю, яка була незаконно придбана до його затримання та не вилучена працівниками правоохоронних органів на теперішній час.
Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи. не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, а тому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Заслухавши думку учасників щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений.
Згідно з ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст.177 КПК України підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури, встановленої законом.
Суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи. Доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («W проти Швейцарії», «Тейс проти Румунії», «Харченко проти України»та ін.).
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. При цьому практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна розглядати як обставину, що може спонукати його до втечі (рішення у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Ілійков проти Болгарії»)
При вирішенні заявленого клопотання щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує встановлені судом підстави обрання останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки та особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, намагався приховати злочин. Крім того, у даному кримінальному провадженні судовий розгляд триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі, не допитані свідки. Вказане у своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків чи потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованих обвинуваченому діянь, строку покарання, яке може бути призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197,199 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів - до 21 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1