07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 372/1454/17
провадження № 51-3187 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 08 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Києва, який зареєстрований
та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Обухівський районний суд Київської області вироком від 08 грудня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, засудив ОСОБА_7 за:
- ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК звільнив його від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
- ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК звільнив його від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
ОСОБА_7 за невстановлених обставин незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту, в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 на вул. Київській, 64 у м. Обухові Київської області особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою 127,51 г, та психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 1,731 г, що є великим розміром, до часу їх виявлення та вилучення працівниками поліції під час огляду 23 січня 2017 року в період часу з 17:30 до 18:50.
Крім того, ОСОБА_7 за невстановлених обставин незаконно придбав та повторно зберігав для власного вживання, без мети збуту, за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою 37,13 г, до часу його виявлення та вилучення працівниками поліції під час обшуку 24 січня 2017 року в період часу з 11:20 до 14:20.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 - закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- висновки судів ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах - протоколі огляду гаражного приміщення та протоколі обшуку квартири ОСОБА_7 , оскільки ці слідчі дії були проведені з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та з порушенням права засудженого на захист;
- суди:
- не врахували:
- допущені органом досудового розслідування порушення;
- показання обвинуваченого щодо його непричетності до інкримінованих кримінальних правопорушень;
- безпідставно визнали письмові докази допустимими;
- суд апеляційної інстанції:
- не надав належної правової оцінки оспорюваним письмовим доказам щодо їх належності та допустимості в розумінні вимог ст. 89 КПК;
- не врахував всіх обставин справи, не звернув уваги на доводи апеляційної скарги, які можуть бути підставою для закриття кримінального провадження;
- належним чином не мотивував свого рішення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об'єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Отже, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 дотримався не в повній мірі.
Обухівський районний суд Київської області вироком від 08 грудня 2023 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_7 за частинами 1, 2 статті 309 КК.
Не погоджуючись із цим вироком, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, пославшись на допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Суд апеляційної інстанції за результатом розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 залишив оскаржуваний вирок без змін.
В апеляційній скарзі захисник указував, зокрема, на недопустимість як доказу протоколу огляду від 23 січня 2017 року через те, що фактично проводився обшук приміщення, без дозволу слідчого судді, за участю невстановлених осіб, які не були внесені до протоколу, без роз'яснення ОСОБА_7 процесуальних прав.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив зазначені доводи, повторно дослідив протокол огляду місця події, доданий до нього диск із відеозаписом слідчої дії та визнав їх необґрунтованими.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в цій частині про допустимість оспорюваного доказу, зазначивши про те, що огляд гаражного приміщення як місця події проводився у відповідності до вимог КПК.
Колегія суддів уважає таку позицію суду апеляційної інстанції обґрунтованою, позаяк за приписами ч. 3 ст. 214 КПК огляд місця події може бути проведений у невідкладних випадках до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також суд апеляційної інстанції не встановив і порушень ст. 237 КПК при проведенні зазначеної слідчої дії та порушень права ОСОБА_7 на захист, із чим погоджується й колегія суддів.
Водночас Суд уважає слушними твердження захисника про те, що суд апеляційної інстанції не проаналізував його доводів щодо недопустимості протоколу обшуку квартири ОСОБА_7 .
У своїй апеляційній скарзі захисник звертав увагу на те, що:
- слідча дія - обшук тривала більше 2-х годин, однак на відеозаписі зафіксовано лише 5-ти хвилинну подію;
- на цьому відеозаписі не можна побачити, де саме було виявлено наркотичні засоби;
- ОСОБА_7 перед початком обшуку не було роз'яснено процесуальних прав, а в ході слідчої дії проігноровано його заяву про негайне залучення захисника;
- обшук проводився без дозволу слідчого судді, хоча підстав для його невідкладності цієї слідчої дії не було.
Перевіряючи зазначені доводи захисника, суд апеляційної інстанції обмежився лише загальними формулюваннями про відповідність протоколу обшуку вимогам ст. 104 КПК та зауваженням про те, що він погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та допустимості доказів.
Проте колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції доводів захисника про недопустимість протоколу обшуку фактично не перевірив, не навів в ухвалі переконливих мотивів для їхнього спростування й обґрунтованих підстав, через які залишив їх без задоволення.
Крім того, суд апеляційної інстанції, формально пославшись на дотримання вимог ст. 104 КПК, не перевірив, чи відповідали слідча дія - обшук та протокол, складений за її результатом, вимогам статей 233, 234 КПК, і не врахував висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 466/525/22, провадження 51-7310кмо23), щодо підстав проведення обшуку в невідкладних випадках, до постановлення ухвали слідчого судді.
З огляду на зазначене ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3