22 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 308/17297/25
провадження № 51-1459впс26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 308/17297/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло зазначене вище подання апеляційного суду, обґрунтоване тим, що місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння є м. Маріуполь Донецької області, яке перебуває поза межами територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. З урахуванням викладеного апеляційний суд просить Верховний Суд визначити підсудність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.
У запереченнях прокурор просить повернути обвинувальний акт до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для подальшого його розгляду.
Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.
Перевіривши наведені доводи, дослідивши наявні матеріали провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що указане вище подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Положеннями ч. 1 ст. 32 КПК визначено, зокрема, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі продовжено до 04 травня 2026 року.
Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано, в тому числі ст. 615 КПК за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до наявних у Суду матеріалів обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 надійшов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Судовий розгляд у зазначеному провадженні не розпочато.
З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці, обороноздатності України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту вчинений в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111-1 КК).
За загальним правилом визначення територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснюється в тому суді, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. До того ж «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Водночас у цьому провадженні з урахуванням викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не вбачається конкретного місця у м. Маріуполі (до складу якого входить чотири райони), а саме адміністративно-територіальної одиниці - району, де саме ОСОБА_4 , за версією органу досудового розслідування, вчинив інкриміновані йому діяння.
Отже, за таких обставин, на підставі обвинувального акта неможливо визначити суд, який за правилом територіальної підсудності щодо місця вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, мав би здійснювати розгляд цього провадження. У зв'язку з цим подання апеляційного суду необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 34, ч. 9 ст. 615 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 308/17297/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3