22 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 178/1720/25
провадження № 51-3035 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2026 року,
встановив:
Дніпровський районний суд міста Кам'янського, ухвалою від 06 березня 2026 року задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно встановив розмір застави та обов'язки, виконання яких поклав на ОСОБА_5 у разі її внесення.
Також суд задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк дії покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обов'язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, суду, повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2026 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу місцевого суду.
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду від 16 березня 2026 року та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
За змістом частин 1, 2 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.
Разом із тим, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як убачається зі змісту ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2026 року, а також даних опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні Дніпровського районного суду міста Кам'янського перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК. Під час підготовного судового засідання ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 06 березня 2026 року, зокрема, продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 22:00 год 04 травня 2026 року, строк дії обов'язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави. Обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу місцевого суду.
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення ст. 392 КПК та встановивши, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про продовження строку дії обов'язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, дійшов висновку про те, що вказана ухвала місцевого суду у цій частині не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та відмовив ОСОБА_4 у відкритті провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.
Таким чином апеляційний суд діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2026 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3