23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 573/2633/25
провадження № 61-4702ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, Комунального підприємства «Теплосервіс Білопілля», Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» про визнання протиправними дій щодо вилучення комунального майна, визнання незаконними та скасування рішень, визнання договору недійсним, зобов'язання повернути комунальне майно,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білопільської міської ради, Комунального підприємства «Теплосервіс Білопілля» (далі - КП «Теплосервіс Білопілля»), Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» (далі - ТОВ «есі Білопілля») про визнання протиправними дій щодо вилучення комунального майна, визнання незаконними та скасування рішень, визнання договору недійсним, зобов'язання повернути комунальне майно.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, КП «Теплосервіс Білопілля», ТОВ «есі Білопілля» з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Постановою Сумського апеляційного суду від 12 березня 2026 року (повний текст складено 13 березня 2026 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2025 року змінено у мотивувальній частині, викладено її у редакції цієї постанови. У іншій частині ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2025 року залишено без змін.
08 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала касаційну скаргу (передано 09 квітня 2026 року), в якій просить ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду її позову.
1. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів у електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 була сформована у підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги заявником не надано.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), зокрема: Білопільської міської ради, КП «Теплосервіс Білопілля», ТОВ «есі Білопілля», та їх місцезнаходження.
За таких обставин, заявникові необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням усіх осіб, які беруть участь у справі, а також надати суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги, у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України.
2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником не сплачено судовий збір у встановлених законом порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 328 грн, то особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити 665 грн 60 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк