Постанова від 15.04.2026 по справі 283/1251/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 283/1251/16-ц

провадження № 61-5618св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бойкінічем Романом Сергійовичем, на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року у складі судді Хомич В. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Григорусь Н. Й., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 11 жовтня 1987 року вона та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Спірне рухоме та нерухоме майно вони з відповідачем придбали під час перебування у шлюбі та за їх спільні кошти. Оскільки у добровільному порядку поділити вказане майно ОСОБА_2 відмовляється, тому вважала, що його слід поділити на підставі статей 60, 70, 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Вважала, що має право на поділ одержаних доходів від здійснення господарської діяльності юридичними особами, учасником яких є ОСОБА_2 , а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спеціалізоване мисливське господарство Лісомир», ТОВ «Люкс. Нет»; ТОВ «Полісся-с»; ТОВ «Квадро-с», Приватного малого підприємства «Полісся».

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги,ОСОБА_1 просила суд:

поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 частину такого майна:

- земельної ділянки, площею 17,301 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 8,5883 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об'єкта житлової нерухомості - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з одного житлового будинку, загальною площею 353,1 кв. м, з надвірними будівлями та спорудами, реєстраційний номер: 25683035; двоквартирного жилого будинку, загальною площею 353,1 кв. м, реєстраційний номер: 26056376; домоволодіння загальною площею 46,2 кв. м, реєстраційний номер 603473;

- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- об'єкта нерухомого майна: комплекс, комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Browning», калібру 22 LR, № НОМЕР_1 ;

- мисливської нарізної зброї марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 ;

- мисливської нарізної зброї марки «CZ-527», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 ;

- мисливської комбінованої зброї марки «Blaser R8», калібру НОМЕР_2 Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ;

- автомобіля «TOYOTA Tundra», 5665, 2011 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 ;

- автомобіля «TOYOTA Tundra», 5700, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_13 ;

- саморобного причепу, 2002 року, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- автомобіля «Opel Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ;

НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ;

- автомобіля «Renault Kangoo», 1.9D, 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова: НОМЕР_18 ;

- причепа «ПГМФ 8904», 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 ;

- причепа «ОДИСЕЙ 5», 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_21 , номер шасі: НОМЕР_22 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_23 , номер кузова: НОМЕР_24 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 313», 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_25 , номер кузова: НОМЕР_26 ;

- мотоцикла «ZHEJIANG LZX200GY-2», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_27 , номер шасі: НОМЕР_28 ;

- автомобіля «FAW СА1047», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_29 , номер шасі: НОМЕР_30 ;

- прогулянкового судна «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ;

- прогулянкового судна «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ;

- прогулянкового судна «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36;

- прогулянкового судна «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частини одержаних ним доходів, як учасником (засновником) у таких товариствах: ТОВ «Спеціалізоване мисливське господарство Лісомир», ТОВ «Люкс. Нет»; ТОВ «Полісся-с»; ТОВ «Квадро-с»;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частини одержаних ним доходів, як власником Приватного малого підприємства «Полісся».

Короткий зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, щоз 11 жовтня 1987 року він та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року у справі № 283/939/16-ц.Проте вони припинили спільно проживати та вести спільне господарство з 10 січня 2006 року, коли він переїхав проживати у с. Забране Малинського району Житомирської області. Отже, спільною сумісною власністю подружжя є майно, яке було набуте ними за спільні кошти і не відчужене на користь третіх осіб до 10 січня 2006 року.

Вказував, що до припинення фактичних шлюбних відносин вони з ОСОБА_1 створили Мале приватне підприємство «Агро» та Приватне мале підприємство «Полісся». На момент припинення ведення спільного господарства статутний капітал Малого приватного підприємства «Агро» становив 800 000 грн, а статутний капітал Приватного малого підприємства «Полісся»- 01 грн.

Вважав, що ОСОБА_1 має право на 1/2 частку статутного капіталу Малого приватного підприємства «Агро», яка за вирахуванням половини розміру статутного капіталу Приватного малого підприємства «Полісся »становить 399 999,50 грн.

Крім того до припинення фактичних шлюбних відносин вони набули у власність: квартиру АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, площею 203,8 кв.м, на АДРЕСА_6 ; земельну ділянку із кадастровим номером 1821155400:01:001:0061, площею 0,1912 га, яка знаходиться на АДРЕСА_6 , яке підлягає поділу між ними на підставі статей 60, 70, 71 СК України.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд:

- визнати особистою власністю ОСОБА_1 статутний капітал та майно малого приватного підприємства «Арго»;

- визнати його особистою власністю статутний капітал та майно приватного малого підприємства «Полісся»;

- стягнути з ОСОБА_1 на свою користь різницю вартості статутних капіталів малого приватного підприємства «Арго» та приватного малого підприємства «Полісся» у розмірі 399 999,50 грн;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 ;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення, площею 203,8 кв. м, на АДРЕСА_6 ;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1912 га, кадастровий номер 1821155400:01:001:0061, на АДРЕСА_6 .

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частини саморобного причіпу, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; 1/2 частини автомобіля марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; 1/2 частини прогулянкового судна ВАLТ-550 № НОМЕР_33, бортовий, реєстраційний номер судна НОМЕР_36 (зареєстровано у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року). Визнано за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частини саморобного причіпу, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; 1/2 частини автомобіля марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; 1/2 частини прогулянкового судна ВАLТ-550 № НОМЕР_33, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 (зареєстровано у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року). Залишено саморобний причіп, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 , автомобіль марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 , прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 (зареєстровано у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року) у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У задоволенні іншої частини вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 жовтня 1987 року до 21 червня 2016 року, проте з січня 2006 року не проживали разом та не вели спільного господарства, що встановлено рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року № 283/939/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , районний суд виходив із того, що спільною сумісною власністю подружжя відповідно до положень СК України може бути майно, набуте сторонами лише у період з 11 жовтня 1987 року до січня 2006 року, яким є: саморобний синій причеп, 2002 року випуску, автомобіль марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, та прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 . Оскільки інше майно набуте відповідачем після січня 2006 року, воно не є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для його поділу.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині поділу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 17,301 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:004, площею 8,5883 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, суд першої інстанції врахував, що вказані земельні ділянки належать ОСОБА_2 на підставі державних актів, виданих відповідачу взамін сертифікатів на земельну ділянку (пай), які він у 2000 році отримав в дар, а тому спірні земельні ділянки відповідно до частини першої статті 24 КпШС України є його особистою власністю.

Установивши, що відомості про реєстрацію права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки будинок знищений, районний суд дійшов висновку, що він не може бути спільною сумісною власністю сторін та поділений між ними.

Оскільки дозволи на право носіння та зберігання мисливської зброї, яку ОСОБА_1 просила поділити, видані ОСОБА_2 після припинення ведення сторонами спільного господарства, суд вважав вказане майно особистою власністю відповідача.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 1/2 частини доходів, отриманих ним як учасником товариств ТОВ «Спеціалізоване мисливське господарство Лісомир», ТОВ «Люкс. Нет», ТОВ «Полісся-с»; ТОВ «Квадро-с» та засновником Приватного малого підприємства «Полісся», суд першої інстанції виходив із того, що декларації вищевказаних юридичних осіб не містять відомостей про виплату ОСОБА_2 доходів (дивідендів), у зв'язку із чим останній не набув на них права власності.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статей 66, 85 Господарського кодексу України статутні капітали Малого приватного підприємства «Арго» та Приватного малого підприємства «Полісся» є власністю цих підприємств. Крім того, ОСОБА_2 не довів, що такі статутні капітали створені за рахунок спільних коштів.

Установивши, що власником нежитлового приміщення, площею 203,8 кв. м, на АДРЕСА_6 , є мале приватне підприємство «Арго», а доказів того, що інше нерухоме майно, яке просить поділити ОСОБА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя, останній не надав, районний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в цій частині.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками районного суду щодо розподілу між сторони спільного майна подружжя.

Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2020 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна скасовано, справу передано в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-7178св20).

Скасовуючи оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову ОСОБА_1 та направляючи в цій частині справу на новий розгляд до районного суду, суд касаційної інстанції виходив із того, що вирішуючи питання щодо правового режиму спільно набутого майна подружжя, суди попередніх інстанції дійшли передчасного висновку, що таким може бути майно, набуте сторонами у період з 11 жовтня 1987 року до 10 січня 2006 року, оскільки питання щодо фактичної дати припинення сімейних відносин Малинським районним судом Житомирської області під час розгляду справи № 283/939/16-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не досліджувалося, мотивувальна частина рішення не містить висновку про припинення сторонами ведення спільного господарства з січня 2006 року, а тому рішення Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року у справі № 283/939/16-ц не має преюдиційного значення для цієї справи та не є доказом припинення шлюбних відносин сторін з січня 2006 року.

Верховний Суд вказав, що, не погоджуючись із твердженням ОСОБА_2 про припинення шлюбних відносин з січня 2006 року, ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про виклик свідків, але протокольною ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 12 липня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідків, чим допущено порушення норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 91 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 , заперечуючи презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ним під час шлюбу, повинен надати відповідні докази, довівши їх переконливість, що має вирішальне значення для розгляду цієї справи. Також Верховний Суд звернув увагу, що матеріали справи не містять відомостей про дату набуття ОСОБА_2 права власності на мисливську зброю, які є неподільною річчю.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2020 року відповідно до статті 400 ЦПК України переглядалися в касаційному порядку лише в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 11 листопада 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено засідання у справі.

05 січня 2021 року ОСОБА_1 уточнила первісні позовні вимоги та просила суд: поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 частину такого майна:

- земельної ділянки, площею 17,301 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського (Коростенського) району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 8,5883 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського (Коростенського) району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 2,4903 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер:1823481400:02:000:0054, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 1,5902 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0055, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 3,5055 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0053, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 4,0565 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0050, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м;

- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м;

- об'єкт нерухомого майна - комплекс: комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Browning», калібру НОМЕР_37 , № НОМЕР_38 ;

- мисливської нарізної зброї марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 ;

- мисливської нарізної зброї марки «CZ-527», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 ;

- мисливської комбінованої зброї марки «Blaser R8», калібру НОМЕР_2 Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ;

- саморобного причепу, 2002 року, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- автомобіля «Opel Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ;

- автомобіля «Renault Kangoo», 1.9D, 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова: НОМЕР_18 ;

- причепа «ПГМФ 8904», 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 ;

- причепа «ОДИСЕЙ 5», 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_21 , номер шасі: НОМЕР_22 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_23 , номер кузова: НОМЕР_24 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 313», 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_25 , номер кузова: НОМЕР_26 ;

- мотоцикла «ZHEJIANG LZX200GY-2», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_27 , номер шасі: НОМЕР_28 ;

- автомобіля «FAW СА1047», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_29 , номер шасі: НОМЕР_30 ;

- прогулянкового судна «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ;

- прогулянкового судна «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ;

-прогулянкового судна «ВАLТ-550» № НОМЕР_33, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36;

- прогулянкового судна «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 .

Уточнений позов ОСОБА_1 мотивований тим, що з 11 жовтня 1987 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року у справі № 283/939/16-ц.

За час шлюбу вони за спільні кошти придбали таке майно, а саме: земельні ділянки, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Луківської сільської ради Малинського (Коростенського) району Житомирської області: кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, площею 17,301 га; кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, площею 8,5883 га; кадастровий номер 1823481400:02:000:0054, площею 2,4903 га; кадастровий номер 1823481400:02:000:0055, площею 1,5902 га; кадастровий номер 1823481400:02:000:0053, площею 3,5055 га; кадастровий номер 1823481400:02:000:0050, площею 4,0565 га; житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м; домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м; об'єкт нерухомого майна - комплекс: комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ; мисливську нарізну зброю марки «Browning», калібру 22 LR, № НОМЕР_38 ; мисливську нарізну зброю марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 ; мисливську нарізну зброю марки «CZ-527», калібру 223 Rem, № НОМЕР_5 ; мисливську нарізну зброю марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 ; мисливську комбіновану зброю марки «Blaser R8», калібру НОМЕР_2 Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8 ; мисливську гладкоствольну зброю марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ; мисливську гладкоствольну зброю марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ; саморобний причеп, 2002 року, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль «Opel Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ; автомобіль «Renault Kangoo», 1.9D, 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова: НОМЕР_18 ; причеп ПГМФ 8904, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 ; причеп ПР ОДИСЕЙ 5, 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_21 , номер шасі: НОМЕР_22 ; автомобіль DAIMLER-CHRYSLER, 902.6 КА, 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_23 , номер кузова: НОМЕР_24 ; автомобіль DAIMLER-CHRYSLER 313, 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_25 , номер кузова: НОМЕР_26 ; мотоцикл ZHEJIANG LZX200GY-2, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_27 , номер шасі: НОМЕР_28 ; автомобіль FAW СА1047, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_29 , номер шасі: НОМЕР_30 ; прогулянкове судно «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ; прогулянкове судно «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ; прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36; прогулянкове судно «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 .

Посилалася на те, що зазначене майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, проте між ними відсутнє порозуміння щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя. Оскільки у добровільному порядку поділити вказане майно ОСОБА_2 відмовляється, тому вважала, що його слід поділити на підставі статей 60, 70, 71 СК України.

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд:

1) визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_5 ;

2) визнати його особистою приватною власністю таке майно:

- земельну ділянку, площею 17,301 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського (Коростенського) району Житомирської області;

- земельну ділянку, площею 8,5883 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського (Коростенського) району Житомирської області;

- земельну ділянку, площею 2,4903 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер:1823481400:02:000:0054, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельну ділянку, площею 1,5902 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0055, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельну ділянку, площею 3,5055 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0053, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- земельну ділянку, площею 4,0565 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0050, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м;

- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею 353,1 кв. м, житловою площею 122,4 кв. м, реєстраційний номер 603473;

- об'єкт нерухомого майна - комплекс: комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- мисливську нарізну зброю марки «Browning», калібру 22 LR, № НОМЕР_38 ;

- мисливську нарізну зброю марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 ;

- мисливську нарізну зброю марки «CZ-527», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ;

- мисливську нарізну зброю марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 ;

- мисливську комбіновану зброю марки «Blaser R8», калібру НОМЕР_2 Win/ НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_8 ;

- мисливську гладкоствольну зброю марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ;

- мисливську гладкоствольну зброю марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ;

- прогулянкове судно «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ;

- прогулянкове судно «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ;

- прогулянкове судно «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 .

- автомобіль «Renault Kangoo», 1.9D, 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова: НОМЕР_18 ;

- причеп ПГМФ 8904, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 ;

- причеп ПР ОДИСЕЙ 5, 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_21 , номер шасі: НОМЕР_22 ;

- автомобіль DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА, 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_23 , номер кузова: НОМЕР_24 ;

- автомобіль DAIMLER-CHRYSLER 313, 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_25 , номер кузова: НОМЕР_26 ;

- мотоцикл ZHEJIANG LZX200GY-2, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_27 , номер шасі: НОМЕР_28 ;

- автомобіль FAW СА1047, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_29 , номер шасі: НОМЕР_30 ;

- автомобіль FAW СА1047, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_39 , номер шасі: НОМЕР_30 ;

- автомобіль «TOYOTA Tundra», 5665, 2011 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 ;

- автомобіль «TOYOTA Tundra», 5700, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_13 .

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з 1987 року, він з ОСОБА_1 спільно проживали у смт Іршанськ Житомирської області. 07 січня 2006 року між ними стався конфлікт, у результаті чого він припинив спільне проживання з дружиною та переїхав проживати до своїх батьків. Тобто з 07 січня 2006 року вони з ОСОБА_1 не проживали однією сім'єю та не вели спільного господарства, а шлюбні відносини були припинені.

Вказував, що від шлюбу вони мають двох повнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 пояснювала своє небажання офіційно розривати шлюб тим, що він має забезпечувати її існування надалі та побудувати автозаправну станцію, а також прагнула передати належне їй майно та майно, яке він набув після припинення шлюбних відносин, спільним дітям. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року у справі № 283/939/16-ц шлюб між ними було розірвано. Хоча шлюб між ними було розірвано у 2016 році, але фактичні шлюбні відносини вони з ОСОБА_1 припинили з січня 2006 року. Тому набуте ним після 07 січня 2006 року майно є його особистою приватною власністю.

Посилався на те, що протягом 1998-2000 років він укладав із власниками земельних паїв договори дарування на земельні частки (паї), які перебували у колективній власності КСП «Луківське». Отже, земельні ділянки із кадастровими номерами 1823481400:02:000:0048, 1823481400:02:000:0049, 1823481400:02:000:0050, 1823481400:02:000:0053, 1823481400:02:000:0054, 1823481400:02:000:0055 не можуть бути визнані об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки йому були подаровані земельні частки (паї) та технічна документація на земельні ділянки розроблялася на підставі подарованих сертифікатів.

Житловий будинок АДРЕСА_1 він набув на підставі свідоцтва про право власності від 18 вересня 2012 року; право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 - у 2009 році; об'єкт нерухомого майна у виді комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_4 - у 2008 році, тобто також після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 .

Вважав, що зброя є річчю індивідуального використання, оскільки перед її придбанням необхідне отримання спеціального дозволу Національної поліції України. Крім того, мисливська зброя була набута ним у період з 2011 до 2016 року в період окремого проживання сторін. Мисливська нарізна зброя марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_40 , № НОМЕР_3 та мисливська нарізна зброя марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 , була знята з обліку у зв'язку з її переоформленням на нового власника.

Крім того,транспортні засоби він придбав у період з 2006 року до 2013 року, а зареєстрував їх починаючи з 16 березня 2007 року. Водний транспорт також був придбаний після припинення спільного проживання з ОСОБА_1 . Тому вказане майно є його особистою приватною власністю відповідно до статті 57 СК України.

Вважав, що квартира АДРЕСА_5 належить подружжю на праві спільної сумісної власності, оскільки набута ними за час спільного проживання та за спільні кошти. Відомості про ОСОБА_1 як власницю вказаної квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені не були.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 12 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 05 січня 2021 року прийнято до розгляду в частині поділу спільного сумісного майна подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину такого майна: нерухомого майна (пункт 1 заяви від 05 січня 2021 року), транспортних засобів (пункт 3 заяви від 05 січня 2021 року), водного транспорту (пункт 4 заяви від 05 січня 2021 року), зброї (пункт 5 заяви від 05 січня 2021 року).

У частині прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, зокрема, визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину майна Приватного малого підприємства «Полісся» відмовлено.

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Яременка Д. В. задоволено.

Продовжено ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову у вказаній справі.

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 18 червня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бойкініча Р. С., про залишення без розгляду пунктів 2, 3 позовної заяви у редакції від 19 червня 2018 року задоволено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (пункт 2 позовної заяви від 19 червня 2018 року) про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частини доходів, одержаних ОСОБА_2 як учасником (засновником) у ТОВ «Спеціалізоване мисливське господарство Лісомир», ТОВ «Люкс. Нет»; ТОВ «Полісся-с»; ТОВ «Квадро-с» залишено без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (пункт 3 позовної заяви від 19 червня 2018 року) про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частини доходів, одержаних ОСОБА_2 як власником Приватного малого підприємства «Полісся» залишено без розгляду.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право приватної власності по 1/2 (ідеальній) частці за кожним на:

1. житловий будинок, загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

2. саморобний причіп, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

3. автомобіль «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ;

4. прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 , зареєстроване у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року.

Залишено житловий будинок, загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , саморобний причіп, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 , зареєстровано у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року, у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 :

1. земельну ділянку, площею 17,301 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

2. земельну ділянку, площею 8,5883 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

3. земельну ділянку, площею 4,0565 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0050, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

4. земельну ділянку, площею 3,5055 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0053, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

5. земельну ділянку, площею 2,4903 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0054, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

6. земельну ділянку, площею 1,5902 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0055, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району (Коростенського району) Житомирської області;

7. житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м;

8. житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 353,1 кв. м, житловою площею 122,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

9. об'єкт нерухомого майна: комплекс, комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

10. мисливську нарізну зброю марки «Browning», калібру 22 LR, № НОМЕР_1 ;

11. мисливську нарізну зброю марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 ;

12. мисливську нарізну зброю марки «CZ-527», калібру 223 Rem, № НОМЕР_5 ;

13. мисливську нарізну зброю марки «Colt», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_7 ;

14. мисливську комбіновану зброю марки «Blaser R8», калібру 308Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8 ;

15. мисливську гладкоствольну зброю марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ;

16. мисливську гладкоствольну зброю марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ;

17. автомобіль «Renault Kangoo 1.9D», 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_41 , номер кузова НОМЕР_18 ;

18. причіп ПГМФ 8904, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_42 , номер шасі НОМЕР_20 ;

19. причіп ПР ОДИСЕЙ 5, 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_43 , номер шасі НОМЕР_44 ;

20. автомобіль «DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_45 , номер кузова НОМЕР_24 ;

21. автомобіль «DAIMLER-CHRYSLER 313», 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_46 , номер кузова НОМЕР_47 ;

22. мотоцикл «ZHEJIANG LZX200GY-2», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_48 , номер шасі НОМЕР_49 ;

23. автомобіль «FAW СА1047», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_39 , номер шасі НОМЕР_30 ;

24. автомобіль «TOYOTA Tundra» 5665, 2011 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_12 ;

25. автомобіль «TOYOTA Tundra» 5700 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_13 ;

26. прогулянкове судно «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ;

27. прогулянкове судно «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ;

28. прогулянкове судно «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 .

У задоволенні решті вимог зустрічного позовну ОСОБА_2 відмовлено.

Витрати Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, пов'язані із наданням доказів, у розмірі 453,74 грн компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції, виконавши вказівки суду касаційної інстанції при попередньому скасуванні судових рішень, надав відповідну правову оцінку поданим сторонами доказам, у тому числі, показанням свідків, в їх сукупності та вважав доведеним ОСОБА_2 факт окремого проживання з ОСОБА_1 у зв'язку із фактичним припиненням шлюбних відносин з 07 січня 2006 року, тобто до розірвання шлюбу в судовому порядку, що спростовує презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте після січня 2006 року. Отже, майно, набуте ОСОБА_2 після 07 січня 2006 року, не відповідає критеріям, передбаченими статтею 60 СК України, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності подружжя. Відтак майно, придбане ОСОБА_2 після 07 січня 2006 року, є його особистою приватною власністю.

Установивши час набуття спірного майна з жовтня 1987 року та джерела його придбання, урахувавши спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно після січня 2006 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід визнати у порядку поділу майна подружжя право приватної власності на 1/2 ідеальної частки за кожним із них на: житловий будинок, загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; саморобний причіп, 2022 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ; прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 , зареєстроване у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року, залишивши це майно у спільній частковій власності сторін.

Суд урахував, що ОСОБА_2 визнав позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання за нею права власності на 1/2 частку: саморобного причепу, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіля Opel Senator, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ; прогулянкового судна «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36.

Оскільки вказане майно придбано за час шлюбу, а ОСОБА_2 не спростовував презумпцію спільної сумісної власності подружжя щодо вищевказаного майна та частково визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаного майна.

Районний суд відхилив посилання представника ОСОБА_2 на те, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не може бути поділеним у зв'язку із його знесенням, оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27 листопада 2020 року з індексним номером 234465097 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв. м, житлова площа 15,1 кв. м, дата внесення запису до реєстру - 17 січня 2009 року, реєстраційний номер 603473.

Суд вважав, що оскільки ОСОБА_2 набув у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів дарування, то зазначене майно відповідно до вимог частини першої статті 24 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України) є його особистою власністю, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Районний суд дійшов висновку, що мисливська зброя також не є об'єктом права спільною сумісною власністю подружжя, а є особистою власністю ОСОБА_2 , оскільки дозволи на право її носіння та зберігання видані останньому після січня 2006 року. Те саме стосується решти колісних та водних транспортних засобів; житлового будинку АДРЕСА_1 ; житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 353,1 кв. м; комплексу, який знаходиться на АДРЕСА_4 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 в частині вимоги про визнання квартири АДРЕСА_5 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, районний виходив із того, що за договором купівлі-продажу квартири від 17 вересня 1993 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_5 ; зміст оригіналу та копії договору містять розбіжності у ціні договору; зазначений договір не відповідає вимогам статті 227 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР 1963 року), яка була чинною на час його укладення та передбачала обов'язкове нотаріальне посвідчення та реєстрацію договору у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів; станом до 2003 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_6 та інших доказів, які б підтверджували набуття ОСОБА_1 вказаної кватири під час перебування у шлюбі, суду не надано.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойкініча Р. С., залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яременка Д. В., задоволено частково.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя трикімнатної квартири АДРЕСА_5 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Яременка Д. В., про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального й процесуального права, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційних скарг не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду про доведення ОСОБА_2 факту окремого проживання з ОСОБА_1 у зв'язку із фактичним припиненням шлюбних відносин з 07 січня 2006 року, тобто до розірвання шлюбу в судовому порядку, що спростовує презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте після січня 2006 року,та у зв'язку із цим відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо часу фактичного припинення сторонами шлюбних відносин, оскільки вони ґрунтуються на переоцінці доказів та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Урахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання квартири АДРЕСА_5 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не є ефективним способом захисту, а тому у задоволенні вказаної вимоги суд відмовив саме із цієї підстави.

Оскільки суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 у цій частині, проте помилився щодо підстав такої відмови, апеляційний суд вважав за необхідне оскаржуване рішення в частині цієї вимог змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Малинського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким:

1) визнати за нею право власності на 1/2 частину:

- об'єкта нерухомого майна: комплекс, комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельної ділянки, площею 17,301 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0048, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 2,4903 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0054, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 1,5902 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0055, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 3,5055 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0053, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 4,0565 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0050, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- земельної ділянки, площею 8,5883 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1823481400:02:000:0049, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- об'єкта нерухомого майна, тип майна - комплекс, загальною площею 3 438,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об'єкта нерухомого майна, тип майна - цех по обробці каменю, загальною площею 638,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- об'єкт нерухомого майна, тип майна - нежиле приміщення, допоміжні приміщення для обслуговування кар'єру по видобуванню габро, загальною площею 826,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ;

- земельної ділянки, площею 1,4557 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення підприємств іншої промисловості, кадастровий номер: 1823481400:06:000:0047, що знаходиться на території Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області;

- об'єкта нерухомого майна, тип майна - комплекс, загальною площею 3 468,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Малинський район, Луківська сільська рада, комплекс будівель і споруд № 4;

- саморобного причепу, 2002 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- автомобіля марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ;

- автомобіля «Renault Kangoo 1.9D», 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_50 , номер кузова НОМЕР_18 ;

- причепу ПГМФ 8904, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_42 , номер шасі НОМЕР_20 ;

- причепу ПР ОДИСЕЙ 5, 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_43 , номер шасі НОМЕР_44 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_45 , номер кузова НОМЕР_24 ;

- автомобіля «DAIMLER-CHRYSLER 313», 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_46 , номер кузова НОМЕР_47 ;

- мотоцикла «ZHEJIANG LZX200GY-2», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_48 , номер шасі НОМЕР_49 ;

- автомобіля «FAW СА1047», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_39 , номер шасі НОМЕР_30 ;

- прогулянкового судна «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 ;

- прогулянкового судна «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 ;

- прогулянкового судна ВАLТ-550 № НОМЕР_33, бортовий, реєстраційний номер судна НОМЕР_36;

- прогулянкового судна «ТЕRHI VARIO» № НОМЕР_34 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Browning», калібру НОМЕР_37 , № НОМЕР_1 ;

- мисливської нарізної зброї марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_40 , № НОМЕР_3 ;

- мисливської нарізної зброї марки «CZ-527», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ;

- мисливської нарізної зброї марки «Colt», калібру НОМЕР_6 Rem, № НОМЕР_7 ;

- мисливської комбінованої зброї марки «Blaser R8», калібру НОМЕР_2 Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 ;

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 ;

2) у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

У решті судові рішення не оскаржуються, тому, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, Верховним Судом не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2025 року касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бойкінічем Р. С., надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.

У липні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бойкінічем Р. С., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного встановлення обставин справи, не надали належну правову оцінку поданим нею доказам.

Посилається на те, що ОСОБА_2 не довів факту придбання спірного майна за рахунок власних коштів. Обов'язок спростувати презумпцію права спільної сумісної власності покладений саме на нього, тому все майно, придбане ними за час перебування у шлюбі з 11 жовтня 1987 року до 21 червня 2016 року є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якому частки майна чоловіка та дружини є рівними.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів вартості майна на час його придбання та розміру доходів ОСОБА_2 , який би дорівнював або перевищував вартість придбаного ними майна, а тому ОСОБА_2 не довів факту придбання майна за рахунок власних коштів. Необізнаність ОСОБА_1 про обсяг майна не підтверджує факту його придбання ОСОБА_2 за особисті кошти.

Крім того, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, положення частини четвертої статті 49 ЦПК України, оскільки прийняв зустрічний позов ОСОБА_2 щодо частини вимог, які вже були предметом розгляду цього спору, а заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 12 січня 2021 року прийняв до розгляду лише в певній частині, відмовивши у прийнятті до розгляду в частині визнання права власності на 1/2 частину майна Приватного малого підприємства «Полісся».

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р. С., вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 522/2922/16-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 348/1057/15-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 522/15159/21, від 24 липня 2023 року у справі № 373/612/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У липні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Яременко Д. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, натомість касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 жовтня 1987 року між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_51 від 11 жовтня 1987 року (том 1, а. с. 8).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 02 серпня 2016 року у справі № 283/939/16-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 жовтня 1987 року палацом одружень № 2 Кіровським відділом запису актів цивільного стану м. Ташкента Узбецької РСР, актовий запис № 4004 (том 1, а. с. 201-202).

Відповідно до довідки Іршанської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області від 20 грудня 2016 року та довідки виконавчого комітету Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 22 грудня 2016 року ОСОБА_2 до січня 2006 року проживав на АДРЕСА_9 (за місцем проживання ОСОБА_1 ), а з 10 січня 2006 року зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 203, 204).

У матеріалах справи є договори дарування, укладені між власниками земельних часток (паїв) та ОСОБА_2 , а саме:

- договір дарування від 19 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3668, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166960 (том 5, а. с. 126);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3549, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_8 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166786 (том 5, а. с. 127);

- договір дарування від 19 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3670, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_9 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166696 (том 5, а. с. 128);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3544, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_10 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166705 (том 5, а. с. 129);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3541, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_11 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0165841 (том 5, а. с. 130);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3544, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_11 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166702 (том 5 а. с. 131);

- договір дарування від 19 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3667, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_12 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166701 (том 5, а. с. 132);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 4551, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_13 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166662 (том 5, а. с. 133);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3550, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_14 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166977 (том 5, а. с. 134);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3542, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_15 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166741 (том 5, а. с. 135);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3540, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_16 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0165870 (том 5, а. с. 136);

- договір дарування від 15 вересня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу Слюсар В. В., укладений між ОСОБА_17 та ОСОБА_2 , предметом якого є сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166978 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах (том 5, а. с. 137);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3552, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_18 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166987 (том 5, а. с. 138);

- договір дарування від 08 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3548, укладений між ОСОБА_19 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_19 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166947 (том 5, а. с. 139);

- договір дарування від 15 вересня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу Слюсар В. В., укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_2 , предметом якого є сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166952 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах (том 5, а. с. 140);

- договір дарування від 15 вересня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу Слюсар В. В., укладений між ОСОБА_21 та ОСОБА_2 , предметом якого є сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ №0166984 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах (том 5, а. с. 141);

- договір дарування від 19 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3669, укладений між ОСОБА_22 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_22 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166940 (том 5, а. с. 142);

- договір дарування від 15 вересня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу Слюсар В. В., укладений між ОСОБА_23 та ОСОБА_2 , предметом якого є сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166957 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах (том 5, а. с. 143);

- договір дарування від 19 вересня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексєєвою Г. А. за реєстровим № 3666, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луківське» с. Луки Малинського району Житомирської області, розміром 3,94 га в умовних кадастрових гектарах, належна ОСОБА_24 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0166631 (том 5, а. с. 144).

У 2002 році була розроблена проєктно-технічна документація по організації території земельних часток (паїв) та складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам реформованого КСП «Луківське» Луківської сільської ради Житомирської області. На підставі вказаної документації ОСОБА_2 04 липня 2002 року були видані державні акти на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 048900 на площу 20,2308 га (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та серії ІІ-ЖТ № 020661 на площу 17,3010 га (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай), подарованих ОСОБА_2 у 2000 році, що підтверджується листом Управління Держгеокадастру у Малинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 26 вересня 2016 року № 29-6.05-99.2-1726/2-16 та копіями державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 048900 на 5 земельних ділянок загальною площею 20,2308 га (том 5 а. с. 146, 147).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 листопада 2020 року №234465097 земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0048, площею 17,301 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 020661, виданого 04 липня 2002 року, номер запису про право власності 10751981 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700195018234.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0054, площею 2,4903 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 048900, виданого 04 липня 2002 року, номер запису про право власності 10751267 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700153518234.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0055, площею 1,5902 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 048900, виданого 04 липня 2002 року, номер запису про право власності 10750326 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70095918234.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0053, площею 3,5055 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 048900, виданого 04 липня 2002 року, номер запису про право власності 10749676 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70055918234.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0050, площею 4,0565 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 048900, виданого 04 липня 2002 року. Номер запису про право власності 10748857 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700000818234.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1823481400:02:000:0049, площею 8,5883 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луківської сільської ради, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2-ЖТ № 048900, виданого 04 липня 2002 року, номер запису про право власності 10748166 від 11 серпня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 699950418234 (том 5, а. с. 163-170).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 18 вересня 2012 року № НОМЕР_52 , виданого виконавчим комітетом Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності (частка 1/1) на житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 ; житлова площа будинку становить 32,2 кв. м; підстава видачі свідоцтва - рішення виконкому Луківської сільської ради Житомирської області від 21 червня 2012 року № 4 (том 5, а. с. 125).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27 листопада 2020 року № 234465097 за ОСОБА_2 зареєстроване право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 з реєстраційним номером в реєстрі прав власності на нерухоме майно 37641320, дата внесення запису до реєстру - 12 жовтня 2012 року (том 5, а. с. 169 зворот).

15 червня 2005 року між ОСОБА_25 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А. М. за реєстровим № 188. Відповідно до вказаного договором ОСОБА_25 подарував, а ОСОБА_2 прийняв в дар земельну ділянку із кадастровим номером 3222081401:01:005:0001, площею 0,2715 га, в межах згідно з планом земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_2 ; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0215 га (том 5, а. с. 148).

На підставі зазначеного договору дарування на ім'я ОСОБА_2 03 лютого 2006 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 316301 (том 5, а. с. 149).

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 12 серпня 2005 року, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А. М. за реєстровим № 189, ОСОБА_25 продав, а ОСОБА_2 купив (прийняв у власність) житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок дерев'яний загальною площею 46,2 кв. м, житлової площею - 15,1 кв. м з прибудовами. Відповідно до пункту 8 вказаного договору «дружина покупця не заперечує проти укладання цього договору» (том 1, а. с. 196).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, на якій передбачено будівництво житлового будинку та господарчих будівель на АДРЕСА_2 від 25 квітня 2007 року на земельній ділянці розміщений дерев'яний житловий будинок, який підлягає знесенню (том 5, а. с. 150-151).

Рішенням Страхоліської сільської ради Іванківського району Житомирської області від 08 травня 2007 року № 14 «Про надання дозволу на будівництво житлового будинку» ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарчих споруд на АДРЕСА_2 згідно з проєктом (том 5, а. с. 152).

06 грудня 2008 року виконавчим комітетом Страхоліської сільської ради Іванківського району Житомирської області ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_2 . Домоволодіння складається із: одного житлового будинку загальною площею 353,1 кв. м, житловою площею 122,4 кв. м, з надвірними будівлями та спорудами (том 5, а. с. 154).

Зазначений об'єкт нерухомого майна зареєстрований Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 17 січня 2009 року, що підтверджується витягом від 17 січня 2009 року з індексним номером 21583967 (том 5, а. с. 153).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27 листопада 2020 року № 234465097 за ОСОБА_2 зареєстроване право приватної власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв. м, житлова площа 15,1 кв. м, загальною вартістю 9 342 грн, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 603473, дата внесення запису до реєстру - 17 січня 2009 року (том 5, а. с. 170).

Згідно з протоколом засідання виконкому Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 28 лютого 2008 року на порядок денний було винесено питання оформлення права власності ОСОБА_2 на будівлі, що знаходяться на господарчому дворі у с. Забране Житомирської області (том 5, а. с. 120-121).

Відповідно до рішення Луківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 28 лютого 2008 року № 11 ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення права власності на будівлі, що знаходяться на господарчому дворі у с. Забране Житомирської області, а саме: комора, телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина; вирішено видати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на вказані будівлі (том 5, а. с. 122).

Згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_53 , виданого виконавчим комітетом Луківської сільської ради Житомирської області 17 грудня 2008 року ОСОБА_2 на праві власності належить комплекс (телятник, навіс для сіна, сінажна траншея, артезіанська свердловина), розташований на АДРЕСА_4 (том 5, а. с. 123).

Право власності ОСОБА_2 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано Малинським районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 23 грудня 2008 року, що підтверджується витягом від 23 грудня 2008 року з індексним номером 21378471 (том 5, а. с. 124).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27 листопада 2020 року № 234465097 за ОСОБА_2 зареєстроване право приватної власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25830378, дата внесення запису до реєстру - 23 грудня 2008 року (том 5, а. с. 169 зворот).

Згідно з інформацією, наданою Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП) України в Житомирській області від 08 грудня 2020 року №16аз ОСОБА_2 є власником такого виду зброї:

- мисливської нарізної зброї марки «Browning», калібру 22 LR, № НОМЕР_1 , придбаної 12 квітня 2016 року на підставі дозволу про право придбання № НОМЕР_64, виданого 03 березня 2016 року ГУНП в Житомирській області (дозвіл на право носіння та зберігання № НОМЕР_65-4, виданий 31 травня 2016 року ГУНП в Житомирській області);

- мисливської нарізної зброї марки «CZ-527», калібру 223 Rem, № НОМЕР_5 , придбаної 27 серпня 2014 року на підставі дозволу на право придбання № НОМЕР_66, виданого 14 серпня 2014 року УМВС України в Житомирській області (дозвіл на право носіння та зберігання № НОМЕР_54 , виданий 16 жовтня 2014 року УМВС України в Житомирській області);

- мисливської комбінованої зброї марки «Blaser R8», калібру 308Win/НОМЕР_61, № НОМЕР_8, придбаної 12 жовтня 2011 року на підставі дозволу на право придбання № НОМЕР_67, виданого 06 жовтня 2011 року УМВС України в Житомирській області (дозвіл на право носіння та зберігання № 521-4, виданий 16 листопада 2011 року УМВС України в Житомирській області);

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Fabarm Lion Н368 Comosit», калібру НОМЕР_62, № НОМЕР_9 , придбаної 29 березня 2011 року на підставі дозволу на право придбання № НОМЕР_68, виданого 29 березня 2011 року УМВС України в Житомирській області (дозвіл на право носіння та зберігання № НОМЕР_55 , виданий 30 березня 2011 року Малинським МВ УМВС України в Житомирській області);

- мисливської гладкоствольної зброї марки «Beretta А400», калібру НОМЕР_69, № НОМЕР_10 , придбаної на підставі дозволу на право придбання № НОМЕР_70, виданого 25 серпня 2015 року УМВС України в Житомирській області (дозвіл на право носіння та зберігання № НОМЕР_56 , виданий 21 вересня 2015 року Малинським МВ УМВС України в Житомирській області).

Також ОСОБА_2 був власником мисливської нарізної зброї марки «DPMSG2», калібру НОМЕР_2 Win, № НОМЕР_3 (за його заявою 02 вересня 2019 року знято з обліку у зв'язку із переоформленням на іншого власника) та мисливської нарізної зброї марки «Colt», калібру НОМЕР_4 , № НОМЕР_7 (за його заявою 29 квітня 2020 року знято з обліку у зв'язку із переоформленням на іншого власника) (том 5, а. с. 159-159).

Відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області від 18 грудня 2020 року № 31/6-28аз за ОСОБА_2 зареєстровані такі транспортні засоби:

- «Renault Kangoo 1.9D», 2002 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_41 , номер кузова НОМЕР_18 , зареєстрований 06 вересня 2007 року;

- саморобний причеп, 2002 року, реєстраційний номер НОМЕР_14 , зареєстрований 08 червня 2002 року;

- автомобіль марки «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 , зареєстрований 26 вересня 1995 року;

- причеп марки ПГМФ 8904, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_42 , номер шасі НОМЕР_20 , зареєстрований 16 березня 2007 року;

- причеп марки «ОДИСЕЙ 5», 2011 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_43 , номер шасі НОМЕР_44 , зареєстрований 22 квітня 2011 року;

- автомобіль марки «DAIMLER-CHRYSLER 902.6 КА», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_45 , номер кузова НОМЕР_24 , зареєстрований 27 вересня 2007 року;

- автомобіль марки «DAIMLER-CHRYSLER 313», 2006 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_46 , номер кузова НОМЕР_47 , зареєстрований 01 жовтня 2008 року;

- мотоцикл марки «ZHEJIANG LZX200GY-2», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_48 , номер шасі НОМЕР_49 , зареєстрований 22 липня 2011 року;

- автомобіль марки «FAW СА1047», 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_39 , номер шасі НОМЕР_30 , зареєстрований 28 липня 2012 року.

Також за ОСОБА_2 з 21 січня 2013 року був зареєстрований автомобіль «TOYOTA Tundra», 5665, 2011 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 . Вказаний автомобіль 06 серпня 2013 року був знятий з обліку та перереєстрований на нового власника 14 серпня 2013 року.

З 21 березня 2013 року за ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль «TOYOTA Tundra», 5700, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_13 . Вказаний автомобіль 21 січня 2013 року був знятий з обліку та перереєстрований на нового власника 26 лютого 2013 року (том 5, а. с. 155-157).

Відповідно до інформації Укртрансбезпеки у Державному судновому реєстрі України ДР 036 від 10 жовтня 2017 року зареєстроване прогулянкове судно «Smoker Craft Pro Angler 161» № SMK06635А707, 2007 року побудови, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_57 , власник - ОСОБА_2 .

У Державному судновому реєстрі України ДР 036 від 01 листопада 2017 року зареєстроване прогулянкове судно «TG-6.9X» № F1-TGBX2889H718, 2017 року побудови, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_58 , власник - ОСОБА_2 .

У Судновій книзі України СК 128 від 24 жовтня 2009 року зареєстровано прогулянкове судно «Крим», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_31 , власник - ОСОБА_2 .

У Судновій книзі України СК 128 від 20 червня 2010 року зареєстровано прогулянкове судно «Казанка 5м3», бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_32 , власник - ОСОБА_2 .

У Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року зареєстровано прогулянкове судно «BALT-550» № НОМЕР_59 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36, власник - ОСОБА_2 .

У Судновій книзі України СК 074 від 04 квітня 2006 року зареєстровано прогулянкове судно «ТЕRHI VARIO» № 1380505, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_35 , власник - ОСОБА_2 (том 5, а. с. 160-161).

Згідно з інформацією Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) від 19 лютого 2021 року № 1244/03/15-21 судно моделі «BALT-550» № НОМЕР_59 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 знято з обліку 12 липня 2019 року (том 6, а. с. 141).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_60 , виданого керівником органу приватизації 16 вересня 1993 року, квартира АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_6 . Квартира приватизована відповідно до Закону Україну «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 76,2 кв. м (том 6, а. с. 132).

Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 17 вересня 1993 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_5 за 38100 карбованців; зазначений договір складений у трьох примірниках, один з яких зберігається у справах виконавчого комітету Іршанської селищної ради Житомирської області та засвідчений секретарем виконавчого комітету Іршанської селищної Ради народних депутатів Житомирської області Смолюнюком І. Т., підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті Іршанської селищної ради Житомирської області (том 6, а. с. 134).

Відповідно до довідки, яка міститься в інтвентаризаційній справі, квартира АДРЕСА_5 приватизована 16 вересня 1993 року. Загальна площа квартири становить 65,21 кв. м, житлова площа - 43,6 кв. м. Власником квартири був ОСОБА_6 (виписався 20 жовтня 1993 року), його дружина - ОСОБА_26 (виписалася 03 березня 1993 року), син - ОСОБА_27 (виписався 03 березня 1993 року), син - ОСОБА_28 (виписався ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Наступний власник - ОСОБА_1 (виписана 13 березня 1996 року), її чоловік - ОСОБА_2 (виписався 14 серпня 2001 року), донька - ОСОБА_3 (виписалася 28 грудня 1999 року), донька - ОСОБА_29 (прописана з 20 жовтня 1993 року) (том 6, а. с. 136).

Згідно з копією довідки від 10 серпня 2017 року № 399/1 ОСОБА_1 зверталася до КП «Іршанське комунальне підприємство» Іршанської селищної радиЖитомирської області із заявою від 10 серпня 2017 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_5 10 серпня 2017 року (том 6, а. с. 133).

Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 15 травня 2018 року № 127 станом до 2003 року право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстроване за ОСОБА_6 (том 6, а. с. 137).

До матеріалів справи додано фотографії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з весілля родичів, яке відбулося 26 жовтня 2007 року на підтвердження факту проживання однією сім'єю (том 6, а. с. 73-75, 114).

У матеріалах справи містяться показання свідків, допитаних у судовому засіданні судом першої інстанції як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бойкінічем Р. С., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням змін, внесених за наслідком апеляційного перегляду, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, спір стосується майна, набутого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час їх перебування у шлюбі. Сторони звернулися до суду з відповідними позовом та зустрічним позовами, які ними уточнювалися, надали власні варіанти поділу спільного сумісного майна подружжя.

Суд першої інстанцій, з висновком якого погодився апеляційний суд, частково задовольнив первісні та зустрічні позовні вимоги сторін.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві Положення» СК України цей Кодекс набрав чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.

Оскільки частина спірного рухомого та нерухомого майна була набута до 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, тому у спірних правовідносинах порядок набуття спільного майна та його правовий режим повинен визначатися відповідно до положень КпШС України, який був чинним на час набуття спірного майна. Разом із тим, поділ спірного майна повинен визначатися за нормами СК України.

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1662цс15 зроблено висновок, що оскільки спірне майно придбано подружжям до 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, а тому при вирішенні справи судам необхідно було застосовувати положення КпШС України 1969 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин. Ураховуючи те, що подружжям спірне майно було придбано в період шлюбу та до набрання чинності СК України, застосуванню підлягали статті 22, 24, 28 КпШС України 1969 року.

Статтею 16 Закону України «Про власність», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і КпШС України.

Статтею 22 КпШС України передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до статті 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них (стаття 28 КпШС України).

Відповідно до положень статті 29 КпШС України якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Вказані норми КпШС України узгоджуються з нормами чинного сімейного законодавства України.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини першої статті 57 СК України).

Відповідно до частини першої статті 60 CK України, майно, набуте, подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), постанову Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 595/324/17 (провадження № 61-38303св18)).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 СК України дружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України)).

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21)).

Відповідно до частин першої, другої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У частині третій статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (див.: пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Разом із цим, частиною шостою статті 57 СК України передбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 504/1126/19 (провадження № 61-18866св21) зроблено висновок, що при вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з'ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу. Положення цієї норми стосуються випадків, коли дружина та чоловік спільно не проживають, але без встановлення режиму окремого проживання, передбаченого статтею 119 СК України. Законодавець розмежовує правовий режим майна, набутого дружиною, чоловіком після встановлення судом режиму сепарації (стаття 119 СК України), і майна, набутого за обставин, визначених у частині шостій статті 57 СК України. На майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, вирішуючи вимоги первісного та зустрічного позовів щодо поділу нерухомого та рухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виконавши вказівки Верховного Суду при попередньому скасуванні судового рішення (касаційне провадження № 61-7178св20), забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони у справі фактично припинили ведення спільного господарства та спільне проживання як подружжя з січня 2006 року, тобто до розірвання шлюбу в судовому порядку, що спростовує презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ОСОБА_2 після січня 2006 року.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що майно, набуте ОСОБА_2 після 07 січня 2006 року, не відповідає критеріям, передбаченими статтею 60 СК України, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності подружжя. Відтак майно, набуте ОСОБА_2 у власність після фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 , є його особистою приватною власністю, а джерелом набуття цього майна були кошти, які належали ОСОБА_2 особисто.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), у якій також зазначив, що законодавством передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ані дружина, ані чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя про те, що річ була куплена на його особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

У зв'язку із викладеним, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що спірне майно є спільним сумісним майном подружжя є безпідставними. ОСОБА_2 довів те, що воно є його особистим приватним майном.

Суд першої інстанції, з яким в цій частині погодився апеляційний суд, правильно встановивши обсяг майна, набутого під час перебування у шлюбі, виходячи із положень статті 60 СК України, дійшов обґрунтованого висновку, що житловий будинок, загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; саморобний причіп, 2022 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль «OPEL Senator», 1989 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер кузова: НОМЕР_16 ; прогулянкове судно «ВАLТ-550» № НОМЕР_33 , бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_36 , зареєстроване у Судновій книзі України НОМЕР_63 від 13 червня 2002 року, є спільною сумісною власністю подружжя, а частки майна дружини і чоловіка є рівними, та вирішив спір відповідно до заявлених вимог. ОСОБА_2 на підставі вимог процесуального закону не спростував презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно.

Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання касаційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, положень частини четвертої статті 49 ЦПК України, а також щодо тотожності позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 49 ЦПК України разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що при новому розгляді справи позовні вимоги уточнювалися (збільшувалися) як позивачем ОСОБА_1 , так і відповідач ОСОБА_2 заявив зустрічні позовні вимоги.

При цьому ухвалою районного суду від 12 січня 2021 року було поновлено ОСОБА_2 строк для пред'явлення зустрічного позову, а тому порушень закону немає.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи аналогічні доводи апеляційної скарги заявника,обґрунтовано вказав, що при зверненні до суду із зустрічним позовом у редакції від 01 серпня 2016 року, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 . Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2020 року у вказаній справі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 у тому числі, за вимогою про визнання за ним права власності на 1/2 частину вказаної квартири було відмовлено. Звертаючись до суду із зустрічним позовом у січні 2021 року, ОСОБА_2 просив суд визнати квартиру АДРЕСА_5 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відтак, вказані зустрічні вимоги ОСОБА_2 не були заявлені ним при зверненні до суду із зустрічним позовом у серпні 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

При новому судовому розгляді суди виконали вказівки Верховного Суду, обставини справи встановлені правильно й повно, а тому підстав задоволення касаційної скарги Верховний Суд не знаходить.

Доводи заявника у поданій нею касаційній скарзі щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 522/2922/16-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 348/1057/15-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 522/15159/21, від 24 липня 2023 року у справі № 373/612/20, є безпідставними, оскільки висновки у цих справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у зазначеній справі суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Посилаючись на загальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, заявник намагається досягти повторної оцінки доказів, однак суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Інші наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка в зазначеній частині ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову апеляційного суду, в оскаржуваній частині - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бойкінічем Романом Сергійовичем,залишити без задоволення.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2025 року, в оскаржуваній частинізалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк