15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/12305/24-ц
провадження № 61-15382св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкас Петроліум»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьова Володимира Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкас Петроліум» (далі - ТОВ «Юкас Петроліум») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та 3 % річних.
Позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2024 року між ТОВ «Юкас Петроліум» в особі Мандренка А. М. та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2024/4281117, згідно з умовами якого ТОВ «Юкас Петроліум» передало у власність відповідачки автомобіль марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1 , рік випуску - 2022, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після реєстрації автомобіля за відповідачкою - реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість автомобіля становить 1 320 000,00 грн.
Згідно з пунктом 5.1 договору відповідачка зобов'язана у порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити ціну транспортного засобу, зазначену у пункті 3.1 договору.
Позивач зазначав, що всупереч домовленостей про оплату в день укладання договору (26 січня 2024 року), як випливає з пункту 2.1 договору, відповідачка порушила умови пунктів 3.1 та 5.1 договору та лише 05 лютого 2024 року сплатила ТОВ «Юкас Петроліум» вартість автомобіля частково у сумі 399 000,00 грн, що підтверджується наявними платіжними документами та банківськими виписками.
Отже, станом на 11 березня 2024 року розмір непогашеної заборгованості за договором становить 921 000,00 грн.
Позивач вказував на те, що ТОВ «Юкас Петроліум» свої зобов'язання виконало належним чином, передавши транспортний засіб відповідачці, а відповідачка порушила свої зобов'язання, не здійснивши оплату в повному обсязі.
З урахуванням зазначеного, позивач просив судстягнути зі ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 924 724,18 грн, з яких: основне зобов'язання, яке є невиконаним, - 921 000,00 грн, 3 % річних - 3 724,18 грн (45 днів).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року у складі судді Хайнацького Є. С. у задоволенні позову ТОВ «Юкас Петроліум» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що він не отримав грошових коштів за переданий у власність відповідачці автомобіль, не надав доказів, які могли б спростувати факт оплати транспортного засобу відповідачкою.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Юкас Петроліум» задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ТОВ «Юкас Петроліум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та 3 % річних задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юкас Петроліум» заборгованість у розмірі 924 724,18 грн, з яких: основна сума заборгованості - 921 000,00 грн, 3 % річних - 3 724,18 грн та судовий збір у розмірі 30 515,89 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, щопродавець передав транспортний засіб відповідачці, яка зареєструвала його за собою на праві власності, у той же час покупець не здійснила оплату за придбаний автомобіль до укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується наданою суду квитанцією від 05 лютого 2024 року № 0.0.3451897738.1, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила позивачу 399 000,00 грн за придбаний 26 січня 2024 року автомобіль, тобто після укладення договору та реєстрації за собою права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьов В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просивскасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що за домовленістю сторін відповідачка передала, а директор ТОВ «Юкас Петроліум» ОСОБА_2 прийняв готівкові грошові кошти у розмірі 921 000,00 грн як частину оплати за договором у день його підписання, а залишок суми у розмірі 399 000,00 грн сплачений ОСОБА_1 05 лютого 2024 року у безготівковій формі, за проханням директора ТОВ «Юкас Петроліум», з метою здійснення оплати податкових зобов'язань ТОВ «Юкас Петроліум» в результаті реалізації автотранспортного засобу. Відповідачка, діючи за вказівкою посадових осіб ТОВ «Юкас Петроліум», здійснила оплату в порядку та спосіб, визначений останніми, що підтверджується приписами договору, а саме пунктом 2.1 договору. Також наведене підтверджується показанням свідка ОСОБА_3 , який був присутнім при укладенні договору у ТСЦ-8046.
Сам факт подання позовної заяви є намаганням посадових осіб ТОВ «Юкас Петроліум» протиправно отримати подвійну оплату за реалізований транспортний засіб.
Будь-які інші докази отримання позивачем готівкових грошових коштів у сумі 921 000,00 гри в розпорядженні відповідачки відсутні, оскільки в момент їх передачі чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 був одним із засновників ТОВ «Юкас Петроліум», а безпосередньо передача коштів відбувалась за попередньою домовленістю між учасниками товариства та підтверджується фактом укладення договору в присутності уповноваженої особи територіального сервісного центру.
Підтвердженням виконання зобов'язання щодо передання грошових коштів продавцю є також виданий сервісним центром № 8046 РСЦ ГСЦ МВС у м. Київ документ, що посвідчує право власності відповідачки на вказаний автомобіль, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Договір не встановлює жодних вимог щодо способу внесення коштів, пояснення відповідачки про здійснення платежів частинами (готівкою та безготівковим розрахунком) не суперечать умовам правочину. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що передача автомобіля відбулася без отримання повної вартості або всупереч умовам договору. Положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.
Таким чином, позивач не довів, що він не отримав грошових коштів за переданий у власність відповідачці автомобіль.
Факт передачі грошових коштів передував факту підписання договору та передання транспортного засобу, що свідчить про те, що підписаний продавцем та покупцем договір є беззаперечно належним та допустимим доказом виконання зобов'язання щодо передання грошових коштів продавцеві.
Таким чином, вказане свідчить, що факт укладення, підписання цього договору, передача транспортного засобу ОСОБА_1 є доказами того, що остання здійснила повну оплату вартості автомобіля.Позивачем не було доведено невиконання ОСОБА_1 умов договору щодо несплати відповідних грошових коштів за договором купівлі-продажу.
Крім того, позовні вимоги ТОВ «Юкас Петроліум» стосуються транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_3 , в той час, коли ОСОБА_1 придбала у позивача транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_2 , що свідчить про відсутність предмета позову.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) та у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 (провадження № 61-9459св20), від 27 березня 2023 року у справі № 357/1771/21 (провадження № 61-11829св22), від 14 квітня 2025 року у справі № 947/20590/22 (провадження № 61-757св24).
Доводи інших учасників справи
У грудні 2025 року представник ТОВ «Юкас Петроліум» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У грудні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 січня 2024 року між ТОВ «Юкас Петроліум» в особі Мандренка А. М. та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2024/4281117 у Територіальному сервісному центрі №8046 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (філія) в присутності адміністратора ОСОБА_4 .
Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Юкас Петроліум» зобов'язується передати у власність відповідачки автомобіль марки «Mercedes-Benz», 2022 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
Пунктом 2.1 договору визначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.
Відповідно до пункту 3.1 договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу становить 1 320 000,00 грн.
Згідно з пунктом 4.1 договору кожна сторона зобов'язується виконувати реально та належно обов'язки, покладені на неї за цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків за цим договором.
За умовами пунктів 5.1, 6.1 договору покупець зобов'язаний у порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити ціну транспортного засобу, зазначену у пункті 3.1 договору; в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти транспортний засіб. Продавець зобов'язаний в порядку та умовах, визначених цим договором, передати транспортний засіб.
Згідно з пунктом 9.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.
ТОВ «Юкас Петроліум» передало відповідачці за укладеним договором купівлі-продажу транспортний засобів марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D», 2022 року випуску, чорного кольору, право власності на який зареєстровано за відповідачкою.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є чоловіком відповідачки, повідомив про те, що він був присутній під час передачі частини грошових коштів відповідачкою директору ТОВ «Юкас Петроліум» ОСОБА_2 , а саме, готівки у розмірі 921 000,00 грн, у день підписання договору. Також свідок зазначив, що залишок грошових коштів був сплачений на прохання керівництва підприємства на розрахунковий рахунок товариства. Крім того, свідок вказав на те, що жодних питань щодо правомірності набуття та розрахунків за вищевказаний транспортний засіб не було до моменту відчуження ним ( ОСОБА_3 ) своєї частки у ТОВ «Юкас Петроліум» на користь третіх осіб.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьова В. В. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані постанова апеляційного суду не відповідає.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Статтею 328 ЦК України закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частини першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частинами першою, третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням частини першої статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У справі, яка переглядається, встановлено, що 26 січня 2024 року між ТОВ «Юкас Петроліум» в особі Мандренка А. М. та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2024/4281117, згідно з яким позивач передав у власність відповідачки автомобіль марки «Mercedes-Benz», 2022 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.6).
Факт підписання договору купівлі-продажу сторонами не оспорюється, а тому у силу вимог статті 82 ЦПК України не потребує доказування.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з частинами першою - третьою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
У справі, яка переглядається, встановлено, що позивач передав відповідачці за укладеним договором купівлі-продажу транспортного засобу від 26 січня 2024 року № 8046/2024/4281117 транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», 2022 року випуску.
Відповідно до пункту 2.1 договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.
Пунктом 2.2 договору визначено, що право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання даного договору.
Водночас умовами договору купівлі-продажу не визначено способу внесення коштів (готівкою або безготівковим розрахунком).
Суд першої інстанції правильно зазначив, що сам факт передачі транспортного засобу відповідачу є підтвердженням того, що продавець визнав виконання покупцем свого обов'язку з повної оплати.
Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) вказано, що договір купівлі-продажу є консенсуальним договором. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вислів у цій нормі «передає або зобов'язується передати», «приймає або зобов'язується прийняти» не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов'язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов'язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому. При цьому ані реальним, ані консенсуальним договором не передбачається виконання зобов'язання, що виникає з договору, в минулому.Водночас відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.
У пункті 7.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) викладено висновок, що порушення встановленої законодавством граничної суми розрахунків може мати наслідком передбачені законодавством заходи відповідальності, але не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту проведення розрахунків. Отже, ані встановлення факту нездійснення розрахунків у безготівковій формі, ані наявність законодавчої заборони на здійснення розрахунків готівкою понад певну граничну суму, не може вважатись підтвердженням того, що фактичні розрахунки сторонами в готівковій формі не здійснювались.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, умови договору про отримання продавцем оплати повної вартості автомобіля, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові про стягнення боргу за договором купівлі-продажу транспортного засобу, так як розрахунок за договором між сторонами фактично відбувся, оскільки з умов договору купівлі-продажу випливає факт розрахунку за майно до моменту укладення такого правочину, що сторони підтвердили своїми підписами у договорі.
Оскільки сторони договору підтвердили факт оплати покупцем вартості автомобіля продавцю, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу від 26 січня 2024 року.
Верховний Суд вважає, що оплата відповідачкою 05 лютого 2024 року на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 399 000,00 грн не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки не свідчить про те, що позивачка не сплатила позивачу кошти за автомобіль у сумі 921 000,00 грн до укладення договору купівлі-продажу.
Частинами другою-четвертою статті 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Верховний Суд зазначає, що дії позивача під час укладення договору купівлі-продажу, зокрема, зазначення у ньому про проведений розрахунок до його підписання, а надалі оспорення такого факту, не можуть вважатися добросовісними, тому не підлягають захисту у судовому порядку через зловживання стороною своїми правами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду і залишає в силі рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, сплачений ОСОБА_1 за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 27 741,72 грн підлягає стягненню з ТОВ «Юкас Петроліум» на її користь.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьова Володимира Володимировича задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року скасувати, рішенняПечерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 рокузалишити в силі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкас Петроліум» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 27 741,72 грн (двадцять сім тисяч сімсот сорок одна гривня 72 копійки).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк