м. Чернівці
21 квітня 2026 року Справа № 926/352/26
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» (02000, місто Київ, вул. Жилянська, 30/32, офіс 009, код ЄДРПОУ 45478137)
до Фермерського господарства «Тарашанське» (60430, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тарашани, вул. Спеціалістів, 36-а, ЄДРПОУ 45482845)
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 165 257,85 грн,
представники:
від позивача - адвокат Лавріненко Т.М.;
від відповідачів - не з'явився.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фермерського господарства «Тарашанське» про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 567 від 05.01.2026 в сумі 165 257,85 грн, з яких 116 748,75 грн основного боргу, 1 809,60 грн пені, 46 699,50 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ТОВ «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» на підставі заявки на придбання дизельного пального ULSD 10 PPM EN590 у кількості 14 325 літрів 07.01.2026 року здійснив поставку відповідачу зазначеного товару до пункту розвантаження: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тарашани, вул. Спеціалістів, 36А, що підтверджується товарно-транспортною накладною № СЕ5 від 07.01.2026. Факт прийняття товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № 5 від 07.01.2026 року. Для оплати товару позивач виставив відповідачу та рахунку № 4 від 05.01.2026 року на загальну суму 700 492,50 грн, у тому числі ПДВ - 116 748,75 грн. Позивач зареєстрував податкову накладну № 3 від 07.01.2026 вказаної операції за договором.
09.01.2026 року відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 583 743,75 грн, водночас сума 116 748,75 грн (що відповідає сумі ПДВ) відповідачем не сплачена, внаслідок чого заборгував позивачу кошти в сумі позову.
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем також нараховано зазначені вище штрафні санкції.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 02.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 03.03.2026 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 03.03.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.03.2026.
Ухвалою від 12.03.2026 судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 18.03.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.04.2026, судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 21.04.2026 відповідач явку свого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав. Згідно трекінгу Укрпошти поштове відправлення відповідачу з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2026 не вручене під час доставки та повернуто відправнику, причина повернення - закінчення встановленого терміну зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Ухвали суду надсилались Фермерському господарству «Тарашанське» на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не повернулись. Згідно трекінгів Укрпошти поштові відправлення відповідачу не були вручені під час доставки та повернуто відправнику, окрім поштового відправлення з ухвалою Господарського суду Чернівецької області про відкриття провадження у справі від 02.02.2026, причина повернення - закінчення встановленого терміну зберігання.
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 , частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
05 січня 2026 року між Фермерським господарством «Тарашанське» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 567 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти, а Покупець - прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених Договором.
Вид нафтопродуктів (найментування), одиниці виміру та кількість товару, що підлягає передачі за цим Договором, визначаються сторонами та відображаються в рахунках-фактурах, видаткових накладних (пункт 1.2 Договору).
05 січня 2026 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1, якою пункт 1.1 Договору викладено у новій редакції, відповідно до якої Постачальник зобов'язується передати Покупцеві нафтопродукти (дизельне паливо, бензин А-92, А-95) для використання у підприємницькій діяльності, шляхом заправляння у паливні баки автотехніки Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.
Згідно з пунктом 2.1 Договору поставка Товару здійснюється автотранспортом на умовах CPT (ІНКОТЕРМС 2022) - пункт призначення вказаний Покупцем у заявці на відвантаження товару.
Відповідно до пунктів 2.2 - 2.3 Договору поставка Товару здійснюється партіями на підставі заявок Покупця, у строки, визначені такими заявками.
Згідно пункту 2.4 Договору кожна партія Товару супроводжується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.
Пунктом 2.5 та пунктом 3.1 Договору визначено, що дата поставки товару вважається датою підписання Покупцем товарозпорядчих документів, перехід права власності на Товар відбувається після підписання Сторонами відповідних видаткових накладних.
Відповідно до пункту 4.2 Договору Покупець зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату вартості кожної партії Товару.
Згідно з пунктом 4.3 Договору оплата здійснюється протягом двох днів з дати виставлення рахунку.
У пункті 6.2 Договору сторонами узгоджено, що Покупець несе відповідальність за порушення строків оплати Товару і на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати Товару більш ніж на 7 календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, в разі прострочення більш ніж 14 календарних днів, розмір штрафу становить 40% від вартості поставленого та неоплачуваного Товару.
Відповідно до пунктів 8.1 - 8.2 Договору усі спори, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню шляхом переговорів між Сторонами. У разі неможливості врегулювання спору шляхом переговорів такий спір підлягає вирішенню в судовому порядку відповідно до правил підвідомчості та підсудності, встановлених чинним законодавством України.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2027, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань по даному Договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він отримав від відповідача заявку на придбання дизельного пального ULSD 10 PPM EN590 у кількості 14 325 літрів.
На виконання заявки ТОВ «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» виставив ФГ «Тарашанське» рахунок № 4 від 05.01.2026 року на загальну суму 700 492,50 грн, у тому числі ПДВ - 116 748,75 грн.
07 січня 2026 року позивач здійснив поставку зазначеного Товару до пункту розвантаження: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тарашани, вул. Спеціалістів, 36А, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № СЕ5 від 07.01.2026.
Факт прийняття Товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № 5 від 07.01.2026, підписаною уповноваженими представниками обох сторін та скріпленою печатками.
Позивач зареєстрував податкову накладну № 3 від 07.01.2026 вказаної операції за Договором на загальну суму 700 492,5 грн, у тому числі ПДВ на суму 116 748,75 грн, що підтверджується квитанцією № 1 за реєстраційним номером 9001163606 від 12.01.2026.
Отже, ТОВ «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» виконало свої зобов'язання з поставки Товару у повному обсязі.
09.01.2026 відповідач здійснив часткову оплату Товару в сумі 583 743,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 205 від 09.01.2026. Сума несплаченого основного боргу складає 116 748,75 грн, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із вказаним позовом.
Зважаючи на вказане вище прострочення по сплаті за поставлений товар позивачем нараховано 1 809,60 грн пені та 46 699,50 грн штрафу.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару.
Згідно вимог статті 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною першою статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.»
При цьому, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (частина перша статті 664 ЦК України).
Зазначеними вище товарно-транспортною накладною та видатковою накладною, а також частковою оплатою відповідачем вартості товару підтверджується передача позивачем та отримання відповідачем товару (дизельного пального ULSD 10 PPM EN590 у кількості 14 325 літрів) за договором поставки нафтопродуктів № 567 від 05.01.2026.
За приписами частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Водночас нормами частин першої і другої статті 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Пунктами 4.2, 4.3 Договору Покупець зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату вартості кожної партії Товару, оплата здійснюється протягом двох днів з дати виставлення рахунку.
Терміни оплати 100 % вартості товару згідно вказаних пунктів Договору - до 07.01.2026.
Однак, як встановлено судом, відповідач лише частково здійснив оплату за поставлений товар в сумі 583 743,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 205 від 09.01.2026.
Таким чином, сума заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 567 від 05.01.2026 складає 116 748,75 грн, а, отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь вказану суму основного боргу.
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
У пункті 6.2 Договору сторони досягли згоди, що Покупець несе відповідальність за порушення строків оплати Товару і на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати Товару більш ніж на 7 календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, в разі прострочення більш ніж 14 календарних днів, розмір штрафу становить 40% від вартості поставленого та неоплачуваного Товару.
Отже, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати Товару та штраф 40% від суми заборгованості у зв'язку із простроченням оплати Товару більше 14 календарних днів,
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунки пені та штрафу і визнано його правильними та обґрунтованими, а вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій такими, що підлягають задоволенню.
V. Висновки суду.
Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач поставив відповідачу товар, чим виконав свій обов'язок за договорами, проте відповідач неналежно виконав обов'язку щодо його оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 116 748,75 грн основного боргу.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання з відповідача також підлягає стягненню 1 809,60 грн пені та 46 699,50 грн штрафу.
VІ. Розподіл судових витрат.
Судові витрати у даній справі складаються із судового збору в сумі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 987 від 27.01.2026, та витрат на правову допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок яких складає 20 000,00 грн.
У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.
Під час розгляду справи представником позивача зазначено, що докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення у справі в порядку, передбаченому ГПК України.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».
Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14:00 год 06.05.2026.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Тарашанське» (60430, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тарашани, вул. Спеціалістів, 36-а, ЄДРПОУ 45482845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ЕНЕРДЖІ ЮА» (02000, місто Київ, вул. Жилянська, 30/32, офіс 009, код ЄДРПОУ 45478137, р/р НОМЕР_1 в Акціонерний банк «Південий») заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 567 від 05.01.2026 в сумі 116 748,75 грн, пеню в сумі 1 809,60 грн та 46 699,50 грн штрафу, а також 3 328,00 грн судового збору.
3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14:00 год 06 травня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2 (другий поверх). Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов'язковою.
Судове засідання за участю представника позивача провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 23 квітня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак