29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"23" квітня 2026 р. Справа № 924/346/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники учасників справи: не з'явилися
31.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування поданої заяви фізична особа ОСОБА_1 зазначає, що згідно з списком кредиторів боржника остання має заборгованість перед 3 банками, 32 мікрофінансовими установами та LIMITED CRYPTO CAPITAL на загальну суму 825 949,64 грн., яка виникла у з весни 2025 року. За змістом кредитної історії УБКІ станом на 11.03.2026 загальна заборгованість складає 755 949,64 грн., з яких загальна прострочена поточна заборгованість - 463 995,90 грн. Як на підставу для звернення до суду з заявою про свою неплатоспроможність та відкриття провадження у справі заявниця посилається на наявність обставин визначених в п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 заяву ОСОБА_1 передано на розгляд судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі на 11:30 год. 16 квітня 2026 з викликом боржниці для участі у судовому засіданні та вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів боржниці шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно. Вказаною ухвалою зобов'язано ОСОБА_1 до дати підготовчого засідання надати суду відомості з Пенсійного фонду України або з органу державної податкової служби про суми нарахованого доходу ОСОБА_2 за останні три роки.
З огляду на неявку в судове засідання 16.04.2026 боржниці та невиконання останньою вимог ухвали суду від 16.04.2026, ухвалою суду від 16.04.2026 підготовче засідання у справі №924/346/26 відкладено на 12:00 год. 23.04.2026, повторно викликано ОСОБА_1 у судове засідання та повторно зобов'язано до дати підготовчого засідання надати суду відомості з Пенсійного фонду України або з органу державної податкової служби про суми нарахованого доходу ОСОБА_2 за останні три роки.
Боржниця в чергове судове засідання 23.04.2026 не з'явилася, витребуваних ухвалами суду від 06.04.2026 та від 16.04.2026 доказів до суду не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 16.04.2026 до електронного кабінету останньої в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно довідки про доставку електронного листа від 17.04.2026.
За приписами ч. 1 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Згідно статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 КУзПБ підготовче засідання має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 115, 116 КУзПБ.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21).
Судом враховується, що ухвалами суду від 06.04.2026 та від 16.04.2026 ОСОБА_1 двічі було викликано у судові засідання.
Невиконання заявником вимог як вимог законодавства, так і рішення суду, оформлених ухвалами, унеможливлює розгляд її заяви.
Положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.
За змістом ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки.
Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов'язковою.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 226 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (аналогічна позиція викладена у поставі Верховного суду від 13.08.2025 у справі №903/901/24).
Отже, у випадку зобов'язання на підставі статті 121 ГПК України відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23).
Ініціювавши питання про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника, досліджує оригінали документів, які стосуються заявника. Суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків дій є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на специфіку проведення відповідної судової процедури.
У свою чергу, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Суд, встановивши неповноту поданих боржницею документів, неодноразово ухвалами від 06.04.2026 та від 16.04.2026 зобов'язував надати додаткові документи, та ухвалою від 16.04.2026 відкладав розгляд справи, явку боржниці у підготовче засідання двічі визнавав обов'язковою.
Відтак, неподання боржником належних доказів по справі й ненадання особистих пояснень у судових засіданнях; порушення боржником обов'язку особисто брати участь у судових засіданнях після неодноразово визнаної судом обов'язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21).
Враховуючи вище викладене, закінчення строку підготовчого засідання, який визначено п.1 ч.1 ст.117 КУзПБ, зважаючи на невиконання заявницею вимог ухвал суду від 06.04.2026 та від 16.04.2026 щодо подання витребуваних судом доказів, повторну неявку без поважних причин в підготовче засідання суду, тоді як явка ОСОБА_1 двічі визнавалась обов'язковою для з'ясування питань, що мають істотне значення у справі, суд позбавлений можливості з'ясувати наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішити інші питання, пов'язані з розглядом заяви, з огляду на що суд доходить до висновку, що подана заява фізичної особи ОСОБА_1 про свою неплатоспроможність підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, заяву арбітражної керуючої Белінської Н.О. про участь у справі від 31.03.2026 налижеть залишити без розгляду, а вжиті ухвалою суду від 06.04.2025 заходи забезпечення вимог кредиторів боржниці скасувати.
Разом з тим, суд звертає увагу заявниці на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 2, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність від 30.03.2026 та заяву арбітражної керуючої Белінської Н.О. про участь у справі від 31.03.2026 залишити без розгляду.
Скасувати вжиті ухвалою суду від 06.04.2026 заходи для забезпечення вимог кредиторів боржниці шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (23.04.2026) може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалу складено та підписано 23.04.2026.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ