8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1001/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, місто Харків, вул. Гоголя, буд. 10)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Курбатової К.С. (в порядку самопредставництва),
відповідача - Горячко О.Б. (довіреність № 583/114 від 08.01.2026)
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження по справі.
2. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованість за електричну енергію у сумі 43709,76 грн. (п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328)
4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп. на ХОУ АТ “Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №864 від 01.05.2025 року в частині сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за вересень, жовтень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1001/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "22" квітня 2026 р. о 11:00.
27.03.2026 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 7358/26), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Невиконання зобов'язань по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідач після початку повномасштабної воєнної агресії, введення воєнного стану, продовжує виконувати свій обов'язок, щодо забезпечення оборони Держави Україна шляхом забезпечення функціонування військових частин та установ Міністерства оборони України на території Харківської області. Відповідач також наголошує на тому, що виконує свої зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №864 від 01.05.2025 за спожиту електричну енергію за першої можливості при надходженні відповідних бюджетних асигнувань, в діях відповідача щодо виниклої тимчасової заборгованості за Договором не було вини, а лише обставини - затримка бюджетного фінансування через повномасштабну військову агресію рф проти України. Відповідач резюмує, що в його діях не було вини, а тому відповідач повинен бути звільнений від відповідальності.
31.03.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 7607/26), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, законодавець не звільняє від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань установи, які являються бюджетними. За висновком позивача, затримка бюджетного фінансування коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
У судовому засіданні 22.04.2026 представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Присутній у судовому засіданні 22.04.2026 представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 22.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Таким чином, правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається АТ “Харківобленерго», яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Позивач повідомляє, що розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих відповідно до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2025 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 11/25 для споживачів, що підлягають під дію Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі» (зі змінами) та купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, та заяви про укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в якій заявлені об'єкти, що приєднані до електричної мережі оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".
Відповідно до п. 2.1 Договору № 864 Постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до абз. 1 п. 5.1 Договору №864 Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктами 5.8, 5.9 Договору № 864 передбачено, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Також, пунктом 5.10 Договору № 864 передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, терміни видачі якого зазначені у комерційній пропозиції.
Порядок розрахунків за Договором № 864 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №11/25, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 11/25, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п. 6.2 Договору № 864 Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 11/25 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції №11/25 звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформленням між Споживачем та Постачальником “Акту прийому-передачі електричної енергії», сформованого згідно з даними адміністратора комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, на останній день розрахункового періоду споживача.
Відповідно до п. 13.1.2 Договору № 864 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 жовтня 2025 року, в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до переданих даних від АТ "Харківобленерго" відповідачу були проведені нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
- за вересень 2025 на суму 15 716,16 грн. Відповідачем за вересень 2025 спожито 3638 кВт*год згідно акту приймання-передачі електричної енергії та витягу з реєстру фактичних обсягів електричної енергії. Рахунок за вересень 2025 відправлено засобами поштового зв'язку 01.10.2025. Строк оплати рахунку 15.10.2025;
- за жовтень 2025 на суму 27 993,60 грн. Відповідачем за жовтень 2025 спожито 6480 кВт*год згідно акту приймання-передачі електричної енергії та витягу з реєстру фактичних обсягів електричної енергії. Рахунок за жовтень 2025 було відправлено засобами поштового зв'язку 07.11.2025. Строк оплати рахунку 21.11.2025.
Позивач стверджує, що загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025 за період з вересня по жовтень 2025 року становить 43 709,76 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Судом встановлено, що 01.05.2025 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 на умовах Комерційної пропозиції № 11/25 для споживачів, що підлягають під дію Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі» (зі змінами) та купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною.
З матеріалів справи убачається, що згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунки за електричну енергію за вересень 2025 на суму 15 716,16 грн, за жовтень 2025 на суму 27 993,60 грн.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначений обов'язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до умов пункту 6.2 Договору №864 Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено зобов'язання за умовами Договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі та у передбачені Договором строки, що мало наслідком виникнення заборгованості.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 43 709,76 грн є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими відповідачем.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо бюджетного фінансування та відсутності вини з огляду на наступне.
Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Водночас, суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги не є підставою для звільнення від обов'язку їх оплати.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.
Наявність або відсутність вини при прострочені виконання грошового зобов'язання не впливає на обсяг зобов'язань відповідача як сторони договору, про що також зазначає Верховний Суд у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.
Суд звертається до практики Європейський суд з прав людини, який зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява №18357/91) та інші).
На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025 за спожиту електричну енергію за вересень та жовтень 2025 року у сумі 43 709,76 грн, або які б спростовували наявність у нього обов'язку зі сплати вищезазначеної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 43 709,76 грн заборгованості за електричну енергію є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328, п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823) заборгованість за електричну енергію у сумі 43 709,76 грн.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328, ХОУ АТ “Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823) судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "23" квітня 2026 р.
СуддяО.О. Присяжнюк