8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/39/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп", с.Олексіївка; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС", с.Олексіївка
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - Корень О.М. (адвокат, ордер АС № 1175150 від 17.02.2026);
третьої особи - Жуковський О.В. (адвокат, ордер ВС № 1445569 від 06.03.2026)
відповідача - Аврамова С.П. (самопредставництво).
09.01.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/206-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №2/01-133-23, про:
- визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000023-3) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
- визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920-21598) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної, особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
- визнання, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920-46773) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КНІСТЕР ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.
13.01.2026 року позивач надав заяву про усунення недоліків (вх.№963).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі №922/39/26 та призначено підготовче засідання на 17.02.2026, також залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС".
16.02.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3887).
Протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.03.2026 року.
23.03.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6896).
24.03.2026 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№6934), в якому заперечує проти позову в повному обсязі, просить поновити строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи.
В судовому засіданні 25.03.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, та керуючись ст.119 ГПК України поновлено строк на подання відзиву на долучено відзив до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 25.03.2026 року відкладено підготовче засідання на 07.04.2026 року.
25.03.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву у справі, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством (вх.№7121).
27.03.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву у справі, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством, на електронному носії (вх.№7328).
27.03.2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№7346), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
06.04.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8162).
Протокольною ухвалою суду від 07.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 14.04.2026 року.
08.04.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи використовували ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС", однакову IP-адресу - 212.26.135.179 (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 1 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
2. З якої IP-адреси ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" здійснювало вхід до системи дистанційного банківського обслуговування “UKRSIBBussiness» для проведення операцій по власним рахункам, відкритих в АТ “УКРСИББАНК»?
3. Яку IP-адресу використовувало ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" для формування запиту за кодом 340824834060 на отримання витягу № 26870615 з ЄДР?
4.Чи використовували ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС", однакову IP-адресу (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 2 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
5. Чи використовували ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" однакову IP-адресу - 188.166.52.91 під час подання податкової звітності до органів ДПС в період проведення Аукціону 2?
6. З якої IP-адреси та в який час ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" звертались із запитами для отримання витягів з ЄДР, які були подані у складі цінових пропозицій для участі в Аукціоні 2?
7. Чи використовувало ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" IP-адресу 212.26.135.179 під час входу в електронний Аукціон 2?
8. З якої IP-адреси та в який час та дату ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" здійснювали реєстрацію в особистому кабінеті (створювали заявки на участь) та завантажували свої цінові пропозиції для участі в Аукціоні 2?
9. Чи використовували ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС", однакову IP-адресу - 212.26.135.179 (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 3 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
10. Чи використовували ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" однакову IP-адресу під час подання податкової звітності до органів ДПС в період проведення Аукціону 3?
11. З якої IP-адреси та в який час ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" звертались із запитами для отримання витягів з ЄДР, які були подані у складі цінових пропозицій для участі в Аукціоні 3?
12. Яку IP-адресу використовувало ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" під час входу в електронний Аукціон 3?
13. З якої IP-адреси та в який час та дату ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" здійснювали реєстрацію в особистому кабінеті (створювали заявки на участь) та завантажували свої цінові пропозиції для участі в Аукціоні 3?
14. Чи міститься на наданому носії досліджуваного комп'ютера ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" запити, інформація про створені та подані документи ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" для участі в Аукціонах з придбання: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA-20210920- 46773)?
15. Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з метою знищення інформації, щодо участі в Аукціонах ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з придбання: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA20210920- 46773)?
16. Чи могла бути створена зазначена інформація - документи для подання для участі в Аукціонах ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з придбання: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA-20210920- 46773) на наданому комп'ютері чи вона перенесена з іншого носія?
17. Якщо інформація (документи) перенесена з іншого комп'ютера (носія), то яким чином інформація - документи для подання для участі в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “РгогоггоПродажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA-20210920-46773) перенесена до досліджуваного комп'ютера (носія)?
18. Яка технологія та хронологія створення ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" на наданому носії досліджуваного комп'ютера, пов'язаних із участю в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA-20210920-46773)?
19. Які атрибути (час друку, редагування, створення, видалення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно Аукціонів з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» -SUE001-UA20210920-46773)?
20. Чи міститься на наданому комп'ютері ТОВ “КНІСТЕР ГРУП“ інформація про підключення до інших мереж, що могли б надати однакову IP-адресу для різних учасників?
23. Чи наявні на комп'ютері сліди (логін/паролі, cookie-файли) авторизації в системах Prozorro/документообігу під іменами інших учасників закупівель?
24. Чи існували технічні можливості для доступу до наданого комп'ютера ззовні (віддалене адміністрування, TeamViewer, AnyDesk) інших осіб (фізичних, юридичних) у період проведення Аукціонів з придбання спеціальних дозволів на користування надрами -“Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі» - UA-PS-2021-02-23- 000023-3). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська» (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі» - SUE001-UA-20210920- 21598). “Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська» (ідентифікатор аукціону в системі “Ргогогго-Продажі»-SUE001-UA-20210920-46773) та участі у ньому ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС"?
25. Чи збігається хронологія створення електронних документів на комп'ютері з часом їх подання у ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" в електронній системі закупівель?
26. Чи містяться на носії докази того, що документи, подані від різних учасників, створювалися в різний час на різних пристроях, навіть якщо IP-адреса виявилася однаковою?
10.04.2026 року представник третьої особи надав до суду додаткові пояснення (вх.№8658), в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд задовольнити клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26.
14.04.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 14.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.04.2026 року.
16.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами (вх.№9201).
Обґрунтовуючи відповідну заяву, позивач зазначає, що розслідування, ініційоване та проведене Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України щодо участі ТОВ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» та ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» в аукціонах, здійснено з перевищенням наданих повноважень та поза межами встановленої компетенції. Спірне рішення Східного Міжобласного територіального відділення від 04.11.2025 №70/206-р/к у справі №2/01-133-23 не містить обґрунтувань, з яких би вбачалось, що учасники ТОВ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» та ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» мали компетенцію та повноваження приймати рішення щодо участі даних товариств в аукціонах. Водночас така компетенція не передбачена Статутом ТОВ “КНІСТЕР ГРУП». У спірному рішенні не наведено мотивів, з яких можна було би дійти висновку про те, що директор ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» міг би здійснювати господарську діяльність ТОВ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» і навпаки директор ТОВ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» міг би здійснювати господарську діяльність від імені та в інтересах ТОВ “КНІСТЕР ГРУП».
Позивач зауважував, що рішення на адресу ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» не надходило, товариство отримало лише витяг з рішення, а тому витяг з рішення - не є доказом вчинення порушення, відповідальність за яке передбачено Законом України “Про захист економічної конкуренції», оскільки в самому рішенні може бути інформація, яка суперечитиме інформації наведеній у витягу.
За твердженнями позивача, у даному випадку відсутні прямі докази узгодження поведінки між учасниками, що унеможливлює формування категоричного висновку про наявність антиконкурентних узгоджених дій. У своїй сукупності наведені непрямі докази формують лише припущення, а не доведений факт порушення, що суперечить принципу належності та достатності доказів.
За таких обставин, позивач вважає, що направлення відповідачем саме витягу з рішення, а не повного тексту рішення, здійснено з порушенням вимог статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
Таким чином, на думку позивача, допущене порушення процедури прийняття та доведення рішення до відома учасників справи є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення, оформленого у вигляді витягу.
Крім того, позивач звертає увагу щодо збору інформації відповідачем, та зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідача правових підстав для витребування інформації та документів у даному випадку. Так само відсутні докази, що отримання, аналіз і використання таких матеріалів здійснювалися у межах передбаченої законом процедури та компетенції.
За таких обставин дії відповідача щодо витребування інформації, її дослідження та подальшого використання як підстави для прийняття рішення і притягнення до відповідальності не можуть вважатися правомірними.
Докази зібрані у спосіб, який не передбачено Законом є неналежними та не допустимими та не можуть бути в основі притягнення ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» до відповідальності.
Протокольною ухвалою суду від 17.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 21.04.2026 року.
20.04.2026 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (вх.№9400), в яких просить суд поновити строк на подання додаткових пояснень та долучити додаткові пояснення до матеріалів справи.
21.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву у формі доповнення підстав позову (вх.№9527), в якій зазначає, що надані відповідачем разом з додатковими поясненнями листи жодним чином не підтверджують ані прав, ані повноважень відповідача вчиняти дії щодо дослідження питання дотримання учасниками аукціонів з продажі спеціальних дозволів на користування надрами, участь у яких брав позивач та третя особа. За твердженнями позивача, як Рахункова палата, так і Відповідач діяли за межами своїх повноважень. Порушення порядку початку розгляду справи, процедури визначення компетентного органу - є підставою для скасування спірного рішення, прийнятого некомпетентним органом.
Представник позивача в підготовчому засіданні 21.04.2026 року підтримував заяву про зміну підстав позову, надав пояснення щодо заяви у формі доповнення підстав позову, зауважував що надав таку заяву, оскільки відповідачем були надані до суду разом з додатковими поясненнями листи щодо повноважень Антимонопольного комітету, у зв'язку з чим, вважав необхідним доповнити заяву про зміну підстав позову та звернути увагу на відсутність повноважень у відповідача на проведення розслідування та постановлення відповідного рішення. Просив суд прийняти відповідні заяви та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну підстав позову. Клопотання про призначення експертизи підтримував та просив суд його задовольнити, проти долучення до матеріалів справи доказів, наданих відповідачем - заперечував.
Представник третьої особи в підготовчому засіданні 21.04.2026 року підтримував заяву позивача про зміну підстав позову та клопотання про призначення експертизи, просив суд задовольнити відповідне клопотання. Проти долучення до матеріалів справи доказів, наданих відповідачем - заперечував.
Представник відповідача в підготовчому засіданні 21.04.2026 року заперечував проти прийняття заяви позивача про зміну підстав позову та заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи. Просив суд поновити строк на подання додаткових пояснень та долучити відповідні пояснення до матеріалів справи.
Приписами п.10 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у підготовчому засіданні суд, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Суд, розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами та заяву у формі доповнення підстав позову, зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з ч.5 ст.46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При зверненні до суду з позовом позивач як на підставу своїх вимог посилався на те, що відповідачем не доведено факту узгоджених антиконкурентних дій зі сторони ТОВ “КНІСТЕР ГРУП", не встановлено негативних наслідків в ході участі ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами, не виявлено обставин, які могли б бути належними доказами узгодження ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" своєї поведінки під час участі в Аукціонах та свідчити про наявність в діях вказаних суб'єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим рішення є недійсним та підлягає скасуванню.
Звертаючись до суду із заявою про зміну підстав позову, позивач зазначає, що розслідування, ініційоване та проведене Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України щодо участі ТОВ “КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" в аукціонах, здійснено з перевищенням наданих повноважень та поза межами встановленої компетенції, а також, допущене порушення процедури прийняття та доведення рішення до відома учасників справи є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення, оформленого у вигляді витягу. Позивач вважає, що направлення відповідачем саме витягу з рішення, а не повного тексту рішення, здійснено з порушенням вимог статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
Таким чином, позивач як на підставу своїх вимог посилається зокрема на те, що у Антимонопольного комітету були відсутні повноваження на проведення розслідування та перевірки, а також на збирання доказів щодо позивача та третьої особи, а також порушено процедуру доведення до відома учасників справи про прийняте рішення.
Крім того, у заяві від 21.04.2026 року (вх.№9527) позивач звертає увагу на відсутність повноважень у відповідача на проведення розслідування та постановлення відповідного рішення, оскільки листи жодним чином не підтверджують ані прав, ані повноважень відповідача вчиняти дії щодо дослідження питання дотримання учасниками аукціонів з продажі спеціальних дозволів на користування надрами, участь у яких брав позивач та третя особа. За твердженнями позивача, як Рахункова палата, так і Відповідач діяли за межами своїх повноважень. Порушення порядку початку розгляду справи, процедури визначення компетентного органу - є підставою для скасування спірного рішення, прийнятого некомпетентним органом.
Отже позивач змінив підстави позову, оскільки ним викладені нові обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
Враховуючи те, що заява позивача про зміну підстав позову (вх.№9283) та заява у формі доповнення підстав позову (вх.№9527) подані до закінчення підготовчого засідання у даній справі, відповідають вимогам ГПК України, та до відповідної заяви додані докази направлення її копії іншим учасникам справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви до розгляду.
Розглянувши клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі, позивач зазначає, що у рішенні № 70/206-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 04.11.2025 у справі №2/01-133-23 Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України помилково вказує на узгодженість дій між ТОВ “КНІСТЕР ГРУП» та ТОВ “ЗАХІДЗЕМРЕСУРС» зокрема шляхом використання ними однієї і тієї ж IP-адреси під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування клієнт-банк для проведення операцій по банківських рахунках.
У рішенні відповідачем стверджується, що однією із підстав для формування висновку про антиконкурентну узгодженість дій учасників вищезгаданих торгів у спірному рішенні покладено наступні доводи про комунікацію між учасниками в період проведення торгів; використання однієї ІР-адреси під час реєстрації на електронному майданчику та синхронність дій учасників у часі під час подання тендерних пропозицій.
Однак, на переконання позивача наведені висновки відповідача не відповідають критеріям понять «узгоджених дій» та «антиконкурентну узгодженість дій» визначених положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Позивач також стверджує, що з метою спростування висновків Відповідача зроблених при прийнятті оскаржуваного рішенні № 70/206-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 04.11.2025 у справі №2/01-133-23, необхідним є зібрати усі необхідні докази в підтвердження або ж спростування висновків зроблених Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Тому, слід призначити комп'ютерно-технічну експертизу у справі №922/39/26.
На думку позивача, встановлення відповідності та допустимості висновків відповідача з питань віднесених комп'ютерно-технічної галузі є безумовно необхідним для правомірного вирішення спору у даній справі.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
За приписами ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).
З наведених норм вбачається, що господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.
В пп. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
З огляду на приписи статей 99, 101 ГПК України, проаналізувавши клопотання позивача про призначення судової експертизи, на думку суду позивачем не доведено необхідності призначення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та неможливість встановлення всіх обставин справи та вирішення спору на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.
Крім того, позивач не був позбавлений можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів по справі.
Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Суд зауважує, що необхідність у призначенні комп'ютерно-технічної експертиз у справі відсутня, оскільки встановлення обставин щодо ІР-адрес здійснюється органами Антимонопольного комітету України самостійно та не потребує спеціальних знань, крім того, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Також, суд звертає увагу на застосування статті 86 ГПК України у подібних правовідносинах.
Застосування приписів вказаної норми процесуального права має загальний (універсальний) характер для усіх справ, у тому числі які виникають у спорах щодо захисту економічної конкуренції.
Обов'язком суду при розгляді справи є саме оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, тобто з'ясування всіх юридично значущих обставин на підставі наданих сторонами аргументів та доказів з усіма притаманними їм (доказам) властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20, від 30.01.2025№ 924/595/24
Отже, вирішуючи спори щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів, та дослідження питання про наявність / відсутність узгоджених антиконкурентних дій, господарським судам слід здійснювати оцінку усіх обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Відповідні висновки викладені у численних постановах Верховного суду у спорах про визнання недійсними рішень АМК.
Відтак, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі.
Безпідставне призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, з'ясування обставин справи не потребує спеціальних знань і цілком може бути здійснено самостійно судом в межах його компетенції шляхом надання оцінки наявними в матеріалах справи доказам, а отже, суд не вбачає необхідності у призначенні експертизи, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача.
З огляду на пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання позивача про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на долучення додаткових пояснень разом з доказами, зазначає наступне.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, відповідач зазначає, що позивачем було подано заяву про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами, та ознайомившись з вищевказаним процесуальним документом відповідач вважає за необхідне надати відповідні додаткові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи, у зв'язку з чим просить поновити строк на подання додаткових пояснень.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Згідно з ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини четверта, п'ята цієї статті).
Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини першої статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Відповідач просить поновити строк на подання додаткових пояснень та долчення відповідних пояснень та доказів до матеріалів справи, оскільки на час подання відзиву на позову заяву питань щодо повноважень відділення на проведення розслідування, та на постановлення відповідного рішення позивачем не ставилось. Оскільки позивачем змінено підстави позову, відповідач просить поновити строк та долучити відповідні додаткові пояснення разом з доказами.
За приписами частин першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання письмових доказів у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ "Фріда" проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов'язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
За таких обставин, наведені представником відповідача аргументи в обґрунтування причин пропуску строку на подання додаткових пояснень та доказів у даній справі є поважними та об'єктивними.
Відтак, суд вважає за можливе поновити відповідачу процесуальний строк на подання додаткових пояснень та долучення доказів, оскільки втрата процесуальної можливості на подання відповідних доказів разом з додатковими поясненнями є процедурним поняттям, яке може порушити принцип забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 42, 46, 99, 177, 182, 183, 119, 234-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову (вх.№9201 від 16.04.2026) та заяву про доповнення підстав позову (вх.№9527 від 21.04.2026).
1.1. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну підстав позову та доповнень до неї.
1.2. Запропонувати учасникам справи надати пояснення по суті спору, з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
2. У задоволенні клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26 (вх.№8415 від 08.04.2026) - відмовити.
3. Задовольнити клопотання відповідача про поновлення строку. Прийняти до розгляду пояснення відповідача (вх.№9400 від 20.04.2026) та докази, надані до них.
4. Прийняти до розгляду докази, надані відповідачем на електронному носії (вх.№7328 від 27.03.2026) та забезпечити доступ учасникам справи для ознайомлення з ними в системі Електронний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала складена 23.04.2026
СуддяК.В. Аріт