адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
14.04.2026 Справа № 917/1835/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив", вул.Решетилівська, 53, м.Полтава, Полтавська область, 36007
про стягнення 2 216 139,42 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Позивач Військова частина НОМЕР_2 просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" про стягнення 2 216 139,42 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 09.05.2025 між сторонами Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 163/4D.
В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на невиконання відповідачем робіт у передбачені договором строки та порушення строків завершення будівництва.
Правовими підставами позову вказано, зокрема, ст. 509, 530, 610-612, 651, 838 Цивільного кодексу України, ст. 188, 193, 230 231 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано докази (арк.с. 9-68): розрахунок штрафних санкцій/пені, довідка з відомчого обліку Міністерства оборони України, положення про військову частину НОМЕР_1 , Договір № 163/4D, Акт приймання будівельного майданчику, Акт КБ2в № 1 від 13.06.25, Акт КБ2в № 2 від 20.06.25, Акт КБ2в № 3 від 02.07.25, Довідка КБ3 від 13.06.25, Довідка КБ3 від 20.06.25, Довідка КБ3 від 02.07.25, платіжна інструкція № 109 від 14.05.25, платіжна інструкція № 486 від 18.06.25, платіжна інструкція № 487 від 18.06.25, платіжна інструкція № 673 від 27.06.25, платіжна інструкція № 745 від 07.07.25, лист про розірвання договору, претензія, відповідь на претензію від 19.08.2025 №707.
Відповідач надав суду відзив за вх № 16248 від 15.12.2025, за мотивами якого позов визнає в частині стягнення 633 370,25 грн пені, нарахованої відповідно до п. 13.6 Договору за порушення виконання зобов'язання із розрахунку (45 240 732,38 грн (різниця між договірною ціною робіт та сумою авансу) х 0,1% (розміру пені за п 13.6 Договору) х 14 днів (з 21.06.2025 по 04.07.2025)/100. Решту позовних вимог Відповідач спростовує, стверджуючи про їх неправомірність.
Правовими підставами заперечень проти позову вказано, зокрема, ст. 61 Конституції України, ст. 253, 509, 546, 548, 549, 626, 627 Цивільного кодексу України.
Крім того Відповідач у відзиві вказує, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 60 000,00 грн та буде наданий до закінчення розгляду справи.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
25.09.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" про стягнення 2 216 139,42 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 09.05.2025 між сторонами Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 163/4D.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 зазначена заява розподілена судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 30.09.2025 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/1835/25; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 23.10.2025 на 10:30 та встановив строки для подання заяв по суті справи.
01.10.2025 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 через систему "Електронний Суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні 23.10.2025 о 10:30 год та у всіх наступних судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№12528).
Суд ухвалою від 02.10.2025 постановив відмовити у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні 23.10.2025 року о 10:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, наступні судові засідання призначати з урахуванням зазначеної заяви.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 23.10.2025 не відбулося.
Суд ухвалою від 06.11.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив дату підготовчого засідання на 09.12.2025 на 09:30 за участю представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 09.12.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.12.2025 на 10:00 год.
Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 23.12.2025 року на 10:00 год судове засідання не відбулося.
Суд ухвалою від 23.12.2025 призначив наступну дату підготовчого засідання: 29.01.2026 на 10:00.
Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 29.01.2026 року на 10:00 год судове засідання не відбулося.
Суд ухвалою від 29.01.2026 призначив наступну дату підготовчого засідання: 10.02.2026 на 09:30.
Внаслідок збою в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСТІС було неможливо здійснити технічну фіксацію судового засідання 10.02.2026 о 09:30 по справі №917/1835/25.
Суд ухвалою від 10.02.2026 повідомив учасників процесу про наступну дату підготовчого засідання: 05.03.2026 року об 11:00.
У судовому засіданні 05.03.2026 суд задовольнив усне клопотання представника Відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов, з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.04.2026 року на 12:00.
Відповідач надав суду за вх№4250 від 01.04.2026 клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування його представника на лікарняному.
Суд протокольною ухвалою від 02.04.2026 означене клопотання задовольнив та оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.04.2026 до 09:30 год.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті (судове засідання 14.04.2026) представник Позивача на позовних вимогах наполягав, представник Відповідача проти позову заперечував частково, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 14.04.2026 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
09.05.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Підрядник) було укладено Державний контракт (Договір підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 163/4D (арк.с. 18-25, надалі - Договір).
При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:
- в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з будівництва об'єкту: "Нове будівництво лінії невибухових інженерних загороджень №2.1 в Харківській області" (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (п.1.1 Договору,);
- роботи виконуються в терміни, обумовлені Календарним графіком виконання робі (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору (п.1.4 Договору);
- вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 110 385 014,35 грн, в тому числі ПДВ 18 397 502,39 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкту (п.2.1 Договору);
- строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до “20» червня 2025 року включно (п.3.1 Договору);
- Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.2 Договору);
- Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних зміну Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвічуються відповідно розділу 14 Договору) (п. 3.3 Договору);
- після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності Об'єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом із представникам Підрядника (п. 3.4 Договору);
- Підрядник зобов'язаний: виконувати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу Об'єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору); своєчасно забезпечувати Об'єкт будівельними матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт. Усі матеріали, що застосовуються при виконанні робіт, повинні бути сертифікованими і відповідати діючим нормативним вимогам (пп. 4.4.2, 4.4.5 п. 4.4 Договору);
- порядок приймання-передачі робіт передбачено Розділом 10 Договору;
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавство України (п. 13.1 Договору);
- Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (п. 13.2 Договору);
- за порушення терміну початку виконання робіт по Договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день не розпочатої роботи (п. 13.3 Договору);
- за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі 7% вказаної вартості (п. 13.6 Договору);
- Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п.17.2 Договору).
Додатками до Договору є Договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, зобов'язання, Календарний план виконання робіт, план фінансування робіт (арк.с. 26-29).
Згідно календарного плану виконання робіт (Додаток 4 до Договору), до “20» червня 2025 року в повному обсязі мали бути завершені всі роботи з будівництва Об'єкту.
12.05.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно якої внесені зміни до розділу 12 Договору щодо місцезнаходження та банківських реквізитів сторін (арк.с. 30).
01.05.2025 сторони підписали Акт приймання-передачі будівельного майданчика до Договору (арк.с. 31).
Як вказує у позовній заяві позивач, факт порушення строків виконання зобов'язань по умовам Договору підтверджується відсутністю станом на 20.06.2025 Актів приймання виконаних будівельних робіт, на обсяг, від якого військова частина НОМЕР_1 розраховувала штрафні санкції.
Часткове, в тому числі несвоєчасне виконання робіт підтверджується підписаними між сторонами Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 (від 13.06.2025, 20.06.2025, 02.07.2025) та Актами приймання-виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (№ 1 від 13.06.2025, № 2 від 20.06.2025, № 3 від 02.07.2025) на загальну суму 65 144 281,97 грн (арк.с. 32-43).
Роботи оплачені Позивачем на користь Відповідача повністю на загальну суму 65 144 281,97 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 109 від 14.05.2025, № 486 від 18.06.2025, № 487 від 18.06.2025, № 673 від 27.06.2025, № 745 від 07.07.2025 (арк.с. 44-48).
Позивач листом № 5/536 від 23.06.2025 звернувся до відповідача щодо розірвання договору з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань (арк.с. 49).
Датою надання та отримання наручно представником Відповідача директором І.Олійником вказаного листа є 01.07.2025, вказана обставина Відповідачем визнається.
Крім того, Позивач направив Відповідачу претензію № 34/268 від 17.07.2025 (арк.с. 50-52) з вимогою про сплату 2 216 139,42 грн пені, в тому числі 449 979,19 грн пені за прострочення виконання робіт відповідно до п. 13.3 Договору, ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 121-1 Бюджетного кодексу України, а також 1 766 160,23 грн пені за порушення строків завершення будівництва відповідно до п. 13.6 Договору.
Докази направлення претензії Відповідачу наявні у матеріалах справи (арк.с. 53).
У відповідь на означену претензію листом № 707 від 19.08.2025 Відповідач підтвердив факт отримання наручно листа №5/536 від 23.06.202 про розірвання Договору, погодився із нарахуванням пені в розмірі 1 545 390,20 грн за період з 21.06.2025 по 04.07.2025 (арк.с. 54- 55).
Відповідь на претензію ґрунтується на неправильному визначенні Позивачем дати розірвання Договору та правомірності нарахування пені лише за прострочення строку завершення будівництва відповідно до п. 13.6 Договору, оскільки ним вчинено одне правопорушення щодо строків виконання будівельних робіт.
Суд зазначає, що фактичні обставини виконання зобов'язань за Договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт та неповне виконання підрядних робіт, сторонами визнаються.
Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" про стягнення 2 216 139,42 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 09.05.2025 між сторонами Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 163/4D.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду : глава 61 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
За змістом статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно частини 1 статті 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 ЦК України).
Частиною 2 ст. 318 ГК України визначено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).
Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Суд встановив, що відповідно до умов Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами виконати роботи з будівництва об'єкту: “Нове будівництво лінії невибухових інженерних загороджень №2.1 в Харківській області» загальною вартістю за Договірною ціною (Додаток № 1) 110 385 014,35 грн в терміни, обумовлені Календарним графіком виконання робі (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору, до “20» червня 2025 року включно, а Позивач зобов'язувався прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.
Проте доказів своєчасного повного виконання робіт у вказані строки матеріали справи не містять, що Відповідачем визнається.
В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Умовами підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору сторони визначили правові наслідки порушення Підрядником строків початку виконання будівельних робіт, у вигляді права Замовника на односторонню відмову від договору.
Наведені умови договору відповідають приписам ч. 2 ст. 849 ЦК України, згідно якої, якщо Підрядник більш ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених своєчасно у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника, Замовник має право достроково розірвати Договір в односторонньому прядку, письмово повідомивши про це Підрядника.
Отже, у зв'язку з неналежним виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема, порушенням строку виконання будівельних робіт, Позивач скористався своїм правом на дострокове розірвання договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам відповідного договору.
В силу приписів ч. 3 ст. 651 ЦК України, пп. 4.1.1 та п. 18.4 Договору він є розірваним з 04.07.2025.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду згідно з Постановою від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 та при визначенні моменту розірвання Договору застосовує тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.
Позивач просить стягнути з Відповідача 449 979,19 грн пені, нарахованої на підставі ст. 231 ГК України, ст. 121-1 Бюджетного кодексу України, розрахованої на кожен окремий вид робіт, який не виконаний у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Частиною 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
У п. 13.6 Договору сторони узгодили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з ст. 230 ГК України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналогічну норму закріплено в статті 121-1 Бюджетного кодексу України, відповідно до частини 1 якої у разі якщо порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
За частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово вказав на практику застосування статті 231 Господарського кодексу України: за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. При цьому недотримання проміжних строків календарного графіка (їх пропуск) не можуть бути розцінені як самостійна підстава для застосування відповідальності, оскільки оцінюватися має належне виконання договору у цілому з урахуванням кінцевого строку, визначеного сторонами.
Вказане підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 та у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, а також від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24.
В укладеному сторонами Договорі не передбачено відповідальності підрядника у формі штрафу або пені за порушення строків виконання окремих етапів робіт згідно з Календарним графіком.
Натомість Договір передбачає інші правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, в пункті 13.4 Договору сторонами погоджено, що за порушення Підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), на термін, більший ніж 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.
Як зазначено вище, частина 2 статті 231 ГК України та частина 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України передбачають відповідальність Підрядника у формі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання зобов'язань у разі якщо інше не передбачено договором.
Суд зауважує, що у п. 13.6 Договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків завершення будівництва, а не його окремих етапів.
Укладений сторонами Договір підряду в частині правових наслідків порушення підрядником строків виконання окремих етапів робіт передбачає інше, зокрема, розірвання замовником договору в односторонньому порядку, таке право Позивач реалізував.
З огляду на відсутність прямої вказівки в умовах Договору на можливість застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт, частину 2 статті 231 ГК України та частину 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України слід застосовувати як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання з виконання робіт на об'єкті будівництва в цілому, що кореспондується з п. 13.6 Договору, який передбачає відповідальність Підрядника за порушення строків завершення будівництва в цілому.
У постанові від 15.05.2025 у справі №910/8552/23 Верховний Суд зазначив, що навіть якщо сторони передбачили неустойку (пеню) за порушення строків виконання одного із договірних зобов'язань, то це не виключає застосування санкцій, передбачених частиною 2 статті 231 ГК України, у разі порушення контрагентом строків виконання інших зобов'язань. Втім, це мають бути саме основні зобов'язання, тобто такі, що становлять предмет господарського договору (контракту). Санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, не можуть бути застосовані до проміжних, не основних зобов'язань сторони.
У постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 Верховний Суд вважав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 (з огляду на формулювання їх щодо зобов'язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду), оскільки як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме: результат виконаних підрядником робіт, що свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах зі справою, що розглядалася. Верховний Суд вважав релевантними висновки Верховного Суду, викладені у вказаних вище постановах, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення відповідачем виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
Отже, відповідальність Підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі Договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання Відповідачем основного обов'язку зі здавання завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих видів робіт, які є проміжними роботами у межах основного зобов'язання.
Таким чином, нарахування Позивачем на підставі п. 2 ст. 231 ГК України пені у розмірі 0,1% на вартість окремих видів робіт є безпідставним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 449 979,19 грн нарахованої пені задоволенню не підлягають.
Позивач також просить суд стягнути з Відповідача 1 766 160,23 грн пені за порушення строків завершення будівництва відповідно до п. 13.6 Договору за період з 21.06.2025 по 06.07.2025.
Суд перевірив розрахунок позовних вимог в цій частині та визнає його правомірним та математично правильним в частині позовних вимог про стягнення пені за період з 21.06.2025 по 04.07.2025 в розмірі 1 545 390,20 грн (110 385 014,35 грн х 0,1% х 14 днів).
В частині стягнення 220 770,03 грн пені за порушення строків завершення будівництва відповідно до п. 13.6 Договору слід відмовити у позові з огляду на допущену Позивачем помилку при визначенні періоду прострочення.
При цьому суд враховує, що :
- у п. 13.6 Договору сторони узгодили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення;
- Договірна ціна визначена сторонами у п. 2.1 Договору та складає 110 385 014,35 грн;
- строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до “20» червня 2025 року включно (п.3.1 Договору);
- договір вважається розірваним на третій календарний день з дати відправлення Замовником повідомлення про розірвання Договору Виконавцю (п. 18.4 Договору), датою надання та отримання наручно представником відповідача директором І.Олійником є 01.07.2025.
Наданий Відповідачем контррозрахунок ціни позову суд оцінює критично, оскільки за умовами п. 13.6 Договору базою нарахування пені за порушення строків завершення будівництва сторони визначили саме Договірну ціну.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного Відповідач суду не надав.
Обставин, які б звільняли Відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за Договором, суд не вбачає.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 1 545 390,20 грн пені підтверджені документально та відповідають нормами матеріального права, Відповідачем частково визнаються, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги не відповідають нормам права, тому є неправомірними та задоволенню не підлягають.
Решту доводів учасників суд почув, проте вони не впливають на оцінку суду обставин спірних правовідносин.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції №1124 від 10.09.2025 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 26 593,67 грн (арк.с. 68). Зарахування судового збору у розмірі 26 593,67 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (арк.с. 70).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене та часткове задоволення позовних вимог витрати Позивача зі сплати судового збору у розмірі 18 543,77 грн покладаються на Відповідача, решта витрат зі сплати судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (вул.Решетилівська, 53, м.Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 41130604) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 1 545 390,20 грн пені та 18 543,77 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
Рішення підписано 23.04.2026
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик