65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
"23" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3075/24(916/621/26)
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши заяву (вх. № 2-751/26) Споживчого товариства “БУДОВА-МОРЕ» про відвід судді по справі № 916/3075/24(916/621/26):
Позивач: Дочірнє підприємство “МІРНИЙ.»
Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛІЯІНВЕСТМЕНТС»
Відповідач 2: СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО “БУДОВА-МОРЕ»
Відповідач 3: ОСОБА_1
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - розпорядника майна арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Мірний.»
про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 26.04.2023 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 3/261 від 07.03.2019
з підстав наявності ознак фраудаторного правочину
яка заявлена в межах справи № 916/3075/24
за заявою кредитора: Дочірнього підприємства “МІРНИЙ.»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс»
про визнання банкрутом
Розгляд Господарським судом Одеської області справи № 916/3075/24.
09.07.2024 року Дочірнє підприємство “МІРНИЙ.» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс» у зв'язку із наявністю заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 прийнято до розгляду заяву ДП “МІРНИЙ.» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Аліяінвестментс».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року відкрито провадження у справі № 916/3075/24 про банкрутство ТОВ “Аліяінвестментс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Колмикову Т. О.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено 01.08.2024 року за № 73750.
Ухвалою попереднього засідання від 22.10.2024 року визнано вимоги кредиторів до боржника ТОВ “Аліяінвестментс»: ДП “МІРНИЙ.» в сумі 14 859 424,80 грн. та 30 280 грн. судового збору; ТОВ “ДП Мірний.» в сумі 42 147 500 грн. та 6 056 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 року суд продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс» на 2 місяці.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2025 року продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс» на 2 місяці.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 року суд продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс» на 6 місяців.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2025 року суд продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс» до 03.06.2026 року.
Розгляд справи № 916/3075/24 призначено на "07" травня 2026 р. о 15:00.
Розгляд Господарським судом Одеської області справи №916/3075/24(916/621/26).
23.02.2026 року через систему «Електронний суд» за вх. № 644/26 суд отримав позовну заяву Дочірнього підприємства “МІРНИЙ.» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА “БУДОВА-МОРЕ», ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди, яка заявлена в межах справи № 916/3075/24.
Ухвалою Господарського суду Одесько області від "27" лютого 2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі № № 916/3075/24(916/621/26). Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розгляд справи № 916/3075/24(916/621/26) призначено на "14" травня 2026 р. о 16:20.
20.04.2026 року через систему «Електронний суд» судом отримано заяву (вх. № 2-751/26) Споживчого товариства “БУДОВА-МОРЕ» про відвід по справі № 916/3075/24(916/621/26).
Заявника було повідомлено листом від 20.04.2026 року про перебування судді Демешина О. А. у відпустці з 17.04.2026 року по 04.05.2026 року.
За наказом голови суду від 16.04.2026 року № 40-в було відкликано суддю Демешина О. А. з частини основної щорічної відпустки на 1 робочий день - 23.04.2026 року.
Так, заявник висловлює незгоду із процесуальними рішенням судді Демешина О. А., при цьому не в цій справі - № 916/3075/24(916/621/26) а в двох інших - № 916/3075/24(916/4952/25) та № 916/3075/24(916/4933/25), а саме (цитата із заяви): «В судовому засіданні у справі № 916/3075/24(916/4952/25), яке відбулося 15.04.2026, представник СТ адвокат Золотоверх М.С., керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, заявила клопотання про залишення позову без розгляду через неявку позивача до судового засідання. Зазначене клопотання було залишено без задоволення. Наступного дня, 16.04.2026, на початку судового засідання у справі №916/3075/24(916/4933/25),суддя Демешин О.А. о 11:37 год. повідомив, що до суду від ДП “МІРНИЙ.» надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника (вх.№13121/26). Зазначена обставина зафіксована в протоколі судового засідання в режимі конференції № 6264150. Натомість, як вбачається з картки руху зазначеного клопотання, файл з текстом даного документа було доставлено до Електронного суду 16.04.2026 о 11:45 год., а інформація про це клопотання була доставлена до Електронного суду лише о 12:27 годині. Тобто, виходячи з відомостей Електронного суду, клопотання ДП “МІРНИЙ.» про надходження якого суддя повідомив о 11:37 годині, фактично надійшло до Електронного суду о 11:45 годині, через 8 хвилин після повідомлення судді про його надходження. Таким чином, станом на 11:37 годину 16.04.2026, суддя Демешин О.А. об'єктивно не міг знати про надходження від представника ДП “МІРНИЙ.» клопотання про проведення судового засідання без участі представника Позивача, проте знав про нього».
Як вбачається заявлений відвід є незгодою сторони із процесуальними діями суду, натомість суд вважає за доцільне пояснити заявнику, що викладені в заяві про відвід судді обставини взагалі не відповідають дійсності, тобто є вочевидь вигаданими, що в сучасних умовах широкого використання судом програмно-апаратних комплексів легко перевіряється будь-яким співробітником суду.
Так, як свідчать відомості з КП «Діловодство спеціалізованого суду» клопотання ДП “МІРНИЙ.» про проведення судового засідання без участі представника (вх.№13121/26) було фактично отримано судом: « 16.04.2026 року о 08:01», а саме Відділ документального забезпечення (канцелярія) приступив до її реєстрації: « 16.04.2026 року о 09:16» та, за прямими приписами «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» - негайно передав клопотання судді.
Слід зазначити, що вся наведена інформація є відкритою та загальнодоступною для будь-якого співробітника Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду в силу використання єдиної КП «Діловодство спеціалізованого суду».
Більш детальна інформація про рух електронного документу у підсистемі «Електронний суд» викладена в Довідці Технічного адміністратора від 23.04.2026 року по справі № 916/3075/24(916/4933/25).
З огляду на викладене, висновок заявника, що (пряма цитата): «станом на 11:37 годину 16.04.2026, суддя Демешин О.А. об'єктивно не міг знати про надходження від представника ДП “МІРНИЙ.» клопотання про проведення судового засідання без участі представника Позивача» - є хибним, безпідставними та вигаданим.
Крім того, заявлений відвід фактично мотивовано незгодою із процесуальним рішенням суду в двох інших справах №916/3075/24(916/4952/25) та №916/3075/24(916/4933/25), що також, за прямими приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається, в даному випадку, з боку суду не було допущено будь-якого порушення прав сторін та учасників справи в господарському процесі, тобто будь-яких підстав які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді заявлений відвід не містить. Як встановлено судом, заявлений відвід, по-перше, базується на хибних та безпідставних припущеннях заявника, а по-друге та головне - є незгодою сторони з процесуальним рішенням суду в двох інших справах, що за прямими приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України - не може бути підставою для відводу.
Таким чином, відвід заявлений Споживчим товариством “БУДОВА-МОРЕ» базується на незгоді сторони з процесуальними рішеннями судді в двох інших справах, а тому, за прямими приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України - є завідомо безпідставним.
Згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Ст. 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно п. 1 ч. 2, 3, 4 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Також слід враховувати, що і Верховний Суд і Європейський суд з прав людини займають системну та однозначну позицію щодо недопущення зловживання процесуальними правами.
Так, Верховний Суд при розгляді справи № 905/2065/16 вказав, що процесуальні права надані особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (Постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). (Постанова від 05 квітня 2023 року у справі № 922/4278/21).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (Постанова від 20 квітня 2023 року у справі 917/527/18).
У ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950р. № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».
В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
Європейський суд з прав людини у справах «Смірнова проти України», «Шульга проти України», «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував, що обов'язок забезпечення розумних строків розгляду справ покладається передусім на суди, а неспроможність ефективно протидіяти штучним перепонам є порушенням статті 6 Конвенції.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Якщо заявник тричі заявляє відвід та щоразу частково посилається на обставини, які суд вже оцінив та жодного разу не визнав підставами сумніву в неупередженості чи необ'єктивності - такі дії приводять до затягування розгляду справи й мають ознаки зловживання процесуальними правами (КАС ВС, 30.11.2020, № 806/1943/18; 04.08.2020, № 183/6913/16(2-а/183/43/17), 07.05.2020, № 826/12191/18).
Окрім того, в ухвалі від 18.12.2018 р. у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зло вживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Таким чином, для запобігання зловживанню процесуальними правами у кожному конкретному випадку може бути вжито, зокрема, таких заходів:
- залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань (ч. 3 ст. 43 ГПК України);
- покладення на сторону судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України);
- стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України);
- постановлення окремої ухвали (ч. 2 ст. 246 ГПК України).
Отже, в даному випадку, суд, на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України, залишає заявлений Споживчим товариством “БУДОВА-МОРЕ» відвід - без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне попередити Споживче товариство «БУДОВА- ТИТАН», що за зловживання процесуальними правами та вчинення свідомих та цілеспрямованих дій з метою перешкоджання судочинству шляхом заявлення завідомо безпідставних відводів - суд може застосовати до заявника засоби процесуального примусу, передбачені ч. 1 ст. 135 ГПК України суд, зокрема, - стягнення в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 3328 грн. до 33 280грн.), а у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, відповідно до ч.2 ст.135 ГПК України - від штраф у сумі від п'яти до п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 16 640 грн. до 166 400 грн.).
Керуючись ст. 2, ст. 13, ст. 132, 234, 235,
Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати дії Споживчого товариства “БУДОВА-МОРЕ», які полягають у поданні завідомо безпідставного відводу - зловживанням процесуальними правами.
2. Заяву (вх. № 2-751/26) Споживчого товариства “БУДОВА-ТИТАН» про відвід по справі №916/3075/24(916/621/26) - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 23.04.2026р.
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин