16 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1664/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Загороднюк А.Д., Конотопець Ю.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» про:
- визнання неправомірними дій Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення та зняття копій документів;
- зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» надати позивачу на ознайомлення та зняття належно завірених копій документів: статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50»; протоколів загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» з усіма додатками до них за період з 01.12.2020 р. до дати ухвалення остаточного судового рішення; протоколів зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» зі всіма додатками до них за період з 01.12.2020р. до дати ухвалення остаточного судового рішення; звітів ревізійної комісії об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» зі всіма додатками до них за період з 01.12.2020 р. до дати ухвалення остаточного судового рішення; розрахункових листів оплати комунальних послуг об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» 54010 по квартирі за адресою АДРЕСА_1 (один) власник ОСОБА_1 за період з 01.02.2021р. до дати ухвалення остаточного судового рішення; документів фінансової звітності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» за період з 01.12.2020 р. до дати ухвалення остаточного судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ненадання відповідачем на запит позивача (власника квартири АДРЕСА_2 ) копій документів щодо діяльності ОСББ “Союз-50», внаслідок чого, на думку позивача, були порушені його права, що передбачені ст. 6 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
17.11.2025 від позивача до господарського суду поштою надійшла заява (вх. №16131/25), в якій заявник просив звільнити його як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2025 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 16125/25 від 17.11.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України не наведено обґрунтування щодо такого способу захисту порушеного права як визнання неправомірними дій Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення та зняття копій документів, не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів документів, що долучені до позовної заяви, також позовна заява не містить підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, відсутні докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
22.12.2025 від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків (вх. №18566/25), в якій позивач зазначає, що належний чи не належний спосіб захисту порушеного права судом вирішується під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання щодо відкриття провадження. Разом з вказаною заявою позивачем подано до суду нову редакцію позовної заяви (вх. №18571/25), в якій позивачем зазначено про осіб, у володінні яких знаходяться оригінали документів, що додані до позовної заяви, повідомлено про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача, з тим самим предметом, з тих самих питань. Також позивачем подано до суду докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Також 22.12.2025 від позивача до господарського суду надійшла заява (вх. № 18573/25), в якій заявник просив суд звільнити його як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2025 у справі 915/1664/25 у задоволенні заяв ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору (вх. № 16131/25 від 17.11.2025 р. та вх. № 18573/25 від 22.12.2025) відмовлено та повторно залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не наведено обґрунтування щодо такого способу захисту порушеного права як визнання неправомірними дій Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення та зняття копій документів, також не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.01.2026 від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №573/26), до якої позивачем в якості доказу сплати судового збору додано платіжну інструкцію №2.487498941.1 від 13.01.2026 на суму 6056,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 16125/25 від 17.11.2025 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1664/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 16.02.2026 р. об 11:30.
12.02.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №1971/26), в якій відповідач просив суд залишити позовну заяву без руху, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що останній на момент звернення з даним позовом дійсно є власником вказаної квартири, також позивачем не вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
16.02.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив (вх. №2053/26), в якому відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, та у разі незакриття провадження у цій справі на підставі попереднього пункту відзиву, то відмовити в задоволенні позовної заяви повністю. Вказане клопотання відповідач обґрунтову тим, що позивачем не доведено свого права власності на квартиру 1 у будинку ОСББ “Союз-50», відповідно, на думку відповідача, в даному випадку звернулася до суду фізична особа, яка не є членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), не є співвласником майна членів ОСББ, не є власником чи користувачем нерухомого майна у будинку, тому згідно із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 473/2005/19, даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
16.02.2026 від позивача на електронну пошту господарського суду надійшла заява (вх. №2055/26), в якій позивач просив суд проводити судове засідання без його участі та присутності, оскільки є чинним військовослужбовцем.
Під час підготовчого засідання 16.02.2026 судом було розглянуто клопотання відповідач про залишення позовної заяви без руху (вх. №1971/26 від 12.02.2026), у зв'язку з чим судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні з огляду на відсутність підстав для залишення позову без руху, оскільки згідно з усталеною практикою Верховного Суду нездійснення реєстрації права власності за наявності належного правочину не свідчить, що таке право власності не виникло у позивача, щодо незазначення позивачем відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та щодо вжиття ним заходів з забезпечення доказів, на думку суду, залишення позовної заяви без руху з цих підстав є надмірним формалізмом.
Також у підготовчому засіданні судом було відкладено розгляд клопотання відповідача про закриття провадження, що викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 2053/26 від 16.02.2026), для надання позивачу можливості надати свої пояснення з цього приводу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2026 у справі №915/1664/25 підготовче засідання відкладено на 13 березня 2026 року об 11:30 з огляду на неявку позивача, при цьому явку учасників визнано судом обов'язковою.
09.03.2026 від позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. №3094/26), згідно якої позивач зазначає, що він є співвласником багатоквартирного будинку, та має право на ознайомлюватися та робити копії з документами за весь час існування ОСББ. Також на підтвердження права власності на квартиру №1 в багатоквартирному будинку ЛСББ “Союз-50» позивачем надано до відповіді на відзив копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2021.
10.03.2026 від позивача до господарського суду поштою надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх. №3186/26), до якої позивачем було додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
12.03.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №3274/26), в якій заявник просить суд залишити відповідь від 06.03.2026 року на відзив позивача без розгляду, оскільки відповідь направлено з порушенням ряду процесуальних норм, зокрема, позивачем не було вчасно направлено відповідь на відзив до суду та не додано документів, що підтверджують надсилання (надання) відповіді на відзив іншим учасникам справи. Також відповідач просить суд закрити провадження в цій справі підставі п. 1 ч. 1 ст.231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (обставини закриття наведені у відзиві на позовну заяву), та у разі незакриття провадження у цій справі на підставі попереднього пункту відзиву, то відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.
13.03.2026 від позивача на електронну пошту господарського суду надійшла заява (вх. №3363/26), в якій позивач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з непередбачуваним перенесенням відпустки позивача командуванням військової частини.
Під час підготовчого засідання 13.03.2026 р. судом було розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження, що викладене у відзиві на позовну заяву (вх. №2053/26 від 16.02.2026 р.) та заяві (вх. №3274/26 від 12.03.2026), за результатами чого судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки позивач надав підтвердження того, що він є співвласником вказаного багатоквартирного будинку, та з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1440/22 від 09.04.2024 року дана категорія спорів підсудна господарським судам.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначив, що з огляду на ненадання заявником належних доказів в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про неявку позивача без поважних причин. Водночас з матеріалів справи вбачається направлення від позивача документів іншою особою - Жело Т.Ю., у зв'язку з чим виникла необхідність у з'ясуванні дійсного характеру спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Також під час підготовчого засідання 13.03.2026 року судом встановлено подання позивачем відповіді на відзив з пропуском встановленого судом строку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2026 у справі №915/1664/25 підготовче засідання відкладено на 23 березня 2026 року о 16:30 год. з огляду на неявку позивача, при цьому явку позивача визнано судом обов'язковою.
19.03.2026 р. від представника позивача - адвоката Гуримського О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у підготовчому засіданні по справі № 915/1664/25, що призначено на 23.03.2026 р. о 16 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 3676/26).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2026 р. у справі № 915/1664/25 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуримського Олега Віталійовича про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. № 3676/26 від 19.03.2026 р.).
20.03.2026 від позивача на електронну пошту надійшли пояснення (вх. №3768/26), в позивач зазначає, що він є військовослужбовцем, на підтвердження чого до пояснень надано копію довідки №6766 від 19.03.2026 про проходження військової служби Жело А.О. та сканкопію сторінок військового квитка позивача. Також позивачем зазначено, що направлення документів до суду здійснювалося представником позивача Жело Т.Ю. від імені позивача на підставі довіреності від 24.07.2025 р., що зареєстрована в реєстрі за №1062. Разом з цим, позивач вказує, що пропуск строку на подання відповіді на відзив пов'язаний з тим, що позивач є чинним військовослужбовцем, у зв'язку з чим документальне супроводження судового процесу ускладнюється регулярною відсутністю у позивача доступу до інтернету, до юридичних документів, затримкою отримання судової кореспонденції, затримкою спілкування з адвокатом, що в свою чергу має вплив на підготовку юридичних документів у визначені судом строки, у зв'язку з чим позивач просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив та прийняти до розгляду відповідь на відзив від 06.03.2026 р.
Під час підготовчого засідання 23.03.2026 р. судом встановлено необхідність надання позивачем оригіналу довідки №6766 від 19.03.2026, яка долучена до пояснень (вх. №3768/26 від 20.03.2026 р.)
Також під час підготовчого засідання 23.03.2026 р. представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви для надання оригіналу довідки, а також для узгодження позиції щодо спору з позивачем.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 915/1664/25 на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 23.03.2026 року по справі №915/1664/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 16 квітня 2026 року о 13 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
07.04.2025 від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. №4924/26), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи копію довідки від 24.03.2026 р. №7258 та копію звернення позивача Жело А.О. до ОСББ «Союз-50» про надання витребуваних документів від 01.04.2026 р.
07.04.2025 від позивача до господарського суду надійшла заява (вх. №4926/26), в якій позивач зазначає, що повністю підтримує правову позицію, яку висловлює його представник - адвокат Гуримський О.В.
07.04.2025 від позивача до господарського суду надійшли заперечення (вх. №4927/26) щодо зупинення провадження у справі, згідно яких, позивач зазначає, що дана справа розглядається за участю його адвоката, а тому позивач можу ефективно приймати участь у справі через свого адвоката. Також, на переконання позивача зупинення провадження призведе до невиправданого затягування розгляду справи на невизначений термін. Разом з цим, позивач наголошує на тому, що прагне продовжити розгляд справи через свого представника та заперечує проти зупинення провадження.
07.04.2025 від позивача до господарського суду надійшли пояснення (вх. №4928/26), у яких позивач зазначає, що всі процесуальні документи у даній справі були підписані позивачем власноруч та відповідають його волевиявленню. Як вказує позивач, Жело Т.Ю., яка діяла за нотаріально засвідченою довіреністю №1062 від 24.07.2025 р. подавала до суду в якості кур'єра підписані позивачем власноруч документи, ніяк не впливає на дійсний характер спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.
15.04.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №5362/26), в якій заявник просить суд залишити позовну заяву в цій справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позивач не з'явився у підготовче засідання.
15.04.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №5365/26), в якій заявник просить суд залишити позовну заяву в цій справі без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст.226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
15.04.2026 від представника позивача - адвоката Гуримського О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №5376/26), в якій заявник просить суд провести розгляд справи № 915/1664/25 за відсутності позивача та його представника. Також, заявник вказує, що позов підтримує повністю та просить його задовольнити.
У підготовче засідання 16.04.2026 р. позивач та його представник не з'явились.
Під час підготовчого засідання 16.04.2026 р. судом було розглянуто клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст.226 ГПК України (вх. №5365/26 від 15.04.2026 р.), за результатами чого судом протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні, оскільки позовна заява підписана позивачем та подана безпосередньо до суду, доказів того, що вказана позовна заява підписана та подана не позивачем, а іншою особою матеріали справи не містять.
Між тим з огляду на неявку у підготовче засідання позивача суд вважає неможливим подальший розгляд даної справи, оскільки нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору по суті та встановленню дійсних правовідносин між сторонами на теперішній час.
Водночас, судом не приймається до уваги подана представником позивача - адвокатом Гуримським О.В. заява від 15.04.2026 (вх. №5376/26) про проведення розгляду справи № 915/1664/25 за відсутності позивача та його представника, оскільки вказана заява подана вже після виклику судом позивача до суду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, слід зазначити, що строк підготовчого провадження у даній справі закінчується 21.04.2026 р.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" (заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 тощо).
Водночас, слід зазначити, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.
Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права ГПК України.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до п.2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою, а також зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими ст. 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні або підготовчому засіданні передбачені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, в даному випадку підстави для відкладення підготовчого засідання суду 16.04.2026, передбачені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, з підстав неявки представника позивача, відсутні.
У випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Наразі суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначалось вище, позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого засідання у справі, втім явку свого представника у підготовче засідання господарського суду, яке було призначене на 16.04.2026 р., позивач не забезпечив.
Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За своєю конструкцією вказані процесуальні норми є імперативними та не передбачають право розсуду суду у їх застосуванні: суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не з'явився у підготовче засідання або не повідомив про причини неявки.
Водночас, якщо позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вправі залишити позов лише у випадку, коли нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце засідання суду; 2) неявка позивача в підготовче засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в засідання суду; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
В постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 здійснено аналіз положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у підготовче засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім в засіданні суду кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Разом з тим, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, ухваленій у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
При цьому положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду (п. 8.7. постанови ОП ВС від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 не знайшов підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України в умовах воєнного стану в України.
До того ж слід зауважити, що законодавець не пов'язує такий імперативний процесуальний обов'язок суду із кількістю судових засідань та не позбавляє суд можливості залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні, що відбулось після поновлення провадження у справі, зокрема у разі належного повідомлення позивача про розгляд справи та відсутності від останнього заяви про розгляд справи за відсутності свого представника.
В даному випадку під час підготовчого засідання 13.03.2026 року виникла необхідність у з'ясуванні дійсного характеру спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим ухвалою суду від 13.03.2026 року викликався позивач та його явка була визнана обов'язковою. Проте, в підготовче засідання 23.03.2026 року позивач не з'явився на виклик суду, представник позивача, який приймав участь в засіданні 23.03.2026 року в режимі відеоконференції, не зміг надати пояснення щодо дійсних обставин спору, щодо особи, яка направляла запит відповідачу на отримання інформації та щодо переліку документів, отриманих від відповідача на запит, оскільки в матеріалах справи наявні звернення від ОСОБА_2 , а не від позивача безпосередньо. Також відповідач заперечував саме факт звернення позивача із відповідним запитом.
З огляду на неможливість з'ясування вказаних обставин за відсутністю позивача, суд дійшов висновку, що нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи усе вищенаведене та те, що позивач не з'явився у підготовче засідання, а також з огляду на необхідність встановлення суті правовідносин, що виникли між учасниками справи, та повного з'ясування обставин спору, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на підставі статті 185, частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Наразі суд зауважує, що згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача в засідання суду не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 183, 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Союз-50» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали підписано 21.04.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва