ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2026Справа № 925/1532/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер"
про стягнення 65 955,30 грн
Представники сторін: не викликалися
У січні 2026 року Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (АТ "Черкасиобленерго") в особі Відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - Відокремлений підрозділ) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (далі - ТОВ "Петрус-Кондитер") 65 955,30 грн, з яких: 62 169,02 грн -основний борг за надані послуги з розподілу електричної енергії за період із лютого 2025 року по березень 2025 року, 214, 44 грн - пеня, 2 302, 17 грн - інфляційні втрати, 1 271,67 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.12.2018 у частині своєчасної та повної оплати вартості послуг.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.12.2025 вищенаведену позовну заяву разом із доданими документами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
07.01.2026 вищезазначена позовна заява з додатками надійшла до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 позовні матеріали АТ "Черкасиобленерго" передані на розгляд судді Мудрому С.М.
Незважаючи на положення частини 3 статті 30 ГПК України, якою визначено виключну підсудність справ, спори між судами щодо підсудності не допускаються (частина 6 статті 31 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
27.01.2026 на адресу суду від АТ "Черкасиобленерго" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги АТ "Черкасиобленерго" частково обґрунтованими.
28.12.2018 між АТ "Черкасиобленерго" (за текстом договору - Оператор системи розподілу) та ТОВ "Петрус-Кондитер" (за текстом договору - Споживач) шляхом підписання останнім заяви-приєднання було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, за змістом якого:
- пункт 2.1.: Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом (об'єктами), технічні параметри якого фіксуються в "Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об'єкта (об'єктів) споживача", який є додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу;
- пункт 2.2.: Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до цього Договору;
- пункт 2.3.: Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та/або інші послуги Оператора системи розподілу у відповідності з додатком 4 "Порядок розрахунків" до цього Договору;
- пункт 3.1.: Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (надалі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт год);
- пункт 3.2.: За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача.
Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача;
- пункт 3.5.: Визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником.
За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу;
- пункт 3.6.: Постачальник послуг комерційного обліку та оператор системи мають право здійснювати контрольні зняття показів лічильника електричної енергії Споживача.
Оператор системи не рідше одного разу на шість місяців здійснює контрольний огляд засобів комерційного огляду та формує обсяг розподіленої та спожитої електричної енергії за площадкою комерційного обліку Споживача;
- пункт 5.1.: Ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача зазначені в "Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об'єкта (об'єктів) споживача" згідно податку 2 до цього Договору;
- пункт 5.2.: Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора;
- пункт 5.3.: Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" до цього Договору;
- пункт 5.4.: Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник;
- пункт 5.5.: Оператор системи розподілу в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії;
- пункт 8.5.: За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 "Порядок розрахунків" до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком;
- пункт 11.1.: Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін незазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У разі укладення цього Договору на підставі документа про передачу об'єкта в користування (оренда, найм, дозвіл, позичка, управління майном тощо) термін дії цього Договору обмежується терміном на право користування об'єктом згідно відповідного документу про передачу в користування.
Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Також Додатком №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено таке:
- пункт 1.: Споживач здійснює Оператору системи оплату послуг з розподілу електричної енергії за розрахунковий період;
- пункт 2.: Розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число кожного місяця включно);
- пункт 4.: Сума оплати послуг з розподілу електричної енергії визначається як добуток прогнозованого або фактично розподіленого обсягу електричної енергії на тариф (ціну) послуги з розподілу електричної енергії (за відповідним класом напруги), який діятиме, діє або діяв у відповідному розрахунковому періоді.
У разі зміни (коригування) прогнозованих обсягів послуги з розподілу електричної енергії протягом розрахункового періоду в більшу сторону, Споживач зобов'язаний доплатити різницю вартості послуги з розподілу електричної енергії в день подання письмового звернення про коригування;
- пункт 5.: Тариф (ціна) на послуги з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщується на офіційному сайті Оператора системи розподілу.
У разі зміни Регулятором тарифу (ціни) на послугу з розподілу електричної енергії Оператор системи розподілу здійснює розрахунок (перерахунок) належної до сплати суми послуги з розподілу електричної енергії за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності змін тарифу (ціни) згідно рішення Регулятора.
У разі зміни тарифів (цін) на послугу з розподілу електричної енергії оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі зміни тарифу (ціни) надлишок (переплата) оплаченої, але не розподіленої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді;
- пункт 6.: Для проведення остаточного розрахунку за розрахунковий період Оператор системи визначає фактичний обсяг і суму послуги з розподілу електричної енергії та надає Споживачу рахунок та акт про фактичне надання послуг даних послуг згідно додатку 13 до цього договору за розрахунковий період.
Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю фактично розподіленої електроенергії Споживачу, зазначеної актом про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою Споживачем попередніх оплат на відповідний розрахунковий період.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від Оператора системи розподілу актом про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії Споживач має право оскаржити зазначену в акті суму послуг з розподілу шляхом направлення Оператору системи розподілу повідомлення протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Споживача від платіжного зобов'язання у термін, встановлений пунктом 7 даного додатку.
Якщо Споживач не надає Оператору системи розподілу оскарження з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання акта про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії, то вважається, що цей акт прийнято без зауважень та рахунок підлягає повній оплаті;
- пункт 7.: Споживач протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, здійснює повну оплату за фактично надану послугу з розподілу електричної енергії.
- пункт 13.: За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, які зазначені в цьому додатку та додатку //до цього Договору, Споживач несе відповідальність згідно пункту 8.5 цього Договору.
У разі порушення Споживачем термінів остаточних розрахунків, які зазначені в цьому додатку, Оператор системи розподілу має право провести нарахування інших штрафних санкцій, які передбачені діючим законодавством України.
Оплата штрафних санкцій здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Споживачем відповідних рахунків;
- пункт 15.: За результатами розрахунків за місяць (або квартал) складається та підписується з обох сторін акт звірки розрахунків між Оператором системи розподілу та Споживачем. Ініціатором складання такого акту може бути будь-яка сторона Договору. Акт може складатися щомісячно, але не рідше ніж один раз на квартал поточного календарного року. Розгляд та підписання акту звірки розрахунків здійснюється сторонами протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання та один примірник повертається іншій стороні. У разі не повернення або відсутності обґрунтованої відмови від підписання акту звірки розрахунків, акт вважається визнаним стороною і дійсним після завершення терміну його розгляду.
- пункт 20.: Обсяг наданої послуги з розподілу електричної енергії визначається згідно Кодексу комерційного обліку та ПРРЕЕ.
Дані, отримані від Споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані Оператором системи розподілу під час контрольного знаття показів.
- пункт 21.: Індивідуальний побутовий споживач, надає покази лічильника згідно умов пункту 3.3 цього Договору;
- пункт 22.: Споживач, що не є індивідуальним побутовим, самостійно здійснює зняття показів власних розрахункових засобів обліку електричної енергії та засобів обліку субспоживачів станом на 24-00 годину останнього дня розрахункового періоду та надає їх Оператору системи розподілу з урахуванням вимог пункту 3.4 цього Договору;
- пункт 23.: У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання;
- пункт 24.: У разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг електричної енергії, спожитої споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, за згодою сторін визначається на підставі показів технічних (контрольних) лічильників електричної енергії, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії та надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.
У Додатку №1 до Заяви-приєднання від 28.12.2018 до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено перелік об'єктів ТОВ "Петрус-Кондитер", які розташовані у місті Звенигородка, вулиця Героїв Небесної Сотні, будівля №1:
- ТП-101, ЕІС-код точки обліку: 62Z386513396042F;
- ТП-102, ЕІС-код точки обліку: 62Z6083841820074.
ТОВ "Петрус-Кондитер" є власником нерухомого майна, яке розташовано за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, місто Звенигородка, вулиця Піонерська, будинок 1, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 24.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фатхутдіновою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №1583.
Також згідно Заяви-приєднання від 28.12.2018 Споживач приєднується до умов Договору з 01.01.2019.
АТ "Черкасиобленерго" було складено акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період: лютий 2025 року - березень 2025 року та виставлено рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 62 571,29 грн (разом із ПДВ), зі змісту яких вбачається:
вартість послуг за лютий 2025 року становить 1 634,80 грн (обсяг спожитої електроенергії - 706 кВт год х 1,92964 грн (тариф);
вартість послуг за березень 2025 року становить 60 936,49 грн (обсяг спожитої електроенергії - 26 316 кВт год х 1,92964 грн (тариф).
Вищезазначені документи було надано Відповідачу для підпису, однак підписані останнім акти не були повернуті.
Також, як вказує Позивач, 19.06.2025 було направлено Відповідачу Акт звірки розрахунків за надані послуги з розподілу електричної енергії, згідно якого станом на 01.05.2025 заборгованість Відповідача становила 62 169,02 грн.
Направлення акту звірки розрахунків підтверджується списком згрупованих відправлень від 19.06.2025 №0505325298795, фіскальним чеком від 19.06.2025 та трекінгом поштових відправлень №0505325298795.
Однак вказане поштове відправлення не було отримане Відповідачем.
У зв'язку з несплатою ТОВ "Петрус-Кондитер" вартості наданих послуг із розподілу електричної енергії за період із лютого 2025 року по березень 2025 року за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.12.2018, АТ "Черкасиобленерго" звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За частинами 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії") оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
14.03.2018 постановою НКРЕКП №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1. розділу IV Правил).
Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. розділу IV Правил).
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) сума оплати послуг з розподілу електричної енергії визначається як добуток прогнозованого або фактично розподіленого обсягу електричної енергії на тариф (ціну) послуги з розподілу електричної енергії (за відповідним класом напруги), який діятиме, діє або діяв у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) для проведення остаточного розрахунку за розрахунковий період Оператор системи визначає фактичний обсяг і суму послуги з розподілу електричної енергії та надає Споживачу рахунок та акт про фактичне надання послуг даних послуг згідно додатку 13 до цього договору за розрахунковий період (абзац 1).
Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю фактично розподіленої електроенергії Споживачу, зазначеної актом про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою Споживачем попередніх оплат на відповідний розрахунковий період (абзац 2).
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від Оператора системи розподілу актом про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії Споживач має право оскаржити зазначену в акті суму послуг з розподілу шляхом направлення Оператору системи розподілу повідомлення протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Споживача від платіжного зобов'язання у термін, встановлений пунктом 7 даного додатку (абзац 3).
Якщо Споживач не надає Оператору системи розподілу оскарження з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання акта про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії, то вважається, що цей акт прийнято без зауважень та рахунок підлягає повній оплаті (абзац 4).
Як було раніше зазначено, АТ "Черкасиобленерго" було передано ТОВ "Петрус-Кондитер" акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з лютого 2025 року по березень 2025 року на загальну суму 62 571,29 грн (разом із ПДВ):
за лютий 2025 року - 1 634,80 грн (обсяг спожитої електроенергії - 706 кВт год х 1,92964 грн (тариф);
за березень 2025 року - 60 936,49 грн (обсяг спожитої електроенергії - 26 316 кВт год х 1,92964 грн (тариф).
З огляду на те, що Відповідач не надав жодних заперечень проти наданих актів, у силу положень абзацу 4 пункту 6 Додатку №4 до Договору вони вважаються прийнятими без зауважень.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 7 Додатку №4 до Договору Споживач протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, здійснює повну оплату за фактично надану послугу з розподілу електричної енергії.
Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин справи, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.12.2018 щодо оплати вартості послуги з розподілу електричної енергії за період з лютого 2025 року по березень 2025 року на загальну суму 62169,02 грн (62 571,29 грн - 402,27 грн (сальдо), строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою Відповідачем вартості наданих послуг, Позивачем заявлено до стягнення 1 271,67 грн 3% річних та 2 302,17 грн інфляційних втрат, з яких:
- 27,79 грн 3% річних та 64,09 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за лютий 2025 року у розмірі 1 232,53 грн (1 634,80 грн - 402,27 грн);
- 1 243,88 грн 3% річних та 2 238,08 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за березень 2025 року у розмірі 62 169,02 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Перевіривши розрахунок компенсаційних нарахувань, суд вважає його частково необґрунтованим, оскільки Позивачем неправильно визначено періоди прострочення та базу нарахування за березень 2025 року.
Таким чином, за розрахунком суду обґрунтований розмір 3% річних становить 1 147,73 грн, а інфляційних втрат - 2 083,65 грн, з яких:
- 25,83 грн 3% річних та 50,05 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 21.03.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за лютий 2025 року у розмірі 1 232,53 грн (1 634,80 грн - 402,27 грн);
- 1 121,90 грн 3% річних та 2 033,60 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 21.04.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за березень 2025 року у розмірі 60 936,49 грн.
Крім цього, Позивачем заявлено до стягнення 212,44 грн пені, з яких:
- 4,64 грн, нарахованих за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за лютий 2025 року у розмірі 1 232,53 грн (1 634,80 грн - 402,27 грн);
- 207,80 грн, нарахованих за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 на суму боргу за березень 2025 року у розмірі 62 169,02 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Частину третю статті 549 доповнено абзацом другим згідно із Законом №4196-IX від 09.01.2025 такого змісту: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
До набрання чинності та введення в дію Закону №4196-IX від 09.01.2025 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також було передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 8.5 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 "Порядок розрахунків" до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Водночас у відповідності до підпункту 14 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
У постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виклав висновок, щодо застосування підпункту 16 пункту 1 (аналогічний підпункту 12 пункту 1) постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Об'єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
У вказаній постанові об'єднана палата констатувала правомірність застосування судами приписів Постанови №332 як таких, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії та погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо обов'язковості застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата також виходила з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
У вказаній постанові об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
Учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом (пункт 96 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Отже, на спірні правовідносини поширюється дія положень постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, оскільки договір було укладено між Позивачем та Відповідачем відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" як учасниками ринку електричної енергії.
З огляду на те, що спірна сума пені нарахована у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги АТ "Черкасиобленерго" у стягненні вказаної штрафної санкції.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов АТ "Черкасиобленерго" підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 32, ідентифікаційний код 34999908) на користь Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (18002, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 285, ідентифікаційний код 22800735) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (20200, Черкаська область, Звенигородський район, місто Звенигородка, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 87; ідентифікаційний код ВП 25204637) 62 169 (шістдесят дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 02 коп. основного боргу, 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн 73 коп. 3% річних, 2 083 (дві тисячі вісімдесят три) грн 65 коп. інфляційних втрат та 3 002 (три тисячі дві) грн 52 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ