ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2026Справа № 910/1664/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ Технолоджіс» (04002, місто Чернігів, проспект Миру, будинок 53, офіс 422; ідентифікаційний код 45770416)
до
Фізичної особи-підприємця Железняка Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 181 851,33 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БТ Технолоджіс» (далі - ТОВ «БТ Технолоджіс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Железняка Андрія Вікторовича (далі - ФОП Железняк А.В./відповідач) про стягнення 181 851,33 грн, у тому числі: 180 072,80 грн - заборгованості з повернення попередньої оплати, 1 260,51 грн - інфляційних втрат та 5 354,14 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з поставки товару.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.02.2026 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БТ Технолоджіс» зазначає, що на підставі виставлених ФОП Железняк А.В. рахунків на оплату №6 від 13.03.2025 та №8 від 01.04.2025 здійснило попередню оплату за товар на загальну суму 180 072,80 грн, проте оплачений товар ФОП Железняк А.В. не поставив.
Позиція відповідача.
ФОП Железняк А.В. відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про доставлення 18.02.2026 ухвали суду від 18.02.2026 до електронного кабінету відповідача.
ТОВ «БТ Технолоджіс» стверджує, що внаслідок попередніх усних домовленостей між позивачем та відповідачем, ФОП Железняк А.В. виставив позивачу на оплату товару (гафроящики) рахунки №6 від 13.03.2025 на суму 130 036,40 грн та №8 від 01.04.2025 на суму 50 036,40 грн.
13.03.2025 платіжною інструкцією №98 позивач здійснив оплату за гафроящики згідно рахунку №6 від 13.03.2025 на суму 130 036,40 грн.
01.04.2025 платіжною інструкцією №153 позивач здійснив оплату за гафроящики згідно рахунку №8 від 01.04.2025 на суму 50 036,40 грн.
ТОВ «БТ Технолоджіс» стверджує, що ФОП Железняк А.В. поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим 18.12.2025 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. №104/25 від 15.12.2025 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України щодо поставки товару не пізніше 7 днів з моменту отримання цієї вимоги або повернення грошових коштів в сумі 180 072,80 грн.
Відповідач цю вимогу не задовольнив, відповіді також не надав.
За таких обставин, ТОВ «БТ Технолоджіс» звернулося до суду з цим позовом до ФОП Железняк А.В. про стягнення з останнього заборгованості з повернення попередньої оплати у розмірі 180 072,80 грн, а також інфляційних втрат у сумі 1 260,51 грн та 3% річних у розмірі 5 354,14 грн, нарахованих за період з 12.01.2026 по 15.02.2026 включно.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом частини першої та другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини першої статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, рахунок на оплату та платіжні інструкції, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є договором поставки.
Отже, судом встановлено, що між ТОВ «БТ Технолоджіс» та ФОП Железняк А.В. укладено договір поставки у спрощений спосіб, а саме, відповідач зобов'язався поставити товар позивачу, а останній, у свою чергу, зобов'язався його прийняти та оплатити.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом вище встановлено, що позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату здійснив попередню оплату на загальну суму 180 072,80 грн, що підтверджується:
- платіжною інструкцією №98 від 13.03.2025 на суму 130 036,40 грн з призначенням платежу: «Оплата за гафроящики згідно рахунку №6 від 13.03.2025. Без ПДВ»;
- платіжною інструкцією №153 від 01.04.2025 на суму 50 036,40 грн з призначенням платежу: «Оплата за гафроящики згідно рахунку №8 від 01.04.2025. Без ПДВ».
Так, згідно із ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що 18.12.2025 ТОВ «БТ Технолоджіс» надіслало на адресу відповідача вимогу за вих. №104/25 від 15.12.2025 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, в якій просило поставити товар не пізніше 7 (семи) днів з моменту отримання цієї вимоги або повернути грошові кошти в сумі 180 072,80 грн.
Як вбачається з інформації, яка міститься у трек-номері №0405000424102 АТ «Укрпошта» рекомендований лист разом із вимогою вих. №104/25 від 15.12.2025 повернуто позивачу 04.01.2026 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Разом із тим, відповідач поставку товару не здійснив, при цьому сплачені позивачем кошти у розмірі 180 072,80 грн також не повернув.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «БТ Технолоджіс» про стягнення із ФОП Железняк А.В. заборгованості з повернення попередньої оплати у розмірі 180 072,80 грн.
Крім того, внаслідок неповернення відповідачем суми попередньої оплати на вимогу позивача, останній нараховує за період з 12.01.2026 по 15.02.2026 включно та просить суд стягнути з ФОП Железняк А.В. інфляційні втрати у сумі 1 260,51 грн та 3% річних у розмірі 5 354,14 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% та інфляційних втрат, і встановив, що при нарахуванні 3 % річних та інфляційних втрат ТОВ «БТ Технолоджіс» допустило арифметичну помилку, разом із тим, оскільки заявлений розмір інфляційних втрат не перевищує суми, обчисленої судом, ця сума підлягає задоволенню. При цьому, за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення сумою 3% річних є 518,02 грн, що має наслідком часткове задоволення цієї вимоги.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ Технолоджіс» до Фізичної особи-підприємця Железняка Андрія Вікторовича в частині стягнення 180 072,80 грн - заборгованості з повернення попередньої оплати, 1 260,51 грн - інфляційних втрат та 518,02 грн - 3% річних.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ Технолоджіс» - задовольнити частково.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Железняка Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ Технолоджіс» (04002, місто Чернігів, проспект Миру, будинок 53, офіс 422; ідентифікаційний код 45770416) 180 072 (сто вісімдесят тисяч сімдесят дві) грн 80 коп. - заборгованості з повернення попередньої оплати, 1 260 (одну тисячу двісті шістдесят) грн 51 коп. - інфляційних втрат, 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн 14 коп. - 3% річних та 2 594 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн 01 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК