Рішення від 21.04.2026 по справі 910/1790/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2026Справа № 910/1790/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (просп. Науки, 41, м. Київ, 03028, код ЄДРПОУ 05416952)

до Фізичної особи-підприємця Цуркана Петра Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 111 260,99 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Цуркана Петра Ігоровича (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 111 260,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені умови оплати за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, № 08/19 від 01.08.2018 р. та за договором № КВ-08/19 від 01.08.2019 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та телекомунікаційних послуг орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1790/26 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03127, м. Київ, вул.Васильківська, буд.53, кор.1, кв.45), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України, №08/19.

Відповідно до п. 1.1., якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно: кімнату 311 на третьому поверсі п'ятиповерхової будівлі, корп.5, (згідно з експлікацією №12,13,14,15) реєстровий №05416952.1 ШПБГЕН033, площею 64,2 кв.м., розміщене за адресою: м.Київ, пр. Науки, 41, що перебуває на балансі Інституту фізики напвівпровідників ім.В.Є. Лашкарьова НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 31 березня 2019 року становить за незалежною оцінкою 7796,93 грн. за 1кв.м.

Згідно з п. 1.2. Умов договору, майно передається в оренду з метою використання під офіс.

За умовами п. 3.1. Договору, орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2019 - 7 666,82 грн.

Розмір орендною плати за перший місяць оренди серпень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень-червень місяці 2019 року.

Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю за розрахунками Орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п.3.3 договору).

За умовами п.3.4, Орендна плата перераховується Орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

01.08.2019 між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України.

Також між сторонами укладено договір №КВ - 08/19 від 01.08.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та телекомунікаційних послуг орендарю, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території , а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору про відшкодування витрат строк дії цього Договору не може бути більшим, ніж строк дії договору оренди №КВ-08/19 від 01.08.2019.

Згідно з п. 5.2. вказаного Договору, строк його дії складає з 01.08.2019 до 31.05.2022.

Відповідно до п. 2.2.3. вказаного Договору про відшкодування витрат балансоутримувача відповідач зобов'язаний не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок позивача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. п.10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, Орендодавець зазначає, що відповідач своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за Договором та платежів за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача належним чином та у повному обсязі не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість станом 30.11.2025 по сплаті орендної плати за Договором оренди №8/19 від 01.08.2019 - у розмірі 103 787,90 грн, за Договором №КВ-08/19 від 01.08.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача - у розмірі 7473,09 грн.

01.03.2022 відповідач надав позивачу гарантійний лист зобов'язавшись погасити наявну на той час заборгованість до 30.08.2023. Зазначена зобов'язання виконане не було.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості від 26.11.2025 №31207/11-1061, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається наявність заборгованості відповідача сплаті орендної плати за Договором оренди №8/19 від 01.08.2019 - у розмірі 103 787,90 грн, за Договором №КВ-08/19 від 01.08.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача - у розмірі 7473,09 грн.

Доказів сплати відповідачем означених сум або відсутності в нього такого обов'язку матеріали справи не містять.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цуркана Петра Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (просп. Науки, 41, м. Київ, 03028, код ЄДРПОУ 05416952) 103 787 (сто три тисячі сімсот вісімдесят сім) грн 90 коп. заборгованості за договором оренди майна, 7 473 (сім тисяч чотириста сімдесят три) грн 09 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА

Попередній документ
135924942
Наступний документ
135924944
Інформація про рішення:
№ рішення: 135924943
№ справи: 910/1790/26
Дата рішення: 21.04.2026
Дата публікації: 24.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2026)
Дата надходження: 20.02.2026
Предмет позову: стягнення 111 260,99 грн