майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
08 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1134/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
за участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"
про стягнення 79 988,31 грн
та за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025 та зобов'язання вчинити дії
І. СУТЬ СПОРУ
(1.1.) Стислий виклад позиції первісного позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - первісний позивач, Оператор ГРМ) звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - відповідач за первісним позовом, ПСП “Україна», споживач) про стягнення 79 988,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як непобутовий споживач природного газу допустив пропущення строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, що відповідно до пп. 4 п. 2 гл. 2 розд. XI Кодексу газорозподільних систем є самостійним порушенням та підставою для донарахування необлікованого об'єму природного газу. За результатами розгляду акта про порушення № МД-104 від 26.05.2025 комісією позивача прийнято рішення про його задоволення та складено акт-розрахунок, згідно з яким відповідачу за період з 23.05.2025 07:00 по 26.05.2025 12:00 донараховано вартість необлікованого об'єму природного газу.
У відповіді на відзив (вх.№11721 від 18.09.2025) позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідач як непобутовий споживач не забезпечив своєчасну організацію періодичної повірки ЗВТ, оскільки повідомлення про демонтаж лічильника було направлено лише 13.05.2025, тоді як повірка мала бути проведена не пізніше 22.05.2025. Позивач стверджує, що пропущення строку періодичної повірки з вини споживача є самостійною підставою для донарахування обсягу природного газу незалежно від подальшого визнання лічильника придатним до експлуатації чи відсутності позаштатного режиму його роботи. У зв'язку з цим позивач вважає рішення комісії від 26.06.2025 правомірним, а розрахунок заборгованості у сумі 79 988,31 грн - обґрунтованим.
(1.2.) Стислий виклад заперечень відповідача
ПСП “Україна» у відзиві на позовну заяву (вх.№11502/25 від 15.09.2025) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав для донарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, оскільки повідомлення про демонтаж ЗВТ для повірки було направлено до дати прострочення повірки, лічильник за результатами повірки визнано придатним до експлуатації, а доказів його роботи у позаштатному режимі чи наявності необлікованого або частково облікованого об'єму природного газу позивачем не надано. Крім того, відповідач зазначає про неправильне визначення позивачем міжповірочного інтервалу та періоду донарахування. У зв'язку з цим відповідач просить відмовити у позові повністю.
У запереченнях (вх.№11799 від 22.09.2025) відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позов фактично подано в особі філії, яка не має статусу юридичної особи та процесуальної дієздатності. Крім того, відповідач вважає, що міжповірочний інтервал є строком, до обчислення якого підлягають застосуванню положення ЦК України, а тому позивач неправильно визначив дату початку прострочення та період донарахування.
(2.1.) Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом
ПСП “Україна» вважає протиправним рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, оформлене протоколом № МД-104, яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025 та здійснено донарахування обсягів природного газу на суму 79 988,31 грн. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що повідомлення про демонтаж ЗВТ для повірки було направлено до дати прострочення повірки, лічильник за результатами повірки визнано придатним, а доказів роботи ЗВТ у позаштатному режимі чи наявності необлікованого або частково облікованого об'єму природного газу не встановлено. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає про неправильне визначення міжповірочного інтервалу та періоду донарахування. У зв'язку з цим він просить визнати протиправним і скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025, та скасувати донарахування ПСП «Україна» обсягів природного газу на суму 79 988, 31 грн.
Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив (вх.№13641 від 27.10.2025) наполягає на протиправності рішення комісії від 26.06.2025. Зокрема, він зазначає, що відзив подано від імені філії, яка не має статусу юридичної особи та самостійної процесуальної дієздатності. Також позивач за зустрічним позовом вважає необґрунтованими доводи про застосування спеціального метрологічного законодавства, оскільки міжповірочний інтервал є строком, порядок обчислення якого має визначатися за правилами ЦК України. Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на відсутність доказів фактичного необлікованого споживання газу, оскільки ЗВТ успішно пройшов повірку.
(2.2.) Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічного позову та вважає рішення комісії від 26.06.2025, оформлене протоколом № МД-104, правомірним. На його думку, ПСП «Україна» як непобутовий споживач пропустило строк періодичної повірки ЗВТ з власної вини, оскільки не забезпечило своєчасну організацію повірки та завчасне повідомлення оператора ГРМ. Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що міжповірочний інтервал обчислюється з дати проведення повірки, а його перенесення у разі припадання кінцевої дати на вихідний день законодавством не передбачене. Також відповідач за зустрічним позовом наголошує, що пропущення строку періодичної повірки є самостійною підставою для перерахунку об'єму природного газу незалежно від придатності лічильника чи відсутності позаштатного режиму його роботи, у зв'язку з чим просить відмовити у зустрічному позові та задовольнити первісний позов.
У запереченнях на відповідь на відзив (вх.№13892 від 30.10.2025) відповідач за зустрічним позовом не погоджується з доводами ПСП «Україна» та наполягає, що відзив на зустрічний позов подано належною особою, оскільки стороною у справі є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії, а не сама філія як окрема юридична особа. Також відповідач за зустрічним позовом вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальне законодавство у сфері метрології, а не загальні правила ЦК України щодо обчислення строків. На його думку, міжповірочний інтервал обчислюється з дати проведення повірки, не переноситься у разі припадання кінцевої дати на вихідний день, а пропущення строку періодичної повірки саме по собі є підставою для донарахування обсягу природного газу незалежно від подальшої придатності лічильника. У зв'язку з цим просить відмовити у зустрічному позові та задовольнити первісний позов.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
27.08.2025 до Господарського суду Житомирської області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення 79 988,31 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 р. присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №906/1134/25 та визначено головуючу суддю Прядко О. В.
Ухвалою від 01.09.2025 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначено на 25.09.2025.
15.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача за первісним позовом подав:
- відзив на позовну заяву (вх.№11502/25);
- зустрічну позовну заяву (вх.№1324/25).
18.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник первісного позивача подала відповідь на відзив (вх.№11721).
19.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник ПСП "Україна" подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№11799 від 22.09.2025).
Ухвалою Суду від 22.09.2025 залишено зустрічну позовну заяву без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
24.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача за первісним позовом подала письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив (вх.№11988 від 25.09.2025).
У підготовчому засіданні 25.09.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про закриття провадження у справі, а представник позивача заперечила проти його задоволення.
Суд ухвалою від 25.09.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.11.2025. Цією ж ухвалою надано можливість відповідачу письмово викласти клопотання про закриття провадження у справі, а позивачу надати заперечення щодо цього клопотання.
25.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник ПСП "Україна" подав заяву про закриття провадження у справі (вх.№01-44/2989/25 від 26.09.2025).
01.10.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача за зустрічним позовом на виконання вимог ухвали від 22.09.2025 подав заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх.№12379).
Суд ухвалою від 06.10.2025 прийняв зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025 та зобов'язання вчинити дії, до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №906/1134/25.
19.10.2025 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача за зустрічним позовом подала відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№13265 від 20.10.2025).
27.10.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача за зустрічним позовом подав відповідь на відзив (вх.№13641).
28.10.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача за первісним позовом подала заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх.№13727).
30.10.2025 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача за зустрічним позовом подала заперечення на відповідь на відзив (вх.№13892).
У підготовчому засіданні 13.11.2025 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) заявив клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив на зустрічний позов. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) не заперечила.
Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про поновлення строку та долучив відповідь на відзив на зустрічний позов до матеріалів справи.
Окрім цього, Суд ухвалою від 13.11.2025 відмовив у задоволенні заяви ПСП "Україна" про закриття провадження у справі (вх.№01-44/2989/25 від 26.09.2025).
Ухвалою від 13.11.2025 Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.12.2025.
13.01.2026 з урахуванням вимог ст. 32 ГПК України, а також на підставі пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області № 39/2026 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 906/1134/25 у зв'язку з призначенням Прядко О. В. на посаду судді Західного апеляційного господарського суду відповідно до Указу Президента України від 13.12.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 для розгляду справи № 906/1134/25 визначено суддю Нестерчук С. С.
Ухвалою від 16.01.2026 Суд прийняв до свого провадження справу №906/1134/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.02.2026.
У судовому засіданні 03.02.2026 Суд заслухав вступне слово представників позивача і відповідача за первісним позовом та оголосив перерву до 10.03.2026.
У судовому засіданні 10.03.2026 Суд заслухав вступне слово представників позивача і відповідача за зустрічним позовом та на стадії дослідження доказів оголосив перерву до 17.03.2026.
У судовому засіданні 17.03.2026 Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази та завершив з'ясування обставин та перевірки їх доказами. З метою належної підготовки учасників справи до судових дебатів Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 01.04.2026.
У судовому засіданні 01.04.2026 Суд повернувся до стадії з'ясування обставин справи з метою уточнення відомостей, зазначених у додатку 4 до договору та в акті-розрахунку. Після надання учасниками справи відповідних пояснень Суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами. Представники сторін виступили у судових дебатах із заключним словом. Після судових дебатів Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення на 08.04.2026.
08.04.2026 Суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
ІІІ. Фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи, Суд установив такі фактичні обставини.
Позивач за первісним позовом з 01.09.2023 здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області (Вінницький район: село Бухни; село Морозівка; Хмільницький район: село Махаринці).
Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 26.12.2022 №1839 (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановами НКРЕКП від 31.08.2023 №1596 та від 22.02.2024 №371).
13.09.2023 між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Україна" (споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №OР001Р023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу системою з метою фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу системою з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.п.2.1 - 2.2 договору).
У пункті 2.3 договору визначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується, у тому числі, дотримуватись вимог договору та Кодексу газорозподільних систем (п.7.4 договору).
Згідно з п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
Також між ПСП «Україна» та Житомирською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" було складено акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.01.2024 (додаток №4 до договору) по об'єкту ПСП «Україна»: Молочно-товарний комплекс розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П'ята сотня, буд. 46-Б. Як зазначено у акті, до об'єкта підключені внутрішні газопроводи, споруди та обладнання: Газопровід внутрішній стальний низького тиску Ду-20 мм L=32 м., Газопровід внутрішній стальний низького тиску Ду-15 мм L=2 м., Кран пробковий Д-15 мм. - 1 шт., Кран пробковий Д-20 мм. - 1 шт., Коректор "ВЕГА -1.01", № 06767, Котел "Buderus", в/г: 6,82 м.куб/год, Котел "Thermotechnik", в/г: 30,84 м.куб/год, Котел "Viessman VBC 135-A20.001", в/г: 8,8 м.куб/год, Лічильник "Курс -01A" G-16, № 15184, Лічильник "Курс -016" G-16, № 10647, Модем "Радміртех МС-iMod-Vegal (GSM)", № 03582.
13.05.2025 ПСП «Україна» звернулося до Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з листом вих. № 76 (зареєстрованим за вх. № ЖФ/103-ВХ-10804-25 від 14.05.2025), у якому просило зняти вузли обліку газу, зокрема на об'єкті споживання - молочно-товарному комплексі, розташованому за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П'ята сотня, буд. 46-Б, для проходження чергової державної повірки.
26.05.2025 за адресою об'єкта споживання ПСП «Україна» - Молочно-товарний комплекс, що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П'ята сотня, буд. 46-Б, було проведено обстеження вузла обліку природного газу, що зафіксовано актом обстеження № 71940б, а також складено акт про усунення порушення від 26.05.2025, яким припинено газопостачання о 12:00 год шляхом перекриття крана на газопроводівводі та встановленні глушки та встановленні номерної пломби.
Як наслідок, складено Акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025, яким встановлено порушення пп. 4 п. 2 гл. 2 розд. XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, відносно ПСП «Україна». При цьому було повідомлено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання: 26.06.2025 року за адресою: вул. Фещенка-Чопівського, 35, м. Житомир. Цей акт підписано представником ПСП «Україна» - Гнедко О.В., який є головним енергетиком та відповідальним за газове господарство ПСП «Україна», без зауважень та заперечень.
Попередня повірка лічильника природного газу Курс-01-G16A1, заводський номер 15184, встановленого на Молочно-товарному комплексі, що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П'ята сотня, буд. 46-Б, здійснювалась 22.05.2023, що підтверджується витягом з паспорта лічильника газу.
29.05.2025 відокремленим підрозділом «Повірочна лабораторія ТОВ «Тестметрстандарт» видано протокол повірки № 106, яким, зокрема, визнано придатним лічильник газу «Курс-01-G16A1», заводський номер 15184 та коректор ВЕГА - 1.01, заводський номер 06767, також визнаний придатним, про що свідчить відмітка в паспорті коректора з відтиском державного повірника.
26.06.2025 за участі представника ПСП «Україна» Гнедка О.В. відбулось засідання Комісії Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об'ємів природного газу (далі - Комісія з розгляду актів про порушення.)
За результатом засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № МД-104 від 26.06.2025, було прийнято рішення про повне задоволення акту про порушення № МД-104 від 26.05.2025 та вирішено провести нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу відповідно до п.п. 1 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем. Споживач відмовився від підпису Протоколу.
Внаслідок задоволення акта про порушення № МД-104 від 26.05.2025 були складені акти-розрахунки необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, зокрема за пропущення строку періодичної повірки лічильника газу «Курс-01-G16A1», заводський номер 15184, ПСП «Україна» за період з 23.05.2025 07:00 по 26.05.2025 12:00 донараховано необлікований об'єму природного газу у розмірі 3494,85 м3 на суму 79988,31 грн.
Номінальна потужність газоспоживаючого обладнання (котла «Buderus», котла «Thermotechnic», котла «Viessman VBC 135-A20.001») визначена відповідно до відомостей, зазначених у акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.01.2024.
Застосована у розрахунку необлікованого (донарахованого) природного газу ціна природного газу підтверджується довідкою від 15.08.2025 щодо розрахунку середньоарифметичного значення маржинальної ціни придбання, зокрема, у період нарахування необлікованого (донарахованого) природного газу з 23.05.2025 по 26.05.2025, яка сформована за даними інформаційної платформи оператора газотранспортної системи.
Згідно з довідкою Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", відповідно до даних коректора ВЕГА-1.01 заводський №06767, ПСП «Україна» було спожито природного газу в наступних розмірах: 23.05.2025 - 26,94 м.куб; 24.05.2025 - 24,22 м.куб; 25.05.2025 - 23,41 м.куб; 26.05.2025 - 8,00 м.куб.
Листом від 01.07.2025 за вих. № ЖФ/103/1-ВИХ-8282-25 Житомирська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» направила ПСП «Україна» акти-розрахунки необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та його вартості від 26.06.2025, а також рахунки на оплату. Зокрема, ПСП «Україна» було направлено рахунок № 1976 від 26.06.2025 на суму 79 988,31 грн із проханням здійснити оплату заборгованості.
14.07.2025 відповідач за первісним позовом направив позивачу заперечення за вих. № 98 щодо направлених вимог про оплату донарахованого об'єму природного газу, у яких повідомив про незгоду з відповідним нарахуванням. ПСП «Україна» посилалося на те, що позивачу на підставі показників електронних коректорів було відомо про фактичні обсяги спожитого газу, а здійснене донарахування є неспівмірним. Також відповідач зазначив про відсутність своєї вини у пропущенні строку повірки, оскільки повідомлення про необхідність зняття ЗВТ для повірки було направлено 13.05.2025 та зареєстровано позивачем 14.05.2025, тоді як фахівців для зняття ЗВТ, за твердженням відповідача, позивач направив уже після завершення строку повірки.
07.08.2025 Житомирська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» направила ПСП «Україна» вимогу про сплату заборгованості у розмірі 79 988,31 грн.
17.09.2025 представник позивача за первісним позовом - адвокат Кучерук М. Г. звернулась з адвокатськими запитами до ДП “Вінницький науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Житомирської філії, ДП “Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у яких просила надати відповіді на питання:
1) З якого моменту необхідно починати обчислення перебігу строку міжповірочного інтервалу: з дати проведення періодичної повірки ЗВТ, зазначеної у свідоцтві (або відбитку повірочного тавра) чи з наступного після проведення періодичної повірки дня?
2) У разі, якщо кінцевий день міжповірочного інтервалу припадає на вихідний день, чи продовжується або переноситься сам міжповірочний інтервал, чи закінчується у встановлену дату незалежно від вихідних днів?
19.09.2025 ДП “Вінницький науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Житомирська філія надало відповідь №0488/14, у якій зазначили:
- Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р. № 1747, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 р. за № 1417/29547. Відповідно до зазначеного наказу міжповірочні інтервали установлено в роках.
- Підпунктом 1 пункту 3 розділу IV «Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів» (Порядок) затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 р. № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 р. за № 278/28408, встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюються свідоцтвом про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
- В свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки зазначається термін чинності свідоцтва, визначений згідно міжповірочного інтервалу, з дати проведення повірки ЗВТ.
24.09.2025 надійшла відповідь № 14-01/2626 від ДП “Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», у якій вказано:
- Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за № 278/28408, міжповірочний інтервал починає обчислюватися з дати проведення періодичної повірки, зазначеної у свідоцтві про повірку (або відповідній відмітці в експлуатаційних документах).
- Міжповірочний інтервал є технічно встановленим строком експлуатації засобу вимірювальної техніки до наступної повірки. Нормативно-правовими актами у сфері метрології не передбачено його продовження чи перенесення у випадку, якщо кінцева дата припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день.
Також, Житомирська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з листом, у якому просить надати роз'яснення з тих самих питань.
Враховуючи, що питання порушені у зверненні Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", стосуються питань метрології та метрологічної діяльності, зазначене звернення НКРЕКП надіслало за належністю до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
У відповіді Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, зазначено, що міжповірочний інтервал обчислюється починаючи з дати видачі свідоцтва про повірку та/або дати у відбитку повірочноготавра на ЗВТ чи запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів. Крім того, законодавством про метрологію та метрологічну діяльність не передбачено перенесення дати закінчення міжповірочного інтервалу (визначеного у свідоцтві про повірку) у разі якщо така дата припадає на вихідний день.
ІV. МОТИВИ СУДУ
З огляду на встановлені обставини справи, доводи сторін та подані ними докази, Суд переходить до правової оцінки спірних правовідносин щодо правомірності рішення комісії від 26.06.2025, наявності підстав для донарахування вартості необлікованого об'єму природного газу та обґрунтованості заявлених первісних і зустрічних позовних вимог.
Предметом спору за первісним позовом є вимога оператора ГРМ про стягнення з ПСП «Україна» 79 988,31 грн вартості розподіленого (спожитого) необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у зв'язку з пропущенням строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Водночас предметом зустрічного позову є вимога ПСП «Україна» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, оформленого протоколом № МД-104, яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025 та прийнято рішення про проведення відповідного донарахування.
Отже, для правильного вирішення спору Суду необхідно встановити:
- чи було допущено ПСП «Україна» пропущення строку періодичної повірки ЗВТ;
- чи сталося таке пропущення саме з вини споживача;
- чи правомірно комісією оператора ГРМ прийнято рішення про задоволення акта про порушення;
- чи є донарахування вартості природного газу законним і обґрунтованим.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини з розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу, Кодексом газорозподільних систем, Законом України «Про ринок природного газу», а також законодавством у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Відносини сторін виникли з договору розподілу природного газу, який є публічним договором та договором приєднання. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, передбачає, що він регламентує порядок та умови забезпечення доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл природного газу, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:
- контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);
- перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;
- монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Пунктом 5 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем визначено, що засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.
Відповідно до глави 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;
3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів природного газу споживачу, віднесено пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Порядок оформлення акта про порушення визначений в главі 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
За правилами пунктів 2, 3 цієї глави Кодексу ГРМ акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (пункт 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (пункт 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільної систем при складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії) (абзац 2 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
У пункті 10 глави 5 розділу ХІ цього Кодексу визначено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Відповідно до абз.1 п. 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Пунктом 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ передбачено порядок перерахунку об'єму розподіленого або спожитого природного газу у разі, зокрема, виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", періодична повірка засобів вимірювальної техніки - це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
За приписами частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1195 було затверджено Порядок встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями.
Пунктами 3, 4 Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями визначено, що міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - категорії) встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу. Значеннями міжповірочного інтервалу є квартал, півроку, один рік, два, три роки тощо.
Згідно з пунктами 14, 15 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 193 від 08.02.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 24.02.2016 за № 278/28408, періодичній повірці підлягають ЗВТ, визначені в Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374. Заявники зобов'язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" від 13 жовтня 2016 року № 1747, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за № 1417/29547.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, затверджено міжповірочні інтервали законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації за категоріями, згідно з пунктом 41 яких міжповірочний інтервал для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) становить 2; 8 років.
Оцінюючи доводи сторін щодо наявності або відсутності факту пропущення строку періодичної повірки ЗВТ, Суд виходить із такого.
Як встановлено Судом, попередня повірка лічильника газу «Курс-01-G16A1», заводський номер 15184, встановленого на об'єкті споживання ПСП «Україна», проведена 22.05.2023, що підтверджується витягом з паспорта лічильника газу. Водночас міжповірочний інтервал для відповідного типу засобу вимірювальної техніки становить 2 роки.
ПСП «Україна» наполягає на тому, що міжповірочний інтервал є строком у розумінні положень Цивільного кодексу України, а тому його перебіг має починатися з наступного дня після проведення попередньої повірки, тобто з 23.05.2023, із закінченням 23.05.2025. У зв'язку з цим, на думку відповідача за первісним позовом, прострочення періодичної повірки могло виникнути лише з 24.05.2025.
Натомість оператор ГРМ зазначає, що міжповірочний інтервал у сфері метрології є спеціально визначеним періодом експлуатації ЗВТ до наступної повірки, який обчислюється з дати проведення попередньої повірки, а не з наступного календарного дня. Відтак, за позицією оператора ГРМ, повірка лічильника мала бути проведена не пізніше 22.05.2025, а прострочення строку періодичної повірки настало з початку газової доби 23.05.2025.
Суд погоджується з доводами оператора ГРМ у частині визначення дати спливу міжповірочного інтервалу з огляду на таке.
Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначає періодичну повірку як повірку, що проводиться протягом періоду експлуатації ЗВТ через встановлений проміжок часу - міжповірочний інтервал. Отже, міжповірочний інтервал у спірних правовідносинах має спеціальне метрологічне значення та пов'язаний із підтвердженням придатності засобу вимірювальної техніки до застосування протягом визначеного періоду.
Початок такого інтервалу пов'язується саме з датою проведення повірки та підтвердженням придатності ЗВТ, а не з наступним календарним днем після такої повірки. Інше тлумачення фактично призводило б до продовження строку чинності результатів повірки понад встановлений міжповірочний інтервал, що не передбачено законодавством у сфері метрології.
Суд також враховує, що у відповідях метрологічних центрів та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України зазначено, що міжповірочний інтервал обчислюється з дати проведення повірки/дати видачі свідоцтва про повірку або відповідної відмітки в експлуатаційних документах, а законодавством у сфері метрології не передбачено перенесення дати закінчення міжповірочного інтервалу у разі, якщо така дата припадає на вихідний день. Зазначені роз'яснення не є нормативно-правовими актами, однак можуть бути оцінені судом як письмові докази та фахові пояснення щодо практичного застосування правил метрологічного обліку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням дати попередньої повірки лічильника газу (22.05.2023) наступна періодична повірка мала бути проведена не пізніше 22.05.2025, а отже прострочення періодичної повірки ЗВТ настало з 23.05.2025. У цій частині доводи ПСП "Україна" є необґрунтованими.
Водночас сам факт спливу строку періодичної повірки не є достатньою підставою для задоволення акта про порушення та здійснення донарахування. Підпункт 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ визначає як порушення саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Отже, для застосування до споживача наслідків у вигляді зміни режиму нарахування та донарахування вартості природного газу оператор ГРМ має довести не лише факт спливу строку періодичної повірки, а й те, що такий строк було пропущено саме з вини ПСП "Україна".
Для правомірного прийняття рішення про задоволення акта про порушення та проведення відповідного донарахування оператор ГРМ мав встановити сукупність таких обставин: факт спливу строку періодичної повірки; факт пропущення такого строку саме з вини споживача; причинний зв'язок між поведінкою споживача та неможливістю своєчасного проведення повірки.
Матеріалами справи підтверджується, що ПСП "Україна" 13.05.2025, тобто до спливу міжповірочного інтервалу, звернулося до оператора ГРМ із листом про необхідність зняття ЗВТ для проведення чергової державної повірки. Зазначений лист отримано та зареєстровано оператором ГРМ 14.05.2025.
Таким чином, до спливу строку періодичної повірки ПСП "Україна" вчинило активні дії, спрямовані на організацію повірки ЗВТ.
Водночас оператор ГРМ, отримавши зазначене повідомлення 14.05.2025, здійснив відповідні дії лише 26.05.2025, тобто після дати, яку сам оператор ГРМ визначає як дату початку прострочення періодичної повірки. Саме 26.05.2025 було проведено обстеження вузла обліку, припинено газопостачання та складено акт про порушення № МД-104.
При цьому рішення комісії з розгляду актів про порушення фактично ґрунтується на констатації самого факту спливу строку періодичної повірки, однак не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягала вина ПСП "Україна" у пропущенні такого строку, з урахуванням того, що споживач звернувся до оператора ГРМ із відповідним повідомленням ще до його спливу.
За таких обставин комісія оператора ГРМ фактично ототожнила сам факт спливу строку повірки з виною споживача, хоча положення Кодексу ГРМ не передбачають автоматичного покладення відповідальності на споживача без встановлення його вини.
Суд зазначає, що застосовуючи до споживача несприятливі майнові наслідки у вигляді донарахування вартості природного газу, оператор ГРМ не вправі обмежитися лише формальною констатацією спливу строку періодичної повірки, оскільки відповідна норма Кодексу ГРМ прямо пов'язує такі наслідки з наявністю вини споживача.
Доводи оператора ГРМ про те, що звернення ПСП "Україна" було подане із порушенням десятиденного строку до запланованої дати, самі по собі не доводять вини споживача у пропущенні строку періодичної повірки. Оператор ГРМ не довів, що саме дата направлення ПСП "Україна" листа від 13.05.2025 об'єктивно унеможливила своєчасне проведення дій, необхідних для зняття ЗВТ та його повірки до 22.05.2025, а також не навів належного обґрунтування, чому після отримання листа 14.05.2025 відповідні дії були вчинені лише 26.05.2025.
Відтак, відсутність належного доведення вини споживача у пропущенні строку періодичної повірки свідчить про необґрунтованість застосування до ПСП "Україна" наслідків у вигляді донарахування об'єму природного газу на суму 79 988,31 грн.
Відповідно до статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Саме оператор ГРМ як позивач за первісним позовом мав довести наявність правових і фактичних підстав для стягнення з ПСП"Україна" вартості донарахованого об'єму природного газу.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, оформлене протоколом № МД-104, прийняте без належного встановлення всіх передбачених Кодексом ГРМ підстав, зокрема без належного дослідження питання вини споживача у пропущенні строку періодичної повірки ЗВТ.
За таких обставин рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, оформлене протоколом № МД-104, яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025 та прийнято рішення про проведення донарахування, є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки акт-розрахунок, складений на підставі рішення комісії про задоволення акта про порушення, скасування зазначеного рішення комісії виключає правові підстави для стягнення з ПСП "Україна" 79 988,31 грн.
З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги ПСП "Україна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а первісні позовні вимоги ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про стягнення 79 988,31 грн задоволенню не підлягають.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої обов'язок суду мотивувати рішення не означає необхідності надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, однак суд має надати оцінку вирішальним доводам, здатним вплинути на результат розгляду справи. У цьому рішенні суд надав оцінку ключовим аргументам сторін, які мали визначальне значення для вирішення спору.
V. Висновки Суду
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12) та від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Так, ПСП "Україна" у зустрічному позові просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025, оформлене протоколом № МД-104, яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025, а також скасувати донарахування обсягів природного газу на суму 79 988,31 грн. Отже, за своїм змістом вимоги зустрічного позову спрямовані на усунення правових наслідків рішення комісії оператора ГРМ, на підставі якого складений акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 79 988,31 грн.
За результатами розгляду справи, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи, дослідження й оцінки наявних у матеріалах справи доказів, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог та про задоволення зустрічного позову ПСП "Україна" в повному обсязі.
VІ. Судові витрати
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої у спорах, що виникають під час виконання договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки зустрічний позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений ПСП "Україна" за подання зустрічного позову у розмірі 4 844,80 грн, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь ПСП "Україна".
При зверненні до суду з первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. У зв'язку з відмовою в задоволенні первісного позову зазначений судовий збір покладається на позивача за первісним позовом.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд
1. У задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення 79 988,31 грн - відмовити.
2. Зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025 та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025 Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення № МД-104 від 26.05.2025 та прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до пункту 4 глави 4 розділу XI Кодекс ГРМ по споживачу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна".
4. Скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості Приватному сільськогосподарському підприємству "Україна" на суму 79 988,31 грн, складаний на підставі рішення комісії від 26.06.2025.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 44907200; вул. Шолуденка 1, м. Київ, 04116) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45204957; вул. Фещенка Чопівського, 35, м. Житомир, 10002)
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" (код ЄДРПОУ 30617889; вул. Миру, буд. 24, с. Почуйки, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13534)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 22.04.2026
Суддя С. НЕСТЕРЧУК