майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про закриття провадження у справі
20 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1154/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Кравець С.Г.
секретаря судового засідання Виговської Д.Ю.,
розглянувши заяву Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської
області від 22.03.2026 (вх. Господарського суду Житомирської області 01-44/1202/26 від
23.03.2026) про закриття провадження у справі
за позовом: ОСОБА_1
до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання відмови у передачі в оренду земельної ділянки, скасування рішення селищної
ради, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Слівінський В.О. - адвокат, ордер серії АМ №1188022 від 09.01.2026.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач, Рада) у якому просить:
- визнати протиправною відмову Ради в передачі терміном на 49 років в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160 га;
- скасувати рішення Ради №2859 від 18.06.2025 року;
- зобов'язати Раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 року та передати в оренду, терміном на 49 років, земельну ділянку з кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160 га, шляхом укладення договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставну відмову відповідача у наданні в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою суду від 14.10.2025 прийнято виправлену позовну заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 до розгляду, відкрито провадження у справі №906/1154/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2025.
Ухвалою суду від 20.11.2025 підготовче судове засідання відкладено на 18.12.2025.
Ухвалою суду від 18.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 22.01.2026.
Ухвалою суду від 22.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 23.02.2026.
Ухвалою суду від 23.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 23.03.2026.
Ухвалою суду від 23.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 20.04.2026.
23.03.2026 через систему "Електронний суд" від Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надійшла заява (вх.№01-44/1202/26 від 23.03.2026) про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не належить до юрисдикції господарських судів, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування поданої заяви Рада посилається на те, що господарські суди розглядають спори, що виникають із господарських (приватноправових) відносин, зокрема пов'язаних із набуттям, зміною чи припиненням майнових прав. Водночас адміністративні суди розглядають публічно-правові спори, у яких однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції. Рада зазначає, спір у цій справі виник у зв'язку з реалізацією органом місцевого самоврядування своїх владних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, тобто на стадії адміністративної процедури. Звертає увагу, що позивач не набув права оренди на спірну земельну ділянку, а отже відсутній спір про вже існуюче приватне право. Таким чином, на думку Ради, спір має публічно-правовий характер, оскільки він пов'язаний з оскарженням рішень чи дій суб'єкта владних повноважень і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Позивач у судове засідання 20.04.2026 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджуються cписком згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" та роздруківкою з сайту відстежень поштової кореспонденції, який міститься у матеріалах справи.
У судовому засіданні 20.04.2026 представник відповідача зазначив, що не заперечує проти проведення судового засідання за відсутності позивача, підтримав заяву від 22.03.2026 про закриття провадження у справі та просив її задовольнити.
Приймаючи до уваги те, що позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, господарський суд визнав за можливе проводити розгляд справу за відсутності позивача.
Розглянувши заяву Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вх.№01-44/1202/26 від 23.03.2026), господарський суд дійшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно зі статтею 18 Закону України від "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Так, предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21.
Що ж до адміністративного судочинства, то відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом цієї норми, фундаментальними критеріями адміністративної юрисдикції є публічно-правовий характер спору та спрямування саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є зміст (характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме таких відносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у квітні 2025 року звертався до Брусилівської селищної ради із заявою про передачу йому, відповідно до п.2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.02.2016 року №1012-VІІІ, земельної ділянки в оренду терміном на 49 років з кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач - фізична особа ОСОБА_1 заявив вимоги про: визнання протиправною відмову Ради в передачі в оренду земельної ділянки; скасування рішення Ради №2859 від 18.06.2025 року; зобов'язання Ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 року та передати в оренду земельну ділянку шляхом укладення договору оренди.
У судовому засіданні 22.01.2026 позивач пояснював, що із заявою про отримання земельної ділянки він звертався як фізична особа, без наміру створення фермерського господарства та без передачі земельної ділянки у вже існуючі фермерські господарства.
Наведене свідчить, що даний позов ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради спрямований на перевірку законності індивідуального рішення органу місцевого самоврядування про відмову фізичній особі у наданні земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160га в оренду та спонукання Брусилівську селищну раду повторно розглянути заяву позивача про передачу в оренду земельної ділянки.
Спірні правовідносини виникли на стадії реалізації органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності за кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160га.
Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору. Проте у даній справі спір, який виникає з цивільних/господарських правовідносин, - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Брусилівської селищної ради, яка у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень, що свідчить про те, що вказана справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 зазначено, що якщо спір стосується перевірки законності дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції, такий спір не є господарським і має розглядатися адміністративними судами, а провадження у господарській справі підлягає закриттю.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 11.09.2025 у справі № 440/7811/23, наголосив, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади або органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), вчинених при здійсненні владних управлінських функцій; необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є сукупність таких умов: одна зі сторін є суб'єктом владних повноважень; спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; між сторонами існують відносини влади-підпорядкування.
Отже, адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності є конституційно та законодавчо визначеним механізмом захисту прав та інтересів особи у відносинах із суб'єктом владних повноважень, коли останній приймає рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" вчинення процедурних дій та прийняття процедурних рішень у сфері оренди землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України. Тобто спірні правовідносини мають характер публічно-правових процедурних дій суб'єкта владних повноважень.
Судом не встановлено факту набуття позивачем права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:8100 площею 2,4160га, тому даний спір не є спором щодо захисту уже існуючого приватного (речового/зобов'язального) права.
У спірних правовідносинах Рада діє не як рівноправний учасник цивільного обороту, а діє саме як суб'єкт владних повноважень.
За таких обставин спір має публічно-правовий характер і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, провадження у справі №906/1154/25 за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання відмови у передачі в оренду земельної ділянки протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 ст.231 ГПК України.
Згідно частиною 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює позивачу, що дані вимоги можуть бути заявлені в порядку адміністративного судочинства до суду адміністративної юрисдикції.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
Керуючись статтями 231, 234, 235 ГПК України, господарський суд,
1. Заяву Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 22.03.2026 (вх. Господарського суду Житомирської області 01-44/1202/26 від 23.03.2026) про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №906/1154/25 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повну ухвалу складено та підписано: 23.04.2026.
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек.),
2 - відповідачу - електронний кабінет.