Справа № 214/1361/25
Провадження № 2/210/91/26
іменем України
23 квітня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,
представника позивача: Малиновської В.Д.,
представника відповідача: Конюшко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконфереції (дистанційного провадження), за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
18 лютого 2026 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася адвокат Малиновська В.Д. з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 869 425,23грн. матеріальної шкоди та понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила, що 16 червня 2023 року в м. Кривому Розі в Саксаганському районі на регульованому світлофором перехресті вул. Святогеоргіївська та пр. Миру сталася ДТП за участі ОСОБА_2 - водія автомобіля «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 - водія автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 . На час ДТП автомобіль належав на праві власності ПП «САРМАТ» (код ЄДРПОУ 31037360). Авто перебувало в користуванні ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди, а також тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджується Листом РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області. Між ПП «Сармат» та Позивачем було укладено Договір оренди транспортного засобу від 13.03.2023р., за яким останньому було передане в користування, в тому числі з можливістю керування, автомобіль. Договором передбачалося право Орендаря передавати авто для користування та керування разом із свідоцтвом про реєстрацію іншим особам без необхідності отримання окремого дозволу від Орендодавця (п.2.3). Сторони погодили, що саме на Орендаря покладено обов'язок здійснювати та оплачувати відновлювальний ремонт транспортного засобу/відшкодовувати інші завдані збитки у випадку спричинення пошкоджень авто іншими особами в результаті ДТП (п.2.4 Договору). Такий обов'язок поширювався і на випадки , коли транспортним засобом керувала особа, якій Орендар передав його для користування та керування (п.2.4 Договору). Також окремо було встановлено, що Орендар має самостійно усувати шкоду, завдану транспортному засобу з його вини або вини третіх осіб (п.7.2 Договору). Тобто Позивач, як Орендар авто, мав обов'язок ремонтувати транспортний засіб внаслідок завдання йому пошкоджень у результаті ДТП, навіть, якщо авто керувала третя особа, який він передав відповідне свідоцтво.
Крім того, позивачу було видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що було дійсним з 16.03.2023р. по 16.03.2024р. Безпосередньо під час ДТП автомобілем керувала ОСОБА_3 за наявності реєстраційного документа на цей автомобіль та посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджується матеріалами адміністративної справи №214/8438/23, які додаються до позовної заяви.
Внаслідок ДТП, автомобіль отримав механічні пошкодження, а позивач, як законний володілець, зазнав матеріальних збитків, що й стало причиною звернення із цим позовом. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2023р. у цій справі було визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Ця Постанова залишена без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.01.2024р. Позивач, як законний володілець, звернувся до філії «Автосалон Мерседес» ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» для здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП, що підтверджується Актами виконаних робіт. Вартість відновлювального ремонту склала 1 029 425,23грн., який був сплачений Позивачем у повному обсязі. Окрім цього, за Висновком експерта №463/01.2025 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 24.01.2025р. (додаток) встановлено, що вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля внаслідок ДТП становить 817 730,00грн. Оскільки автомобіль Позивача фактично відремонтований, то розмір збитку визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт. Оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована на суму 160 000,00грн. за заподіяння шкоди майну, а розмір збитків, завданих автомобілю Позивача перевищує ліміт відповідальності страховика, то наявні підстави для відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Така різниця становить 869 425,23грн. (з розрахунку: вартість відновлювального ремонту 1 029 425,23грн. - максимальний розмір страхової виплати 160 000,00грн.). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 869 425,23грн. У зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст.988, 1166, 1194 ЦК України, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року вказану справу було направлено за підсудністю до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (а.с.161).
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2025 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю. (а.с.165).
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач наданим йому правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Натомість, представник відповідача ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 під час розгляду справи звертався до суду з клопотанням про призначення експертизу, в якому просив суд призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу, в обґрунтування клопотання представник зазначив, що висновок експерта №463/01.2025 від 24.01.2025 року є не лише некомплектним, а і таким, що складено без особистого огляду таким експертом об'єкту оцінки належного Позивачу автомобіля, на підставі наданих Позивачем Актів виконаних робіт, що є недотриманням встановленого законом порядку. У висновку експерта відсутні Акт Огляду КТЗ, Фотографічні зображення КТЗ у пошкодженому стані при його огляді та Ремонтна калькуляція, що складається за результатами огляду на підставі перших двох згаданих додатків, - вказані складові є невід'ємними додатками до Висновку експерта. Експерт, який проводив експертне дослідження, взагалі не оглядав вказаний транспортний засіб, а виконав Висновок на підставі, наданих Позивачем матеріалів, серед яких немає вищеозначених матеріалів.
Проте, ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 про призначення судової автотоварознавчої експертизи, залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Присутня у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_5 просила суд позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування наведені у позовній заяві.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
За частинами 1, 5, 6 ст.81, ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.03.2023р., ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz G63 AMG», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (а.с.15).
13 березня 2023 року між Приватним підприємством «Сармат» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди транспортного засобу. Відповідно до п.1.1 якого орендодавець (ПП Сармат) передає орендарю (ФОП ОСОБА_1 ) в строкове платне користування, в тому числі з можливістю керування, транспортний засіб типу загальний універсал -В, марки «Mercedes-Benz G63 AMG», номер шасі - НОМЕР_4 , 2019 року випуску.
Договором передбачалося право Орендаря передавати авто для користування та керування разом із свідоцтвом про реєстрацію іншим особам без необхідності отримання окремого дозволу від Орендодавця (п.2.3).
Сторони погодили, що саме на Орендаря покладено обов'язок здійснювати та оплачувати відновлювальний ремонт транспортного засобу/відшкодовувати інші завдані збитки у випадку спричинення пошкоджень авто іншими особами в результаті ДТП (п.2.4 Договору).
Такий обов'язок поширювався і на випадки , коли транспортним засобом керувала особа, якій Орендар передав його для користування та керування (п.2.4 Договору).
Також окремо було встановлено, що Орендар має самостійно усувати шкоду, завдану транспортному засобу з його вини або вини третіх осіб (п.7.2 Договору) (а.с.13-14).
16.06.2023 року, о 13год. 20хв. в м. Кривому Розі в Саксаганському районі на регульованому світлофором перехресті вул. Святогеоргіївська та пр. Миру, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, своєчасно та відповідно не відреагував на її зміну, перед виконанням маневру розвороту/повороту не забезпечивши його безпеку, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі світлофора, не надав перевагу в русі автомобілю «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зустріч прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Матеріали справи складені на підставі постанови про закриття кримінального провадження №12023041230001201 від 30.09.2023 року слідчого Яблочного В.В. ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 б, 101, 16.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року, визнано винним ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.80-81).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2024 року, постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року, залишено без змін (а.с.100-101).
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до Акту виконаних робіт від 17.06.2023 року, ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто», Філія «Автосалон Мерседес» Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто» для здійснення відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz G63 AMG», держ.№ НОМЕР_2 , номер шасі - НОМЕР_4 , 2019 року випуску внаслідок ДТП та вартість відновлювального ремонту склала 6525,00грн. (а.с.108).
Відповідно до Акту виконаних робіт від 17.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто», Філія «Автосалон Мерседес» Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто» для здійснення відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz G63 AMG», держ.№ НОМЕР_2 , номер шасі - НОМЕР_4 , 2019 року та вартість відновлювального ремонту склала 817 730,12грн. (а.с.104-107).
Відповідно до Акту виконаних робіт від 31.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто», Філія «Автосалон Мерседес» Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське-авто» для здійснення відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz G63 AMG», держ.№ НОМЕР_2 , номер шасі - НОМЕР_4 , 2019 року та вартість відновлювального ремонту склала 205 170,11грн. (а.с.110).
Позивачем сплачено вартість відновлювального ремонту у повному обсязі, що підтверджується Платіжними інструкціями №114 від 19.09.2023 року на суму 150 000,00грн., №115 від 20.09.2023 року на суму 150 000,00грн., №116 від 21.09.2023 року на суму 200 000,00грн., №118 від 22.09.2023 року на суму 114 092,87грн., №1346 від 17.08.2023 року на суму 215 332,36грн., №1327 від 30.06.2023 року на суму 200 000,00грн, (а.с.112-117).
Відповідно до висновку експерта №463/01.2025 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи складеного 24 січня 2025 року судовим експертом Власов Андрій Юрійович, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля «Mercedes-Benz G63 AMG», реєстраційний номер № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 3982, колір чорний, номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2019, в результаті його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.06.2023 року, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, з врахуванням ПДВ, становить 817 730,00грн. (а.с.118-139).
Відповідно до Листа за підписом провідного фахівця відділу обслуговування простих збитків транспортного страхування Департаменту обслуговування збитків ОСОБА_6 , транспортний засіб «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на дату ДТП 16.06.2023 року по полісу ЕР.213985676. Термін дії полісу з 06.04.2023 року до 05.04.2024 року, страхова сума по даному полісу на одного потерпілого складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 320 000,00грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000,00грн. (а.с.140).
Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди, вина відповідача ОСОБА_2 .
Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності у позивача прав на звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає.
Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14).
Позивач, який правомірно керував транспортним засобом, має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи.
Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі №200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі №299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі №300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі №607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14, тобто така практика є сталою.
Факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП.
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17, провадження № 14-95цс20), а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №335/2566/18.
Предметом спору є питання відшкодування матеріальної шкоди в розмірі понесених витрат на відновлення транспортного засобу чи в розмірі матеріального збитку встановленого висновком експерта .
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (стаття 1188 ЦК України).
Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02 червня 2022 року у справі №638/10072/17.
Матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень у наслідок зіткнення, яке перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням ОСОБА_2 правил дорожнього руху. Факт заподіяння шкоди за участі ОСОБА_2 та наявність його вини підтверджується матеріалами адміністративного провадження та є підставою цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 як обов'язку відшкодувати шкоду ОСОБА_1 .
Розмір шкоди, що покладений позивачем в обґрунтування позову становить 869425,23грн., який визначений відповідно вартості відновлювального ремонту, з урахуванням максимального розміру страхового відшкодування .
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи, що позивач здійснив ремонт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру збитків як реальної вартості матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення.
Загальна вартість робіт та матеріалів, витрачених на відновлення транспортного засобу позивача становить 1 029 425,23грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи, що полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.213985676передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну - 160 000грн., матеріальний збиток, що підлягав відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача становив 869 425,23грн.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог позивача, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені останніми та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 6950,40грн. сплачені за звернення до суду з вказаним позовом.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.3, 11, 14, 22, 1166, 1172, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 3, 4, 12, 76-81, 89, 95, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду спричинену внаслідок ДТП, у розмірі 869 425,23грн. (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 23 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом в розмірі 6950,40грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 23 квітня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович