61022, м. Харків, пр. Науки, 5
22.04.2026 Справа № 905/251/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову
у справі за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача 1: Приватного підприємства «УКРПРОМПРОЕКТ» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 2; код ЄДРПОУ 31577127)
до відповідача 2: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про солідарне стягнення 757 414, 74 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 517 461,12 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 239 953,62 грн., -
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «УКРПРОМПРОЕКТ» та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 757 414, 74 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 517 461,12 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 239 953,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов кредитного договору №31577127-КД-1 від 17.12.2021 в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредитних коштів.
Враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №31577127-КД-1 від 17.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір поруки №31577127-ДП-1/1 від 17.12.2021, позивач просить стягнути заборгованість з Приватного підприємства «УКРПРОМПРОЕКТ» та фізичної особи ОСОБА_1 як солідарних боржників.
Ухвалою суду від 22.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/251/26, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на рухоме майно, а саме на транспортний засіб - автомобіль марки BMW модель 640 І , об'єм двигуна 2979 куб.см, рік випуску 2012, колір коричневий, номер двигуна № НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 );
- заборони ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «УКРПРОМПРОЕКТ» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 2, ЄДРПОУ 31577127) та Територіальним сервісним центрам МВС України, будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, вчиняти дії, що спрямовані на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку) у будь-який спосіб вказаного транспортного засобу: НОМЕР_6 (VIN: НОМЕР_7 ).
Позивач зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ПП "УКРПРОМПРОЕКТ", код ЄДРПОУ 31577127 згідно довідки № 5005748301964 від 01.03.2026 року, за вказаним суб'єктом зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення №1 загальною площею 75 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця Харлампіївська, будинок 15, приміщення 1.
Проте, вказане нерухоме майно розташоване у місті Маріуполі, яке наразі перебуває на тимчасово окупованій території, а отже звернення стягнення на нього є об'єктивно неможливим. Це робить наявний у відповідача-1 транспортний засіб єдиним та доступним активом на підконтрольній Україні території, за рахунок якого можливе реальне виконання судового рішення.
Заявник зазначає, що для визначення орієнтовної середньоринкової вартості майна автомобіля BMW 640 I, 2012 р.в., об'єм двигуна 2979 куб.см. було використано офіційний калькулятор на сайті Міністерства економіки України (додається до заяви). Оскільки специфічна модифікація 640i 2012 р.в. відсутня у випадаючому списку, було обрано найбільш наближену за основними характеристиками модель того ж року випуску та класу (BMW 6-series). Згідно з офіційним розрахунком, середня вартість такого авто з урахуванням 12-річного строку експлуатації становить 674 564,31 грн.
Водночас, з метою об'єктивного відображення реальних ринкових цін, заявником до заяви про забезпечення позову додатково надано пропозиції з сайту продажу автомобілів AUTO.RIA щодо автомобілів BMW 6 серії 2012 р.в., бензин, 3.0 л (додається до заяви). Згідно з доданими роздруківками з платформи AUTO.RIA, ринкова вартість аналогічних транспортних засобів стартує від 15 400 доларів США, що в еквіваленті становить 670 824 грн і в середньому сягає 800 000 - 850 000 грн. Тобто, нижня межа реальної ринкової вартості, 670 824 грн майже повністю співпадає з розрахунком середньоринкової вартості від Мінекономіки 674 564 грн. Наведені дані в сукупності, на думку заявника, дають зробити висновок, що орієнтовна ринкова вартість автомобіля BMW 640 I (2012 р.в.) є абсолютно співмірною із сумою заявлених позовних вимог 757 414,74 грн.
Заявник посилається на те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов'язань, ігнорує вимоги кредитора, а отже можливість відчуження ним транспортного засобу є цілком реальною. Транспортні засоби є рухомим майном з високим рівнем ліквідності. На сьогоднішній день процедура перереєстрації транспортного засобу в Територіальних сервісних центрах МВС або навіть онлайн, через застосунок «Дія» максимально спрощена і займає лічені години. Для відчуження автомобіля Відповідачу достатньо лише власного волевиявлення, а пошук покупця може відбуватися без публічного розміщення оголошень (через автовикуп або шляхом видачі генеральної довіреності). Відповідно до отриманого звіту УБКІ, кредитна історія ПП «УКРПРОМПРОЕКТ» свідчить про те, що підприємство свідомо ухиляється від виконання своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами. За таких умов існує висока ймовірність того, що відповідач, дізнавшись про відкриття провадження у справі, невідкладно перереєструє автомобіль BMW 640 I на третіх осіб з метою приховування майна від стягнення.
На думку заявника, накладення арешту на рухоме майно відповідача 1 мінімально впливатиме на повсякденне життя відповідача, оскільки вказаний захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову має на меті збереження гарантованого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та жодним чином не перешкоджатиме власнику майна у його користуванні.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Визначення такого поняття як арешт майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, так, арешт майна це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.
З матеріалів справи вбачається, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є співмірним із заявленою позовною вимогою.
Крім того, можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі) підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Також співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Предметом позову у справі №905/251/26 є солідарне стягнення 757 414, 74 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 517 461,12 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 239 953,62 грн, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 кредитного договору №31577127-КД-1 від 17.12.2021, виконання якого забезпечено укладанням договору поруки №31577127-ДП-1/1 від 17.12.2021 з поручителем - відповідачем 2.
Отже, АТ КБ “Приватбанк» звернулось до суду з позовними вимогами майнового характеру.
У заяві про забезпечення позову АТ КБ “Приватбанк» просить накласти арешт на рухоме майно, яке належить відповідачу-1 - Приватному підприємству «УКРПРОМПРОЕКТ» а саме: автомобіль марки BMW, модель 640 І , об'єм двигуна 2979 куб.см, рік випуску 2012, колір коричневий, номер двигуна № НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ).
До заяви про забезпечення позову заявником надано лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (філія ГСЦ МВС) від 09.03.2026, згідно з яким за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 06.03.2026 за Приватним підприємством «УКРПРОМПРОЕКТ» зареєстрований наступний транспортний засіб: автомобіль марки BMW, модель 640 І , об'єм двигуна 2979 куб.см, рік випуску 2012, колір коричневий, номер двигуна № НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ), дата державної реєстрації 06.02.2014.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
За висновками суду, обраний позивачем у цій справі вид забезпечення позову не призведе до невідновлюваного порушення прав відповідача, оскільки при застосуванні такого заходу арештоване майно фактично перебуватимуть у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
На час розгляду заяви відсутні докази того, що обмеження права розпоряджатися відповідачем транспортними засобами може привести до негативних наслідків для нього, які будуть неспівмірними з метою забезпечення позову у даній справі.
З повідомлених позивачем обставин справи вбачається, що спірні правовідносини (порушення відповідачем 1 перед позивачем грошового зобов'язання) виникли ще у 2021 році та повинні були бути припинені у 2024 році (згідно графіку платежів, який є додатком до кредитного договору №№31577127-КД-1 від 17.12.2021 ), отже відповідач 1 понад чотири роки не вживає заходів для належного виконання зобов'язань за вказаним договором та погашення існуючої заборгованості перед позивачем.
АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову базується на факті ухилення відповідачів від свого обов'язку щодо задоволення вимог кредитора, внаслідок чого вважає, що існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позвоних вимог.
В заяві про вжиття заходів забезпечення позову відсутні обґрунтування на підтвердження того, що відповідачем 1 здійснюються будь-які дії, спрямовані на реалізацію майна на час звернення з заявою, проте суд приймає до уваги той факт, що місцем реєстрації відповідача 1 є м.Маріуполь Донецької області, тобто тимчасово окупована територія, крім того, все нерухоме майно відповідача також знаходиться в м.Маріуполі, а отже відсутність майна відповідача 1 на підконтрольній території України може в подальшому ускладнити виконання рішення суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).
На думку суду, накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу 1, не може призвести до невиправданого обмеження майнових прав скаржника, оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні власника, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним. Вказане дійсно може слугувати додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.
Враховуючи, що предметом позову АТ КБ «Приватбанк» є вимога до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в сукупній сумі 757 414, 74 грн., то виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявними у відповідачів, зокрема, у Приватного підприємства «УКРПРОМПРОЕКТ», грошові кошти у відповідному розмірі. Отже, за встановлених судом обставин, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно в межах ціни позову є безпосередньо пов'язаним з предметом позову.
Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд виходить з того, що застосовані заходи забезпечення є розумними, адекватними та співмірними з предметом спору, сприятимуть досягненню балансу інтересів сторін під час вирішення спору, фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечать ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі.
Водночас, у разі якщо буде встановлено, що підстави для задоволення позову будуть відсутніми, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи.
Щодо вимоги позивача щодо заборони ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «УКРПРОМПРОЕКТ» та Територіальним сервісним центрам МВС України, будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, вчиняти дії, що спрямовані на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку) у будь-який спосіб вказаного транспортного засобу: BMW 640 I (VIN: НОМЕР_7 ) суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.
Згідно положень Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабміну від 07.09.1998 року №1388, під час перереєстрації транспортного засобу авто підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС для звірення ідентифікаційних номерів їх складових з номерами, зазначеними в поданих власником документах. За результатами огляду в документах, які подаються для держреєстрації, робиться відповідна відмітка чи складається акт огляду. Відповідно, якщо автомобіль викрадений або перебуває у заставі/кредиті/ арешті чи під будь-яким іншим обтяженням, огляд під час держперереєстрації ним пройдений не буде.
Так, пунктом 41 вищезазначеного Порядку передбачено, що забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця, крім транспортних засобів, стягнутих у дохід держави за судовим рішенням про застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції», яке набрало законної сили.
Перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріально, крім випадків переходу права власності на транспортний засіб: у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні; на підставі судового рішення про застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції», яке набрало законної сили та за яким транспортний засіб стягнуто в дохід держави.
Отже, за наявності відомостей щодо обмеження, розшуку тощо вказаний транспортний засіб не може бути перереєстрований.
Крім того, територіальні сервісні центри МВС у відповідності до Положень про територіальні сервісні центри МВС, не наділені повноваженнями приймати рішення як про накладення обтяжень на майно, так і про його скасування. ТСЦ МВС вносить зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, лише на підставі належним чином засвічених копій постанов слідчих або судових рішень.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в цій частині, оскільки у випадку накладення такої заборони матиме місце втручання суду в дискреційні повноваження ГСЦ МВС.
Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18).
Також, суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може, також, зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Круючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт в межах суми позовних вимог 757 414,74 грн. на рухоме майно, що належить Приватному підприємству «УКРПРОМПРОЕКТ» ( 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 2; код ЄДРПОУ 31577127), а саме: автомобіль марки BMW, модель 640 І , об'єм двигуна 2979 куб.см, рік випуску 2012, колір коричневий, номер двигуна № НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ).
Стягувачем за даною ухвалою є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
Боржником за даною ухвалою є Приватне підприємство «УКРПРОМПРОЕКТ» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 2; код ЄДРПОУ 31577127)
Вжиті заходи діють до вирішення судом питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову, у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 22.04.2026.
У відповідності до ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дана ухвала є виконавчим документом, обов'язковим на всій території України і може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня набрання законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Ю.С. Зельман
(Юлія Сергіївна Зельман)