вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1231/26
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ
до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення 151 208,88 грн.,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради на свою користь заборгованості у сумі 151 208,88 грн., з яких: 68 563,33 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію за період за грудень 2021 року на рахунок IBAN UA523226690000026038300011485 в АТ "Ощадбанк", 41 109,82 грн. 15 % річних, 40 295,95 грн. інфляційні втрати, 1 239,78 грн. пені на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в частині оплати спожитої електричної енергії за грудень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
13.04.2026 від Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд зменшити суму 41 109,82 грн. - 15% річних за порушення грошового зобов'язання в період прострочення з 22.01.2022 по 20.01.2026 та 1 239,78 грн. пені за порушення грошового зобов'язання в період прострочення з 22.01.2022 по 23.02.2022. Відповідач визнає інші вимоги позивача.
Відповідач зазначає що рахунок на оплату електроенергії за 2021 рік був наданий відповідачем 14.01.2022, що виключало можливість взяття на облік бюджетного зобов'язання межах бюджетного 2021 року або реєстрації простроченої кредиторської заборгованості на наступний - 2022 бюджетний рік.
Відповідач вважає, що належні до сплати санкції за порушення грошового зобов'язання є надмірно великими порівняно із збитками Позивача і просить суд зменшити їх розмір зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок місцевого бюджету, не здійснює комерційної діяльності, обслуговування відповідача здійснюється органами Казначейства, тому за відсутності рахунку на оплату у 2021 році, відповідач не мав можливості ні оплатити спожиту електроенергію, ні зареєструвати кредиторську заборгованість на наступний бюджетний - 2022 рік, головним розпорядником - департаментом освіти Кам'янської міської ради пропонувалось позивачеві одразу звернутися до суду в вимогою про стягнення коштів у судовому порядку, оскільки іншого способу погашення заборгованості не існувало, однак позивач таким правом не скористовувався протягом 4-х років поспіль, чим штучно збільшував розмір санкцій.
14.04.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач зазначає, що зобов'язання зі сплати процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю тобто, що річні відсотки не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Відсотки річних не є неустойкою, 15 % річних та пеня не перевищують борг за спожиту електроенергію.
Враховуючи, що відповідач скористався правом на подання відзиву на позов та доказів, позивач правом на подання відповіді на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).
Відповідно до пункту 66 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2026. Територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (частина 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з частиною 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
На виконання частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" було розміщено порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 2 до договору; додаток до комерційної пропозиції № 2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно до листа Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" № 52091/1001 від 02.12.2021 за даними Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.12.2021, що підтверджується додатком до листа від 01.12.2021 №51839/1001 "Повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
З огляду на викладене, з 01.12.2021 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" (далі - договір) та додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція № 2 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - комерційна пропозиція № 2).
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначено як Оператор системи розподілу (далі - ОСР) згідно реєстру суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної, енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється (пункт 3.4 договору).
Відповідно до пункту 3.5. договору p першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.
Відповідно до пункту 3.6. договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.
У відповідності з пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).
Згідно з пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9 договору).
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1 договору).
Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачем постачальником "останньої надії" дана комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір). Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції.
Відповідно до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1179 (далі - Порядок). Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається Ціна.
Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. (пункт 4.1. комерційної пропозиції)
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. (пункт 4.2. комерційної пропозиції)
Відповідно до пункту 4.4. комерційної пропозиції Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.
Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118.
Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.
Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.
Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.
Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.
У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей.
До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу.
У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Відповідно до пункту 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
Відповідно до пункту 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Відповідно до пункту 13.1. комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання або неналежне виконання зобов'язання припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов'язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору.
Відповідно до пункту 14.1. комерційної пропозиції керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: - строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п'ять років; - строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п'ять років.
Відповідно до пункту 15.1. комерційної пропозиції цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.
Положеннями пункту 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 № 312 (далі - Правила), встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.
Адміністратор комерційного обліку повідомляє через Датахаб оператора системи та постачальника "останньої надії" про перелік споживачів, які переходять до постачальника "останньої надії" протягом наступного робочого дня, з дня такого переходу. ОСР/ОСП протягом одного робочого дня з дня отримання такого повідомлення надає постачальнику "останньої надії" інформацію про контактні дані споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил).
Відповідно до листа Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" № 52091/1001 від 02.12.2021 за даними Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.12.2021, що підтверджується додатком до листа від 01.12.2021 №51839/1001 "Повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" зазначає, що на виконання договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради, отриманих від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" було складено та направлено відповідачу Акт №017169 купівлі-продажу електроенергії до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за грудень 2021 року відповідно до якого позивачем було поставлено а відповідачем отримано електроенергію обсягом 10 337 кВт*год, 2 клас напруги, ціною 5,52734 грн/кВт*год (без ПДВ), Загальна вартість електроенергії 68 563,33 грн (включаючи ПДВ). та рахунок №000025020145/03/О12/24611 від 13.01.2022 на оплату 68 563,33 грн.
Вказані Акт та Рахунок були направлені на електронну адресу відповідача (svitlya4ok29@gmail.com) та засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100189658570.
26.12.2025 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради з вимогою про сплату штрафних санкцій на суму 81 723,85 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 68 563,33 грн, № 44/11-012036 від 26.12.2025 в якій просить терміново погасити заборгованість за спожиту електричну енергію в повному обсязі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. У семиденний строк з дати отримання цієї вимоги оплатити суму 81 723,85 грн на поточний рахунок постачальника з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу "сплата штрафних санкцій".
07.01.2026 Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради звернувся до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" із листом №02 від 07.01.2026 в якому просили вирішити питання в судовому порядку. Повідомили, що комунальний заклад є неприбутковою установою, яка фінансується за кошти місцевого бюджету та не має можливості здійснити оплату заборгованості самостійно без відповідного фінансування. Наявність судового рішення є гарантією оплати за спожиту електричну енергію в найкоротший термін.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" посилається на несплату Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на суму 68 563,33 грн. за грудень 2021 року, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 68 563,33 грн. заборгованості, 41 109,82 грн. 15 % річних, 40 295,95 грн. інфляційних втрат, 1 239,78 грн. пені
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії даного договору, порядок споживання електричної енергії за даним договором, обсяги спожитої електроенергії споживачем, строк та порядок оплати за спожиту електроенергію, наявність прострочення, наявність підстав для зменшення пені та відсотків річних.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (частина 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (частини 7-9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з частиною 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір, який вважається укладеним відповідно до законодавства, може бути оформлений у вигляді паперового або електронного документа. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість оформлення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору, для чого споживач подає постачальнику "останньої надії" відповідну заяву, яка підписується з використанням електронної ідентифікації. Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за електричну енергію за грудень 2021 року у розмірі 68 563,33 грн.
Згідно із пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1179 (далі - Порядок). Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається Ціна.
Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. (пункт 4.1. комерційної пропозиції)
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. (пункт 4.2. комерційної пропозиції)
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем нарахована заборгованість за спожиту електроенергію на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Комунальним закладом "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради, отриманих від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" було складено та направлено відповідачу Акт №017169 купівлі-продажу електроенергії до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за грудень 2021 року відповідно до якого позивачем було поставлено а відповідачем отримано електроенергію обсягом 10 337 кВт*год, 2 клас напруги, ціною 5,52734 грн/кВт*год (без ПДВ), Загальна вартість електроенергії 68 563,33 грн (включаючи ПДВ). та рахунок №000025020145/03/О12/24611 від 13.01.2022 на оплату 68 563,33 грн.
Вказані Акт та Рахунок були направлені на електронну адресу відповідача (svitlya4ok29@gmail.com) та засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100189658570.
Враховуючи приписи пункту 5.10 договору, Комерційної пропозиції строк оплати електричної енергії за грудень 2021 року є таким, що настав.
Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - визначеного відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2026.
Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що у грудні 2021 року Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради, не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору, який оприлюднено в Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua.
Відповідач доказів оплати вартості отриманої електроенергії у розмірі 68 563,33 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 68 563,33 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1179 (далі - Порядок). Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається Ціна.
Відповідно до пункту 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, 15% річних у сумі 41 109,82 грн. за період з 22.01.2022 по 20.01.2026, інфляційні втрати у розмірі 40 295,95 грн за період з 22.01.2022 по 20.01.2026, пеню у розмірі 1 239,78 грн за період з 22.01.2022 по 23.02.2022.
Відповідач контррозрахунку річних та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив, вимогу в частині стягнення 40 295,95 грн інфляційних втрат.
Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради, просить суд зменшити суму 41 109,82 грн. 15% річних за порушення грошового зобов'язання в період прострочення з 22.01.2022 по 20.01.2026 та 1 239,78 грн. пені за порушення грошового зобов'язання в період прострочення з 22.01.2022 по 23.02.2022. Відповідач визнає інші вимоги позивача.
Відповідач вважає, що належні до сплати санкції за порушення грошового зобов'язання є надмірно великими порівняно із збитками позивача і просить суд зменшити їх розмір зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок місцевого бюджету, не здійснює комерційної діяльності, обслуговування відповідача здійснюється органами Казначейства, тому за відсутності рахунку на оплату у 2021 році, відповідач не мав можливості ні оплатити спожиту електроенергію, ні зареєструвати кредиторську заборгованість на наступний бюджетний - 2022 рік, головним розпорядником - департаментом освіти Кам'янської міської ради пропонувалось позивачеві одразу звернутися до суду в вимогою про стягнення коштів у судовому порядку, оскільки іншого способу погашення заборгованості не існувало, однак позивач таким правом не скористовувався протягом 4-х років поспіль, чим штучно збільшував розмір санкцій.
Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечує та зазначає, що зобов'язання зі сплати процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю тобто, що річні відсотки не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Відсотки річних не є неустойкою, 15 % річних та пеня не перевищують борг за спожиту електроенергію.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відповідно до пункту 107 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/602/24 від 02 липня 2025 року якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати вкожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом (пункт 108 - 118 Постанови).
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дотримуючись балансу інтересів сторін, дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені у розмірі 1 239,78 грн, яка підлягає стягненню з відповідача та наявності підстав для зменшення розміру 15 % річних на 50% та стягнення 15% річних у розмірі 20 554,91 грн.
Суд зазначає про неможливість подальшого зменшення розміру річних. Порушення вимог договору щодо своєчасної оплати послуг мало місце. За таких обставин подальше зменшення річних зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 130 653,97 грн. (68 563,33 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію + 20 554,91 грн. 15 % річних + 40 295,95 грн інфляційних втрат + 1 239,78 грн. пені).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Положення частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не містить імперативних приписів щодо можливості застосування таких норм лише у випадках саме повного визнання позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21 та у поставові Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №904/4796/23.
13.04.2026 від Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому визнав вимоги позивача в частині суми заборгованості та інфляційних втрат.
Враховуючи, що заява про визнання позовних вимог (в частині суми заборгованості та інфляційних втрат) подана відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 704,04 грн. судового збору; судовий збір в частині визнаних позовних вимог у сумі 958,36 грн. (1 916, 73 грн. х 50% = 958,36) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ухвали господарського суду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради про стягнення 151 208,88 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Світлячок" Кам'янської міської ради (51906, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, вулиця Дунайська, будинок 35, ідентифікаційний код 25020145) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) 68 563,33 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на рахунок IBAN UA523226690000026038300011485 в АТ "Ощадбанк", 15% річних в сумі 20 554,91 грн., інфляційні втрати в сумі 40 295,95 грн, пеню в сумі 1 239,78 грн. на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області, судовий збір в сумі 1 704,04 грн. на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Державному підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) із Державного бюджету України 958,36 грн. судового збору, перерахованого платіжною інструкцією №295 від 11.03.2026, про що постановити ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.04.2026
Суддя Ю.А. Бажанова