вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1799/26
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
розглянувши клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, про витребування доказів та про поновлення строку для подачі відзиву на позов у справі №904/1799/26
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про стягнення грошових коштів,
В провадженні суду перебуває справа №904/1799/26.
Ухвалою від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Також ухвалі від 06.04.2026 вказано, що з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування суд визнав дану справу малозначною відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, а тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Через систему "Електронний суд" 22.04.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд:
поновити строк, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду;
відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі;
перейти до розгляду справи №904/1799/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Через систему "Електронний суд" 22.04.2026 від відповідача надійшла заява від 21.04.2026 за вих. №б/н про застосування строку позовної давності, у якій відповідач просить суд:
прийняти заяву до розгляду, застосувати позовну давність щодо позовних вимог;
відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі;
перейти до розгляду справи №904/1799/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Через систему "Електронний суд" 22.04.2026 від відповідача надійшло клопотання від 21.04.2026 за вих. №б/н про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів, у якому відповідач просить суд:
прийняти клопотання до розгляду;
витребувати у позивача докази (накази про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи Ясінської О.Ю., Крошки К.В. та Васковської Л.Я., довіреності на вагаря ПП "Стіл Сервіс" Міхайленка О.А.);
перейти до розгляду справи №904/1799/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Необхідність переходу від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, на думку відповідача, обумовлена тим, що при розгляді справи повинні бути витребувані та досліджені додаткові докази, а отже дана справа відноситься до складної справи.
1. Оцінивши усі подані відповідачем клопотання про доцільність розглядати справу №904/1799/26 за правилами загального позовного провадження та необхідність подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, суд визнав їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 4-5 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (фактично складає трохи більше 86 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Подача відповідачем клопотання про витребування доказів не свідчить про необхідність розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
При цьому, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.
Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.
До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
Враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про відсутність виключних обставин для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін чи розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Таким чином наявні підстави для залишення заяви відповідача без задоволення.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості подати до суду відповідні письмові пояснення (докази) згідно з положеннями ГПК України.
2. Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено відповідачу(ам) п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
З Довідки про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 06.04.2026 у справі №904/1799/26 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) вбачається надіслання одержувачу - Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" ухвали від 06.04.2026 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету - 06.04.2026 о 18:21.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Беручи до уваги, що 06.04.2026 є днем ухвалення рішення суду, а судове рішення вважається врученим відповідачу 07.04.2026, то з 07.04.2026 розпочався відлік п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі відзиву, який тривав до 22.04.2026 включно.
За приписами ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Зі змісту наведеної процесуальної норми вбачається, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом (а не судом). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.
Як встановлено судом, станом на день подання відповідачем клопотання, процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву не закінчився. За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, оскільки такий строк закінчився 22.04.2026 включно, а з клопотанням про поновлення такого строку відповідач звернувся 22.04.2026.
3. Щодо клопотання відповідача про витребування доказів у позивача (накази про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи Ясінської О.Ю., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , довіреності на вагаря ПП "Стіл Сервіс" Міхайленка О.А.), суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Тобто, подаючи клопотання про витребування доказів відповідач має чітко визначити докази та обставини, які такі докази можуть підтвердити. Більш того, вказати заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Докази вжиття заходів для отримання доказів, які відповідач просить суд витребувати у позивача в матеріалах справи відсутні.
В силу ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.
Таким чином клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Водночас, суд вважає за можливе зобов'язати позивача надати письмові пояснення щодо повноважень Ясінська О.Ю., Крошка К.В., Васковська Л.Я., Міхайленко О.А., а також, за наявності, подати до суду відповідні докази на підтвердження повноважень вказаних осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 234, 235, 252 ГПК України, суд,
Клопотання відповідача про розгляд справи №904/1799/26 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
У задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву відмовити.
Відзив прийняти до розгляду.
У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовити.
Зобов'язати позивача надати письмові пояснення щодо повноважень Ясінської О.Ю., Крошки К.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідні докази на підтвердження повноважень вказаних осіб (накази про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи, довіреності на вагарів тощо).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в частині відмови у поновленні процесуального строку в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Дупляк