вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/15351/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Спаських Н.М.
суддів: Горбасенка П.В.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги від 22.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 (повний текст ухвали складений 18.03.2026)
у справі № 910/15351/25 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райки-агроплюс» (Житомирська обл.)
до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпро)
про стягнення 522548,30 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15351/25 залишено без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю «Райки-агроплюс» до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» через неявку позивача в засідання.
Покладено судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Райки-агроплюс» за вирішення спору.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» 22.04.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Спаських Н.М., суддів: Горбасенко П.В., Яценко О.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються в тому числі докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому представник скаржника (керівник) зазначає, що повний текст ухвали суду від 16.02.2026 виготовлений лише 18.03.2026. Також, він зазначає що з 16.03.2026 по 20.04.2026 він перебував у відпустці, що вказує, на поважність причини пропуску строку на апеляційне провадження.
Розглянувши вищезазначене клопотання представника скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2026, колегія суддів не вважає вказані представником скаржником обставини пропуску строку поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008): «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § § 46, 47, 53, ЄСПЛ, від 29.10.2015).
Таким чином можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок з доведення яких покладено на скаржника.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити та мотивувати свій висновок, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено, та чи підлягає він поновленню.
Відкриття апеляційного провадження без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та як наслідок недослідження питання щодо можливості поновлення такого строку є порушенням вимог норм Господарського процесуального кодексу України.
Відповідний обов'язок відповідає судовій практиці та висновкам, викладеним Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.
До поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представником скаржника долучено наступні документи:
- скан-копію наказу № 2-1 від 16.03.2026 про відпустку директора ТОВ «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» Кудинського А.В. та призначення фінансового директора Поташова Р.А. виконувати обов'язки директора.
- «Картка руху документу», де зазначено час отримання оскаржуваного документу в ЕК скаржника та його адвоката (18.03.2026 о 19:53)
Повний текст оскаржуваної ухвали від 16.02.2026 місцевим судом виготовлено 18.03.2026.
Оскільки оскаржувана ухвала доставлена скаржнику в ЕК 18.03.2026 о 19:53, отже останнім днем для подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 116 та ч.6 ст. 242 ГПК України - є 30.03.2026.
Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 подано Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду лише 22.04.2026 за підписом представника скаржника (керівника) Кудинського А.В.
Доводи представника скаржника про його перебування у відпустці з 16.03.2026 по 20.04.2026, судом не враховуються, оскільки, в поданому до апеляційної скарги Наказі № 2-1 про відпуску було визначено іншу особу, яка повинна була виконувати обов'язки директора і тому мала можливість підписати та подати апеляційну скаргу вчасно.
Нормами чинного ГПК України коло осіб, які можуть бути представниками юридичної особи в судовому процесі, підписувати та подавати від її імені апеляційну скаргу, не обмежено.
Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Отже сторони повинні виявляти належну зацікавленість у розгляді своєї справи, в т.ч. слідкуючи за процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень та через власний Електронний кабінет.
Враховуючи викладене та відсутність у позивача об'єктивних перешкод у вчасному поданні апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав вважати поважними вказані скаржником причини пропуску строку на подання апеляційної скарги для його поновлення.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15351/25, слід запропонувати скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15351/25 підлягає залишенню без руху з огляду на можливість забезпечення права скаржника звернутися до суду апеляційної інстанції, вказавши інші підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішення колегією суддів протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу від 22.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15351/25 залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги і зобов'язати надати суду інше обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙКИ-АГРОПЛЮС», що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.М. Спаських
Судді П.В. Горбасенко
О.В. Яценко