Ширяївський районний суд Одеської області
21.04.2026 Справа №: 518/558/26 Провадження № 2/518/464/2026
про продовження процесуального строку
21 квітня 2026 року селище Ширяєве
Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Гуржій А.В., розглянувши заяву, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Ширяївського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків та надано строк для їх усунення.
14 квітня 2026 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 31 березня 2026 року, зокрема подано позовну заяву в новій редакції.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як встановлено п. 33 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила), у разі коли поштове відправлення, поштовий переказ адресуються до запитання, на абонементну скриньку, до відділення, після найменування адресата зазначається: до запитання, абонементна скринька, до відділення; найменування населеного пункту, району, області; найменування об'єкта поштового зв'язку місця призначення; поштовий індекс; країна призначення.
На внутрішній простій поштовій картці і листі, що адресуються до запитання, замість прізвища, імені та по батькові адресата можуть зазначатися реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу.
Також п. 85 Правил, поштові відправлення з позначкою “Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку.
П. 90 Правил, встановлено, що оператор поштового зв'язку вручає реєстровані поштові відправлення у визначеному оператором поштового зв'язку порядку. Поштові відправлення, в тому числі прості, адресовані “До запитання», видаються тільки адресату на підставі пред'явлення документів, що посвідчують особу відповідно до законодавства. Поштові відправлення, адресовані “До відділення», вручаються у приміщенні об'єкта поштового зв'язку адресату (одержувачу) або іншій уповноваженій особі, інформація про яку надана відправником або одержувачем.
Відповідно до п. 91 Правил, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв'язку.
Також, п. 62 Правил передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» № 2722-IX від 03.11.2022 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.
Отже, за змістом положень Правил у взаємозв'язку із положеннями ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок», доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання є виданий ним відправнику розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо); разом з тим опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документами учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.
Тобто належним доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Як вбачається з копій поштових накладних № 6500707908500, № 6500707908496 АТ «Укрпошта», позовну заяву з додатками направлено відповідачам «до відділення».
Відтак, матеріали справи не містять належних доказів надсилання позивачем примірників позовної заяви з додатками відповідачам за адресами їх зареєстрованого місця проживання.
Суд зауважує, що не надсилання примірника позовної заяви разом із доданими до неї документами безпосередньо відповідачам за адресами їх місця проживання може призвести до їх неотримання, що, у свою чергу, спричинить необізнаність відповідачів зі змістом позовних вимог та позбавить їх можливості подати заперечення проти позову, чим порушуються принципи цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ч. 2 ст. 12 ЦПК України, зазначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з положеннями ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Водночас суд враховує положення ст. 185 ЦПК України в частині встановлення обмеження строку усунення недоліків позовної заяви десятьма днями.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів, зокрема в частині подання до суду належних доказів направлення примірників позовної заяви з додатками відповідачам за адресами їх місця проживання.
Строк для усунення недоліків обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалу постановлено 21.04.2026 року у зв'язку з перебуванням судді в частині основної щорічної відпустки у період з 06.04.2026 року по 17.04.2026 року.
Керуючись ст. ст. 120, 127, 177, 185 ЦПК України, суд
Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Шабашова Тетяна Віталіївна, процесуальний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 31 березня 2026 року, в частині подання до суду доказів направлення примірників позовної заяви з додатками відповідачам, на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Гуржій