Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/1930/25
Провадження по справі № 2/514/249/26
20 квітня 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.
за участю секретаря - Мельниченко Н.М.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бессарабської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на все майно, що належало йому на праві приватної власності, у тому числі на земельні ділянки площею 3,6456 га 1,0000 га, які розташовані за адресою: Одеська область, Болградський (колишній Тарутинський) район, Бессарабська (колишня Калачівська сільська рада) селищна рада, власником яких він був на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 11.09.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 197904611 від 28.01.2020 року. ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів в рівних долях своїм племінникам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є синами позивача. Земельна ділянка площею 1,0000 га заповітом не була охоплена, оскільки на час його складання ще не знаходилась у власності заповідача. Заявами від 16 вересня 2025 року оформлені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нотаріально засвідчили, про те, що знаючи про заповіт, який залишив їх дядько ОСОБА_2 , спадщину в установлені законом строки не прийняли, за продовженням цього строку до суду звертатися не будуть. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , але її нотаріус надала роз'яснення про неможливість вчинення нотаріальних дій у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини.
Строк для прийняття спадщини нею був пропущений, у зв'язку з тим, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не скористались своїми правом щодо подання заяви про прийняття спадщини, від чого залежало виникнення її права на спадкування, занадто пізно звернулися до нотаріальних органів із заявою про фактичну відмову від прийняття спадщини, чим вели її у невизначеність та позбавили можливості своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини. Крім того, зазначила, що наразі в Україні діє військовий стан, що також є поважною причиною пропуску нею подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою.
Позивач в судове засідання не з'явилася, на розгляд суду надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. На адресу суду від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина на все майно, що належало йому на праві приватної власності, у тому числі на земельні ділянки площею 3,6456 га 1,0000 га, які розташовані за адресою: Одеська область, Болградський (колишній Тарутинський) район, Бессарабська (колишня Калачівська сільська рада) селищна рада, власником яких він був на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 11.09.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 197904611 від 28.01.2020 року.
Заповітом від 28 січня 2019 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Калачівської сільської ради Тарутинського району Одеської області за реєстровим №04, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, який належну йому земельну ділянкеу площею 3,6456, заповів в рівних долях своїм племінникам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є синами позивача.
Земельна ділянка площею 1,0000 га заповітом не була охоплена, оскільки на час його складання ще не знаходилась у власності заповідача.
Заявами від 16 вересня 2025 року оформлені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нотаріально засвідчили, про те, що знаючи про заповіт, який залишив їх дядько ОСОБА_2 , спадщину в установлені законом строки не прийняли, за продовженням цього строку до суду звертатися не будуть. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , але її нотаріус надала роз'яснення про неможливість вчинення нотаріальних дій у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидової Н.Г., вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).
За нормою ч. ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Частинами 1 та 3 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.
Суд приймає доводи позивача щодо поважності несвоєчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті брата, а саме спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не скористались своїми правом щодо подання заяви про прийняття спадщини, від чого залежало виникнення її права на спадкування, та поза строком звернулися до нотаріальних органів із заявою про фактичну відмову від прийняття спадщини, чим вели її у невизначеність та позбавили можливості своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи вищенаведені причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які суд вважає поважними, визнання позову відповідачем, за відсутності інших спадкоємців, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відповідатиме принципам верховенства права та справедливості.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України суд,
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Бессарабської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в один місяць з дня набрання судового рішення законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 20.04.2026 року.
Суддя П.А. Кравченко