ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/22927.01.11
За скаргою Київської міської ради
До Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління
юстиції у м. Києві
Про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови
від 02.12.2010
по справі за позовом Прокуратури Святошинського району міста Києва в інтересах держави
в особі Київської міської ради
До Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів,
автостоянок для автотранспорту «Автопарк-Сервіс»Святошинського району
м. Києва
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації)
Про звільнення незаконно зайняту земельну ділянку
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін
Від прокуратури не з'явився
Від позивача Фрідман О.О. -по дов. № 225-КР-1377 від 21.12.2010
Від відповідача не з'явився
Від третьої особи не з'явився
Від ВДВС не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва № 3/229 від 22.07.2008 повністю задоволені позовні вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та зобов'язано Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту «Автопарк-Сервіс»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 5000 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Симиренка, 18-Б що використовується під розміщення автостоянки повернувши її Київській міській раді.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2008 № 3/229 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 3/229 від 11.11.2008 рішення Господарського суду міста Києва № 3/229 від 22.07.2008 залишено без змін.
25.11.2008, в зв'язку з набранням рішенням законної сили, Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання до 11.11.2011.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України № 3/229 від 05.03.2009 відповідач звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.05.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.03.2009 у справі № 3/229.
13.01.2011 Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 02.12.2010 про повернення виконавчого документа стягувачеві;
- визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Шемберка О.П. щодо невиконання наказу господарського суду міста Києва від 25.11.2008 № 3/339 протиправними.
Скарга мотивована наступним:
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського управління юстиції Шемберком ОТІ. від 03.12.2010 повернуто наказ Господарського суду м. Києва від 25.11.2008 № 3/229 Київській міській раді без виконаним на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Київська міська рада вважає дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського управління юстиції Шемберка 0.11. щодо видання постанови від 02.12.2010 про повернення виконавчого документа стягувачеві та невиконання рішення суду протиправними, виходячи з наступного.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Проте статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Таким чином, виконання рішення суду щодо звільнення самовільної самовільно зайнятої земельної ділянки має викопуватися за рахунок боржника.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, враховуючи вимоги Закону, виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 № 3/229 має відбуватися за рахунок боржника.
Покладання вимог щодо авансування витрат па виконання вказаного наказу Господарського суду па Київську міську раду можливо виключно за її згодою, яку вона не надавала.
Оскаржувана постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського управління юстиції Шемберка О.П. про повернення виконавчою документа стягувачеві від 02.12.2010 отримана Київрадою 04.01.2011, про що свідчить підтиск штемпеля із вхідним номером на супровідному листі до вказаної постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/229 від 17.01.2011 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.01.2011.
Прокуратура в судове засідання не з'явилась.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 17.01.2011 не виконав, письмових пояснень з приводу викладених в скарзі обставин не подав.
Третя особа в судове засідання не з'явилась.
ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві представника в судове засідання не направив, вимог суду викладених в ухвалі від 17.01.2011 не виконав.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив:
02.12.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Шемберко О.П. було винесено постанову ВП № 17577039 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві», якою виконавчий документ -наказ Господарського суду міста Києва № 3/229 від 25.11.2008 про зобов'язання Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту «Автопарк-Сервіс»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 5000 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Симиренка, 18-Б що використовується під розміщення автостоянки повернувши її Київській міській раді було повернуто стягувачу - Київській міській раді на підставі ст. 38, п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому державним виконавцем встановлено, що в ході примусового виконання виконавчого документа боржника неодноразово зобов'язано виконати рішення суду в самостійному порядку та вжито до боржника заходи адміністративного впливу передбачені ст. 76, 87 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, стягувач не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій та не забезпечує примусове виконання даного рішення суду чим перешкоджає провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа, що передбачено п. 4 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно акта державного виконавця від 14.10.2010.
Стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює наступне
У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
З постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.2010 вбачається, що державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Пункт 1 ст. 212 Земельного кодексу України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
При цьому, пунктом 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, і відшкодування завданих збитків. Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан (а точніше у попередній стан), включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за власний кошт.
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва № 3/229 від 22.07.2008, на виконання якого виданий виконавчий документ -наказ № 3/229 від 25.11.2008 Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту «Автопарк-Сервіс»земельну ділянку площею 5 000 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Симиренка, 18-Б зайняло самовільно.
Таким чином, виконання рішення суду щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки має виконуватись за рахунок боржника.
Відповідно до п. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, чинне законодавство не містить обов'язку стягувача щодо внесення на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби коштів на проведення виконавчих дій.
Таким чином, покладення вимог щодо авансування витрат на виконання рішення суду у даній справі на стягувача - Київську міську раду можливе лише за її згодою, яку стягувач не надавав.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Всупереч того, що стягувач в силу чинного законодавства України в даному випадку не зобов'язаний здійснювати авансування витрат на проведення виконавчих дій та забезпечувати примусове виконання рішення у даній справі, державним виконавцем 02.12.2010 винесено постанову ВП № 17577039 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві».
Враховуючи викладене, доводи скаржника щодо винесення постанови від 02.12.2010 ВП № 17577039 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження»відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Матеріали справи, а саме ксерокопія поштового конверту свідчить, що оскаржувана постанова була надіслана Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві лише 27.12.2010, яка була згідно штампу вхідної кореспонденції Київської міської ради отримана останнім 04.01.2011.
Скарга подана до суду Київською міською радою 13.01.2011, а отже строк для звернення зі скаргою до суду не пропущений.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються судами загальної юрисдикції згідно зі ст. 248-23 Цивільного процесуального кодексу України за участю як заінтересованих осіб державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби (у тому числі начальника відділу цієї служби - при оскарженні відмови у відводі державного виконавця), а господарськими судами - справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України - за участю відповідного органу цієї служби.
Враховуючи викладене вимога скаржника про визнання дій державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві Шемберко О.П. щодо невиконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 № 3/229 протиправними не підлягає розгляду господарським судом.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Київської міської ради є обґрунтованою, заявленою правомірно, а тому підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Скаргу Київської міської ради на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.
2. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 17577039 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»від 02.12.2010.
3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити повністю.
СуддяСівакова В.В.