Справа № 127/40807/25
Провадження № 2/127/9888/25
22 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) чторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи позовну заяву тим, що 06.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Хмельницького міжрегіональним управлінням юстиції України, про що зроблено відповідний актовий запис №1061. Спільне життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними та різних поглядів на сімейні відносини та обов'язки, внаслідок чого шлюб існує формально. З початку листопада 2025 року шлюбні відносини припинені.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Відповідач бере не велику фінансову участь в утриманні дітей, однак її недостатньо для гармонійного розвитку дітей.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила:
- розірвати шлюб між ними;
- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно на кожного з дітей.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
На виконання вимог ухвали суду відповідач, у визначений строк, надіслав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким з позовною вимогою про розірвання шлюбу відповідач повністю згоден. Вважає, що подальше спільне життя та збереження сім'ї не можливе. Щодо вимоги про стягнення аліментів, то він визнає свій батьківський обов'язок щодо утримання дітей. Після фактичного припинення спільного проживання з 01.11.2025 року ОСОБА_2 регулярно бачився з дітьми у вихідні дні, брав участь у придбанні ліків. Разом з тим, протягом лютого-березня він сам перебував на інтенсивному лікуванні. Також він купує дітям книги, видає їм кишенькові кошти на власні потреби та позашкільні заходи. Звертає увагу, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, тому обов'язок фінансового забезпечення дітей лежить на обох батьках солідарно. З приводу заявленого розміру аліментів, то 1/2 частина доходу є необґрунтованою та завищеною, оскільки ця частка застосовується зазвичай для утримання трьох і більше дітей. Стягнення заявленої частки є надмірним тягарем, так як відповідач не має власного житла, проживає в орендованій квартирі, протягом останніх двох років проходив стаціонарне лікування, проходив платні обстеження, потребує жорсткої дієти. Тому, просив встановити аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, щоб мати вільні кошти для особистих витрат на дітей під час зустрічей. Крім того, зазначив, що його середньомісячний дохід за 2025 рік склав 35791,86 грн., тому вразі задоволеня його позиції, розмір аліментів складатиме близько 11930,00 грн. З огляду на викладене, відповідач просив позовні вимоги задовольнити частково, визначити розиір аліментів у розмірі 1/3 частини доходу до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім визначити розмір аліментів на утримання молодшої дитини у розмірі 1/5 частини.
Позивач своїм правом на надання суду відповіді на відзив не скористалася.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.
Матеріалами справи встановлено, що 06.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що зроблено відповідний актовий запис №1061 (а.с. 7). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).
Спільне життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними та різних поглядів на сімейні відносини та обов'язки, внаслідок чого шлюб існує формально, а тому його збереження буде суперечити інтересам позивача.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виниклі правовідносини регулюються ст.ст. 110, 112 СК України.
Отже, враховуючи бажання позивача розірвати шлюб та незаперечення відповідача, суд вважає за доцільне розірвати шлюб між сторонами.
З приводу вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, то слід зазначити наступне.
Відповідач частково надає матеріальну допомогу своїм неповнолітній дітям.
Згідно з витягами з реєстру Вінниццької територіальної громади та паспорту позивача, вона разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 10, 11).
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підтвердження матеріального стану відповідачем ОСОБА_2 надано суду ряд доказів з яких вбачається, що він: з 01.03.2026 року проживає на орендованій квартирі та несе витрати на її оплату; має проблеми зі здоров'ям в зв'язку з чим несе витрати на лікування (а.с. 34, 35-67).
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що тривале емоційне напруження та непорозуміння з дружиною призвело до загострення його хвороб, оскільки воно не підтверджене жодними належними доказами та є лише припущенням ОСОБА_2 .
З приводу лікування ОСОБА_2 в приватній клініці, то слід відзначити, що це є його особистий вибір, оскільки він може отримати медичну допомогу і в державних закладах безкоштовно.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно із ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За аналогією, позивач має право заявляти вимоги про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину у порядку позовного провадження.
Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільні діти проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог, часткове визнання позову відповідачем, суд вважає можливим стягнути аліменти в розмірі 1/3 частки доходу відповідача щомісячно, що буде розумним та справедливим.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 191 СК України,аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати на оплату судового збору за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Оскільки позивач була звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, то згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 80, 84, 110, 112, 180-182, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 200, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.06.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що зроблено відповідний актовий запис №1061.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу залишити - « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягненняз дня подачі позовної заяви, а саме з 29.12.2025 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складений 22.04.2026 року.
Суддя: