Справа № 127/35886/25
Провадження № 1-кп/127/1179/25
20 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025 року за № 12025020030000085,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Клопотання мотивно тим, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Враховуючи те, що останній епізод кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено 12.03.2021 року то строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 367 КК України, закінчились 12.03.2026 року.
Протягом зазначених строків ОСОБА_4 не ухилявся від досудового розслідування, або суду, а також не вчиняв нового злочину, а тому на даний час закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, а отже є всі законні підстави для закриття даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальностіОСОБА_4 , на підставі статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності підтримав, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки, на даний час дійсно минуло п'ять років з дня вчинення останнього епізоду кримінального правопорушення, тому наявні обставини, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого - юридичної особи Комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_6 у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, не з'явився.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України) є обов'язком суду, який має відбутися невідкладно. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2-5 цієї статті, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї. Про це зазначає ККС ВС у постанові від 29.09.2021 у справі № 409/1465/16-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109314).
Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 05.02.2025 за № 12025020030000085, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
За змістом обвинувального акту, направленого до суду в означеному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. За формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , викладеного в обвинувальному акті в означеному кримінальному провадженні, датами вчинення злочинних дій є 05.02.2020, 13.04.2020, 14.08.2020, 20.11.2020, 28.12.2020, 02.02.2021, 12.03.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 КК, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що останній епізод кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено 12.03.2021 року, тобто більше 5 років тому. Строк давності з підстав, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України - не зупинявся та не переривався. Вказане, з урахуванням вимог ст. 12 КК України та санкції ч. 2 ст. 367 КК України, свідчить про те, що ОСОБА_4 має бути звільнений від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, законом безальтернативно встановлено обов'язок суду розглянути вказане клопотання відразу після надходження, незалежно від стадії провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 : на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання харктеризується позитивно; від слідства та суду не ухилявся. Згідно вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_4 , окрім підозри в означеному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 КК України, до кримінальної відповідальності не притягався, у розшуку не перебував.
Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Таким чином, законом визначено необхідність отримання обов'язкової згоди на закриття провадження виключно від обвинуваченого і лише у випадку заперечення обвинуваченим щодо закриття провадження, судове провадження може проводитись в загальному порядку.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_4 вказаного, останній просив суд, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При цьому, обвинуваченому, судом роз'яснено наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_4 зрозумілі.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
При вирішенні клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого в зв'язку зі спливом передбачених ст. 49 Кримінального кодексу України строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд не встановлює винуватості або невинуватості обвинуваченого.
З означеного питання суд враховує висновок ККС Верховного Суду, викладений в постанові від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125435248, згідно з яким: «У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння».
Стосовно заявленого цивільного позову суд зазначає наступне.
У означеному кримінальному провадженні прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької областіОСОБА_3 в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради, в порядку ст. 128 КПК України, заявлено цивільний позов доОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 статті 129 КПК України, яка регулює вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Таким чином, за змістом статті 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про вказане наголошено у правовому висновку Верховного Суду (постанова від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к (провадження № 51-7731км18).
Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 закривається судом у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до статті 49 Кримінального кодексу України,заявлений прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.
У той же час, суд роз'яснює потерпілому право звернутись з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення в порядку цивільного судочинства на підставі ч. 7 ст. 128 КПК України.
Стосовно розподілу процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів, суд зазначає наступне.
У означеному кримінальному провадженні було проведено ряд експертиз, зокрема, судову товарознавчу експертизу № 664/25-21 від 07.04.2025, вартістю 15 690 гривень 96 копійок, судову економічну експертизу № 994/995/25-21 від 14.05.2025, вартістю 35 622 гривні 72 копійки, судову економічну експертизу № СЕ-19/102-25/15981-ЕК від 31.07.2025, вартістю 39 221 гривню 60 копійок. Загальна сума витрат на залучення експертів становить 90 535 гривень 28 копійок.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов'язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Оскільки у означеному кримінальному провадженні суд дійшов висновку про те, що воно підлягає закриттю, а ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів 122, 124 КПК України витрати на проведення експертиз в розмірі 90 535 гривень 28 копійок, не можуть бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_4 , а повинні бути віднесені на рахунок держави.
Така позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106315603), згідно з яким: «Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту».
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України.
Як повідомили сторони, арешти на майно у криінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 05.02.2025 за № 12025020030000085, не накладались.
Керуючись статтями 44, 49, ч. 2 ст. 367 КК України, статтями 100, 128, 129, 124, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025 року за № 12025020030000085 - закрити.
Цивільний позов прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради (цивільний позивач) до ОСОБА_4 (цивільний відповідач) про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи в розмірі 90 535 (дев'яносто тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- договір про постачання електричної енергії № 71 від 05.02.2020; додаток № 1 до договору № 71; заява-приєднання до договору від 05.02.2020; перелік об'єктів обліку КП «Вінницяоблводоканал»; додаток № 3 до договору № 71 від 05.02.2020 - комерційна пропозиція; додаткова угода № 1 від 13.04.2020; додаткова угода № 2 від 14.08.2020; додаткова угода № 3 від 20.11.2020; додаткова угода № 4 від 28.12.2020; додаткова угода № 5 від 31.12.2020; додаткова угода № 6 від 02.02.2021; додаткова угода № 7 від 12.03.2021; повідомлення від 23.04.2019 № 12/011-801; повідомлення від 22.02.2019 № 4/010-362; накази КП «Вінницяоблводоканал», а саме: № 286 від 17.09.2021; № 297 від 30.09.2021; № 281 від 09.09.2021; № 265 від 26.08.2021; № 234 від 22.07.2021; № 232 від 22.07.2021; № 261 від 18.08.2021; накази (розпорядження) про надання відпусток, а саме: № 961 від 23.05.2019; № 41 від 04.03.2019; № 954 від 21.05.2019; № 651 від 08.07.2021; № 2068 від 24.02.2022; № 2052 від 18.02.2022; № 309 від 27.04.2021; № 273 від 23.04.2021; № 261 від 19.04.2021; № 4354 від 31.08.2020; № 3926 від 19.06.2020; № 1130 від 01.07.2019; № 1130 від 01.07.2019 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
- оригінали наступних документів: протокол № 126 засідання тендерного комітету КП «Вінницяоблводоканал» від 13.04.2020; протокол № 117 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 14.08.2020; протокол № 248 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 20.11.2020; протокол № 345 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 28.12.2020; протокол № 361 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 31.12.2020; протокол № 78 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 02.02.2021; протокол № 180 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КП «Вінницяоблводоканал» від 12.03.2021; резолюція першого заступника КП «Вінницяоблводоканал», вхідний № 2210 від 18.11.2020; резолюція начальника КП «Вінницяоблводоканал», вхідний № 1464 від 05.08.2020; резолюція начальника КП «Вінницяоблводоканал», вхідний № 241 від 29.01.2021; резолюція начальника КП «Вінницяоблводоканал», вхідний № 2516 від 28.12.2020; таблиця погодження договору № 71 від 05.02.2020; таблиця погодження договору стосовно додаткової угоди № 3 до договору № 71 від 05.02.2020; таблиця погодження договору стосовно додаткової угоди № 4 до договору № 71 від 05.02.2020; таблиця погодження договору стосовно додаткової угоди № 6 до договору № 71 від 05.02.2020; таблиця погодження договору стосовно додаткової угоди № 7 до договору № 71 від 05.02.2020; наказ № 207-К від 14.07.2022 про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 ; витяг із наказу № 58-К від 28.02.2023 про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 ; наказ № 3 84-К від 19.12.2023 про звільнення з займаної посади ОСОБА_4 ; характеристика ОСОБА_4 - залишити у матеріалах кримінального провадження;
- копії наступних документів: наказ № 304-К від 20.07.2009 про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 ; опис справ тривалого (понад 10 років) зберігання за 2005-2012 роки; акт приймання-передачі документів до об'єднаного відомчого архіву Департаменту комунального господарства та благоустрою ВМР; посадова інструкція ОСОБА_4 від березня 2015 року; наказ № 215 від 30.06.2020 про затвердження Розподілу обов'язків між начальником, першим заступником начальника, заступниками начальника та головним інженером КП «Вінницяоблводоканал»; Розподіл обов'язків між начальником, першим заступником начальника, заступниками начальника та головним інженером КП «Вінницяоблводоканал»; наказ № 132 від 01.04.2021 про затвердження нової редакції Розподілу обов'язків між начальником, першим заступником начальника, заступниками начальника та головним інженером КП «Вінницяоблводоканал»; Розподіл обов'язків між начальником, першим заступником начальника, заступниками начальника та головним інженером КП «Вінницяоблводоканал»; наказ № 146 від 17.04.2020 про уповноважену особу із організації та проведення закупівель КП «Вінницяоблводоканал»; Положення про уповноважену особу з публічних закупівель; наказ № 108 від 12.02.2018 про створення робочої групи для проведення допорогових закупівель та затвердження Положення про порядок проведення закупівель товарів, робіт, послуг на КП «Вінницяоблводоканал» в новій редакції; наказ № 353 від 12.11.2018 про внесення змін до наказу від 12.02.2018 № 108 «Про створення робочої групи для проведення допорогових закупівель та затвердження Положення про порядок проведення закупівель товарів, робіт, послуг на КП «Вінницяоблводоканал» в новій редакції»; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 08.04.2020 з додатками; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 30.07.2020 з додатками; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 10.11.2020 з додатками; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 08.12.2020 з додатками; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 25.01.2021 з додатками; лист від ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» від 01.03.2021 з додатками; наказ № 427-К від 01.12.2014; наказ № 62-К від 01.02.2017; посадова інструкція юрисконсульта 1-ї категорії відділу закупівель та постачання; посадова інструкція юрисконсульта 2-ї категорії юридичного відділу КП «Вінницяоблводоканал»; наказ № 618-К від 29.12.2017; посадова інструкція економіста І категорії відділу закупівель та постачання; наказ № 48-К від 12.02.2018; посадова інструкція фахівця з публічних закупівель відділу закупівель та постачання; наказ № 410-К від 25.11.2016; посадова інструкція начальника відділу закупівель та постачання; наказ № 343-К від 07.11.2023; посадова інструкція інженера-енергетика І категорії служби головного енергетика; наказ № 46-К від 09.02.2018; посадова інструкція головного бухгалтера; наказ № 595-К від 06.12.2017; посадова інструкція начальника служби головного енергетика; наказ № 22-К від 23.01.2020; посадова інструкція інженера-енергетика служби головного енергетика; наказ № 445 від 27.12.2016 про затвердження Положення про порядок ведення договірної роботи на КП «Вінницяоблводоканал»; Положення про порядок ведення договірної роботи на КП «Вінницяоблводоканал»; наказ № 414 від 17.07.2017 про внесення змін і доповнень до Положення про порядок ведення договірної роботи на КП «Вінницяоблводоканал»; наказ № 104 від 29.01.2019 про внесення змін і доповнень до наказу від 27.12.2016 № 445; наказ № 280 від 29.08.2016; наказ № 59 від 23.01.2017; наказ № 109 від 12.02.2018; наказ № 182 від 28.03.2018; положення про тендерний комітет - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали, а якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує - в той самий строк з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: