ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/2527.01.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий
заклад "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр
"Світанок", с. Свидівок
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє", м. Київ
Про визнання недійсним договору підряду
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Корбут Л.М. - пред. по довір.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору № 3-08/1-12 від 15.04.2008р. недійсним, посилаючись на те, що відповідач при укладенні договору не мав відповідної ліцензії та підписав договір не дотримуючись вимог ст..ст.203,215 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.01.2011р.
В судовому засіданні 26.01.2011р. було оголошено перерву до 27.01.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позивач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.12.2010р. не виконав.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін.
Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалою про порушення провадження у справі позивачем.
Позивач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволенні вимог заперечував повністю. Також, представник відповідача повідомив суд про справу № 17/26 за 2009 р. в рамках, якої розглядалися ті ж самі позовні вимоги щодо визнання недійсним спірного договору.
В судовому засіданні 27.01.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
15.04.2008р. між сторонами було укладено Договір підряду № 3-08/1-12, відповідно до умов якого позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як підрядник, прийняв на себе зобов'язання провести роботи з ремонту будівель - 2-х поверхового корпусу приймально-вестибюльної групи.
Позивач вважає, що укладений між сторонами Договір необхідно визнати недійсним, оскільки, при укладанні Договору у відповідача не було відповідної ліцензії.
Згідно ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частина 3 ст. 91 ЦК України передбачає, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Відповідно до п.2 Порядку "Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві" затверджених постановою КМ України, від 05.12.2007, № 1396 - юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.
Таким чином, для виконання робіт по Договору відповідач зобов'язаний був мати ліцензію на будівельну діяльність (проектні роботи для будівництва).
Як доказ викладених у позовній заяві обставин, позивач надав суду неналежним чином засвідчену копію постанови від 11.10.2007р. Подільського районного суду м. Києва по справі № 1-514/07, якою суд звільнив від кримінальної відповідальності ОСОБА_1. Відповідно до описової частини вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Арх-Ательє», тобто будучи службовою особою, з метою отримання ліцензії на будівельну діяльність (проектні роботи для будівництва) в Державному комітеті України з будівництва та архітектури, достовірно знаючи, що на підприємстві відсутні працівники, які мають достатній рівень кваліфікації у галузі будівництва, необхідних для отримання ліцензії, маючи умисел на складення неправдивих документів та внесення неправдивих відомостей в грудні 2004 року в приміщенні офісу ТОВ «Арх-Ательє»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35а) склав документ щодо управління якістю виробництва на підприємстві, а саме заяву до вказаного комітету с завідомо неправдивими додатками про професійну структуру та рівень кваліфікації зайнятих у галузі будівництва ТОВ «Арх-Ательє»з переліком осіб та їх кваліфікації, а саме ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. які ніколи не працювали в ТОВ «Арх-Ательє». Підсудний вину визнав у скоєнні злочину.
Також, до матеріалів справи долучено неналежним чином засвідчену копію постанови від 04.06.2007р.старшого слідчого прокуратури Подільського району м. Києва про проведення виїмки в міністерстві будівництва, архітектури та житлового господарства України з місцем фактичного місцезнаходження документів, поданих ТОВ «Арх-Ательє»для отримання ліцензії серії НОМЕР_1 від 30.12.2004р. та самої ліцензії.
Враховуючи вищевикладене позивач вказує , що відповідач укладаючи Договір діяв фактично без відповідного дозволу (ліцензії). Таким чином, Договір підписано з порушенням вимог ст. 203 ЦК України та підлягає визнанню недійсним в силу ст.ст. 215, 227 ЦК України.
Вказані доводи позивача не підтверджуються наданими доказами, оскільки, суду не надано інформації щодо анулювання ліцензії, а з вищевказаних документів не вбачається, що відповідач був позбавлений даної ліцензії.
Анулювання ліцензії регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-III.
Відповідно до ст. 21 підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Таким чином, суду не надано доказів, які б свідчили про анулювання ліцензії відповідача.
Крім того, до матеріалів справи долучено копію рішення № 17/26 від 21.12.2009р. Господарського суду міста Києва, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання Договору підряду № 3-08/1-12 від 15.04.2008р. недійсним та копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р., якою вказане рішення залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, у матеріалах справи № 17/26 наявні належні докази схвалення обома сторонами правочину -Договору, а саме копії: актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В), довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), з яких слідує, що відповідач на виконання умов Договору виконував для позивача роботи, а позивач приймав їх; виписок з банківського рахунку відповідача, які свідчать про перерахування позивачем коштів на виконання умов Договору. Отже, навіть у випадку підписання Договору представником з перевищенням повноважень, наявні в матеріалах справи докази свідчать про схвалення його як позивачем, так і відповідачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави визнання договору недійсним не підтвердив.
Враховуючи вищевикладене, суд ви знає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 31 січня 2011 року.