Справа № 149/1419/25
Провадження №2-ві/149/1/26
Номер рядка звіту 31
"22" квітня 2026 р. м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Робак М.В., розглянувши питання про відвід головуючого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О.О. у цивільній справі за позовом ПАТ "Зернопродукт МХП" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування іншого речового права
Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області під головуванням судді Павлюк О.О. здійснюється розгляд цивільної справи за позовом ПАТ "Зернопродукт МХП" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування іншого речового права.
20.04.2026 надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Павлюк О.О., посилаючись на свої сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, що відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК є підставою для заяви про відвід судді. Просить задовольнити заяву про відвід судді. Заяву мотивовано тим, що суддя Павлюк О.О. є заінтересованою особою у вирішенні цивільної справи на користь Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", оскільки останньою ігноруються подані ним по справі заяви та клопотання, натомість задовільняються клопотання юридичної особи та приймаються рішення , що перешкоджають його господарській діяльності. Вказується про недотримання суддею судівської етики під час розгляду справи, що виражається в упередженому відношенні до нього.
Враховуючи наведене, просить задоволити заяву про відвід.
Представник ПАТ "Зернопродукт МХП" подав заяву в якій заперечив проти заяви відповідача про відвід головуючого по справі за її безпідставністю та необґрунтованістю.
20.04.2026 р. суддею Хмільницького міськрайонного суду Павлюк О.О. постановлено ухвалу про визнання заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді - необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді передано на розгляд іншому складу суду в порядку ст.33 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід головуючого судді, суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом цих норм слідує, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як слідує з заяви ОСОБА_2 , відвід судді Павлюк О.О. зокрема обґрунтований тим, що суддя є заінтересованою особою у вирішенні даної справи, оскільки нею ігноруються подані по справі заяви та клопотання останнього.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку позивачем жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Павлюк О.О. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Що стосується посилань Голубенка С.І. на відмову в задоволенні клопотань, які заявлені в ході судового розгляду, то суд відзначає, що такі дії жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи її дій, які, в даному випадку, у відповідності до визначеного чинним цивільним процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду клопотань учасника справи, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями відповідний учасник справи не позбавлений можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.
Крім того, заявник підставою для відводу також зазначає постановлену суддею незаконну, на його думку , ухвалу про забезпечення позову.
Однак, як зазначалось вище, незгода з процесуальними рішеннеями судді не є підставою для відводу.
З викладеного суд приходить до висновку про безпідставність заявленого ОСОБА_2 відводу судді Павлюк О.О.
Проаналізувавши вказані твердження, суддя доходить висновку, що посилання на обставини необ'єктивності та упередженості судді є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. п. 27, 28 та 30; "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10.12.2009 у справі "Мироненко та Мартенко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суддя доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також її заінтересованості не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого суддіХмільницького міськрайонного суду Павлюк О.О. у цивільній справі за позовом ПАТ "Зернопродукт МХП" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування іншого речового права - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: Марина РОБАК