Справа № 645/6043/23 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/402/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
09 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ « СК» ПЕРША» ОСОБА_6 на вирок Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_7 ,-
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще Дослідне, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2023 року, а саме: автомобіль ВАЗ «2109» р.н. НОМЕР_1 та автомобіль «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили, скасувати.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ПрАТ «СК ПЕРША» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК ПЕРША» на користь ОСОБА_8 суму страхового відшкодування майнової шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78302 гривень 61 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень 00 копійок.
Згідно вироку, 24.08.2023 року, близько о 06:40 год., ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Маршала Рибалко, зі сторони вул. Біблика в напрямку вул. Ощепкова зі швидкістю 30 км/год. Під час руху, водій автомобіля ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , виїжджаючи на головну дорогу з другорядної на перехресті нерівнозначних доріг, а саме на перехрестя вул. Маршала Рибалко та бульвару Богдана Хмельницького в м. Харкові, діючи необережно порушив вимоги п.п. 2.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України згідно з якими: п. 2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі [7]; п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, діючи необережно, проявив необачність, виїжджаючи на нерегульованому перехресті на головну дорогу з другорядної, де по ходу його руху був встановлений дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», не поступився дорогою автомобілю «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення з ним, в результаті чого пасажир автомобіля «ВАЗ 2109» ОСОБА_9 загинула на місці пригоди, пасажири автомобіля «ВАЗ 2109» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи №10-12/2011-С/23 від 06.10.2023 року, причиною смерті потерпілої ОСОБА_9 стала травма голови, що супроводжувалась множинними субарахноїдальними крововиливами у речовину головного мозку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/477-А/23 від 19.09.2023 року, потерпіла ОСОБА_10 отримала закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням, що належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та закриту тупу черепно-мозкову травму у формі струсу головного мозку із наявністю забитої рани в лобній ділянці у поєднанні з підвивихом першого шийного хребця (атланта) вправо, що належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/475-А/23 від 19.09.2023 року, потерпілий ОСОБА_11 отримав закритий перелом правої ключиці зі зміщенням, що належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та забиту рану голови, що належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6- ти днів, але не більше 3-х тижнів.
Порушення п.п. 2.1 та 16.11 Правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_7 , згідно висновку судової авто технічної експертизи №СЕ-19/121-23/22731-IT від 23.10.2023 року знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПрАТ « СК» ПЕРША» ОСОБА_6 просить в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_8 суму страхового відшкодування майнової шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78302 гривень 61 копійок - скасувати повністю.
Ухвалити новий вирок яким у задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення суми страхового відшкодування майнової шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78302 гривень 61 копійок - відмовити у повному обсязі.
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнову шкоду було завдано транспортному засобу, що належить ОСОБА_12 , а тому вимогу про відшкодування зазначеної шкоди мав заявляти власник транспортного засобу, а не ОСОБА_8 , який не є належним позивачем щодо відшкодування майнової шкоди.
Для отримання страхового відшкодування потерпіла чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування, до якої додається документ, що посвідчує право на страхове відшкодування, у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником, а також документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно, однак таких документів позивачем не надано, що свідчить про відсутність у нього права вимоги відшкодування майнової шкоди, враховуючи те, що він не є власником пошкодженого автомобіля.
Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_12 не був належним чином повідомлений про залучення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, а також про розгляд справи.
Окрім того, відповідно до інформації зазначеної в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , значиться ОСОБА_13 , який має право на отримання страхового відшкодування.
При цьому, цивільним позивачем ОСОБА_8 не надано жодного документу,який би надавав йому право на отримання страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв'язку із чим у ПрАТ «СК «ПЕРША» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, згідно з положеннями ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції вирішив цивільний позов наступним чином :
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ПрАТ «СК ПЕРША» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК ПЕРША» на користь ОСОБА_8 суму страхового відшкодування майнової шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78302 гривень 61 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень 00 копійок.
Страхова компанія ПрАТ «СК ПЕРША» з таким рішенням не погоджується та вважає, що так як власник транспортного засобу «Chevrolet Aveo» не ОСОБА_8 то і відшкодовувати йому завдану шкоду транспортному засобу немає підстав.
Проте вказане питання було вирішено судом першої інстанції та відповідні висновки містяться у вироку.
24.08.2023 року з вини обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_7 відбулась дорожньо-транспортна пригода, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність цієї особи була застрахована згідно з полісом серії ЕР №214923591 ПрАТ «СК ПЕРША», забезпеченим транспортним засобом є автомобіль, яким керував обвинувачений (цивільний відповідач). Згідно даного полісу страхова сума на одного потерпілого (ліміт відповідальності страховика) за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 320000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн, франшиза (частина збитків, що не покривається страховиком) - 3200,00 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , керував ОСОБА_8 .
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 підтверджується, що власником автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_12
24.10.2023 року ПрАТ «СК «Перша» отримало від ОСОБА_8 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи та заяву ОСОБА_12 на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи №23235 від 13.10.2023 року, за результатами якої вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , приймається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження 24.08.2023 року становить 110391,46 грн., вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 24.08.2023 року - 162675,51 грн., ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП, яке відбулося 24.08.2023 року - 28888,85 грн.
Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №214923591 автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальність водія була застрахована у ПрАТ «СК ПЕРША»
види речових прав на чуже майно визначено ст.395 ЦК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є зокрема право володіння.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ч.1 ст.396 ЦК України).
Згідно ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху водій- особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий тало на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Лише особа, яка має водійське посвідчення, або інші документи, встановлені законом та видані визначеним державою органом, має право керувати транспортним засобом за правилами дорожнього руху.
Тобто, правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов'язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.
Відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб автомобіля.
Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь - яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлене судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.
У разі наявності волі власника щодо передання іншій особі транспортного засобу, доказом якої є наявність у володільця реєстраційного документу на цей транспортний засіб, відсутні підстав вважати, що така особа володіє транспортним засобом неправомірно.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.2.1 «а» Правил дорожнього руху).
Як видно із копії посвідчення водія серії АВШ, виданого на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має право керування транспортними засобами, зокрема категорії «В» з 25.09.1991 року.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_12 , в якій останній зазначає, що даний автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , не перебуває в розшуку у зв'язку з його викраденням, та знаходиться в спільному користуванні сім'ї. 24.08.2023 року його зять - ОСОБА_8 керував даним автомобілем на законний підставах. Крім того вказав, що він не отримував суму страхового відшкодування та не заперечує проти її стягнення на користь ОСОБА_8 .
Таким чином, за встановлених обставин, ОСОБА_8 хоч і не є власником автомобіля автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , але на законних підставах володіє цим автомобілем, а відтак вправі був вимагати відшкодування шкоди, завданої пошкодженням або знищенням автомобіля, а суд першої інстанції вмотивовано та законно задовольнив позов про відшкодування завданої шкоди.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуваний вирок належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405,406, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ « СК» ПЕРША» ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді