ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/6717.01.11
За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі
Міністерства фінансів України Публічного акціонерного товариства
акціонерного банку «Укргазбанк»
до1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу»
2) Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього
простягнення 39 347 639,89 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від прокуратури Лиховид О.С., посв.;
від Міністерства фінансів України Курінська І.С., гол. юр-т, дов. №28030-09/14 від
10.09.2010;
від позивача Кушнірук Т.О., пров. юрист, дов. №655 від
07.09.2010;
від відповідача-1 не з'явився;
від відповідача-2 Збрит О.В., нач. юр. від., дов. №777 від
09.08.2010.
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(далі -позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу»(далі -відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», найменування якого було змінено на Публічне акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», (далі -відповідач-2) 39 347 639,86 заборгованості за кредитним договором №53/VIP від 03.10.2008 (далі -Кредитний договір).
У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Нова енергія світу»за Кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:
- нерухоме майно -будівлю санаторію «Аркада», 4 А, що знаходиться в будинку № 21 по вулиці Річки в м. Трускавець, що є предметом іпотеки та належить Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України;
- земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,1968 га, що знаходиться в м. Трускавець, вул. Річки, 21, кадастровий № 4611500000:01:012:0022 та належить Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього»на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені п.3.1.1 даного договору, враховуючи те, що відповідач-1 порушив строки повернення кредиту та сплати процентів, встановлені Кредитним договором, Банк звернувся до суду та вимагає повернення Позичальником кредиту та сплатити проценти, нараховані Банком згідно з умовами Кредитного договору, а також сплатити пеню за несвоєчасне їх повернення.
Ухвалою суду від 28.12.2009 було порушено провадження у справі № 34/67 призначено розгляд справи на 08.02.2010.
Крім того, представник позивача надав суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого, зокрема, вбачається, що юридичною адресою відповідача -1 є: 65125, м. Одеса, вул. Канатна, 4.
Ухвалою суду від 08.02.2010 розгляд справи відкладено на 15.03.2010.
15.03.2010 до загального відділу суду від прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 15.03.2010 зупинено провадження у справі № 34/67 до вирішення пов'язаної з нею справи № 4/100 за позовом Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього»до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу»про визнання Кредитного договору.
01.12.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що 23.11.2010 Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова, якою рішення у справі № 4/100 залишено без змін.
Ухвалою суду від 06.12.2010 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2010.
У судовому засіданні 22.12.2010 від прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої сума боргу відповідача-1 за Кредитним договором збільшилась, та станом на 31.01.2010 становить 53 919 037,08 грн.
Дана заява була прийнята судом до розгляду, з якої, зокрема слідує, що має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір.
Отже, ціна позову складається з:
- 31 000 000 грн. -прострочена заборгованість по кредиту;
- 50 958,90 грн. -прострочена заборгованість по процентам, нарахованим за період з 01.12.2010 до 02.12.2010;
- 14 930 958,87 грн. -прострочена заборгованість по процентам;
- 5 983 849,32 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 1 953 269,99 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів.
З відповідача-2 прокуратура просила стягнути штраф у розмірі 1 749 714,50 грн. за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки.
В решті вимог (звернення стягнення зазначеної вище заборгованості на предмет іпотеки) позивач та прокурор залишив позовні вимоги без змін.
Представник відповідача-2 звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд відкласти розгляд справи з метою ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.12.2010 відкладено розгляд справи на 17.01.2011.
У ході проведення судового засідання 17.01.2011 позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач-1 письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав.
Відповідач-2 проти позову заперечив з наступних підстав:
- заявою прокуратури збільшено позовні вимоги не за тією вимогою, що було викладено у позовній заяві, а за іншою, тобто за інший період нарахування процентів та штрафних санкцій, а саме в позовній заяві прокуратура просила стягнути заборгованість, яка виникла станом на 23.11.2009, а в заяві про збільшення позовних вимог станом на 02.12.2010, що на думку відповідача-2 є не збільшенням позовних вимог, а доповнення їх іншими додатковими вимогами, які виникли після подання позову (інші процентні періоди);
- в частині стягнення з відповідача-2 штрафу у сумі 1 749 714,50 грн., останній також заперечив, оскільки він укладав договори добровільного страхування заставленого майна, а оскільки відповідача-2 ні Банком, ні Позичальником не було повідомлено про строк в межах якого Позичальник виконає всі зобов'язання за Кредитним договором, єдиний строк, про який було відомо відповідачу-2, це 02.10.2009, строк передбачений Кредитним договором і строк на який було укладено договір страхування;
При цьому, відповідач-2 просив врахувати, що він знаходиться у дуже важкому матеріальному становищі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
3 жовтня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» (Банк) та ТОВ «Нова енергія світу»(Позичальник) було укладено Кредитний договір предметом якого є надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 31 000 000 грн.
Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони визначили, що цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення оборотних коштів, в т.ч. придбання цінних паперів.
Проценти сплачуються на рахунок №206870642409.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок №36001500642409.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
Відповідно до п.п.3.3.3 п.3.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Відповідно до п.1.4 Кредитного договору за користування кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних (п.п.1.4.1); при цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3 цього договору, процента ставка встановлюється в розмірі 30% річних (п.п.1.4.2).
Підпунктом 1.4.4 Кредитного договору (зі змінами та доповненнями, внесеними договором №2 про внесення змін та доповнень від 27.02.2009), встановлено строки сплати процентів:
- за період з 01.02.2009 до 30.06.2009 -не пізніше 10.07.2009;
- за період з 01.07.2009 до 02.10.2009 один раз на місць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредиту, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
Проценти сплачуються на рахунок №206860542409.980 в відкритий в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок №36004500542409.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.2 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
Згідно з п.1.3 Кредитного договору, кредит надається з 3 жовтня 2008 року до 2 жовтня 2009 року (п.1.3.1).
В зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, а саме не повернення у строк, визначений п.п.1.3.1 п.1.3 Кредитного договору кредиту та сплату процентів за його користування, Банк вимагає погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.
Однак, відповідач-1, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.
Таким чином, станом на 02.12.2010 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 22.12.2010) за Позичальником рахується непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами, в тому числі прострочена і строкова) у розмірі 45 981 917,77 яка складається з:
- 31 000 000 грн. -прострочена заборгованість по кредиту;
- 14 981 917,77 грн. -прострочена заборгованості по процентам.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 Кредитного договору визначено, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.
У відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.
У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до ст.ст. 253-255 ЦК України, пункту 5.3 Кредитного договору та з урахуванням дати з якої позивач починає проводити нарахування пені і, складає:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
3100000005.10.2009 - 07.06.201024610.2500%4283095.89
3100000008.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %484109.59
3100000008.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %476465.75
3100000010.08.2010 - 02.10.2010547.7500 %710876.71
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 5 954 547.95 грн.
Таким чином, станом на 02.12.2010, розмір пені за невиконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором по простроченим процентам складає 1 953 269,99 грн. та 5 954 547,95 грн. кредиту.
Що ж стосується заперечень відповідача-2 проти задоволення позову в цій частині, що позивачем у позові вказано борг, який виник станом на 23.11.2009, а в заяві про збільшення позовних вимог станом на 02.12.2010, що на думку відповідача-2 є не збільшенням позовних вимог, а доповнення їх іншими додатковими вимогами, які виникли після подання позову (інші процентні періоди).
Проте, суд з такими твердженнями погодитись не може, з огляду на наступне.
Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Як встановлено судом, вимоги, які були заявлені прокуратурою у позові, і були збільшені, нових, додаткових вимог, прокуратурою не заявлено.
В забезпечення виконань зобов'язання ТОВ «Нова енергія світу»за Кредитним договором між відповідачем-2 та позивачем 23.10.2008 був укладений договір іпотеки без оформлення заставної.
Відповідно до п.2.1.1. Іпотечного договору, предметом іпотеки є:
- нерухоме майно - будівля санаторію «Аркада», 4 А, що знаходиться в будинку № 21 по вулиці Річки в м. Трускавець та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.12.2007, виданого Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на підставі рішення № 61 від.24.03.2006.
- земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,1968 га, що знаходиться в м. Трускавець, вул. Річки, 21, кадастровий №4611500000:01:012:0022 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 569384, виданого Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів 24.06.2005, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.12.2004 ВВО № 869199, та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020544600021.
Відповідно до п. 3.3.4 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Пунктом 7.1 Договору іпотеки передбачено, що він набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладання додаткових угод до нього), застава, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
Згідно п.4.2 Договору іпотеки, за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п.3.3.1-3.3.13 даного договору Іпотекодавець сплачує на користь Банку штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки відповідно до п.2.3 договору.
За згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 34 994 290 грн. (п.2.3 Договору іпотеки).
На виконання умов Договору іпотеки щодо страхування заставленого майна, Іпотекодавець уклав договори добровільного страхування майна № 01-08-34 від 23.10.2008 та № 01-08-35 від 23.10.2008.
Відповідно до п. 2.10 договорів, останні діють до 02.10.2009.
Відповідно до п.п.3.3.4.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язаний вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого боржник виконає всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування, не менше ніж на наступний рік.
Згідно з п.п.3.3.4.2 Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язаний, не пізніше ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові платежі та не пізніше ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових платежів, визначеного договором страхування, надавати Банку докази таких сплат.
Як слідує з матеріалів справи, Іпотекодавець порушив умови Договору іпотеки щодо страхування заставленого майна - не продовжив дію вищезазначених договорів страхування та не надав докази сплати чергових страхових платежів, які б підтверджували страхування предмету іпотеки на період з 03.10.2009 по теперішній час.
Внаслідок такого порушення, Банк нарахував штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави, що становить 1 749 714,50 грн. (34 994 290,00 грн. х 5% = 1 749 714,50 грн.).
Як було зазначено вище, відповідач-2 просив враховувати його важке матеріальне становище, яке пов'язане з тим, що з жовтня 2008 року припинилось придбання житла та не житлових приміщень, також значно зменшився обсяг будівельних робіт, призупинено дію існуючих договорів генерального підряду.
На підприємстві були проведені масові скорочення працівників, існує заборгованість по оплаті праці та вихідній допомозі скорочених працівників. З цього питання Трест неодноразово перевірявся прокуратурою Оболонського району м. Києва про що складалися приписи щодо погашення заборгованості по заробітній платі (копії приписів додаються), зокрема:
- припис прокуратури від 03.06.09 № 1254-3 на суму заборгованості в розмірі 1 487 884,00 грн.;
- припис прокуратури від 09.07.2009 на суму заборгованості в розмірі 1 525 280 грн.;
- припис прокуратури від 16.11.2009 № Н-17 на суму заборгованості в розмірі 55 280 грн.;
- припис прокуратури від 03.12.2009 № н-17 на суму заборгованості в розмірі 36 65889 грн.;
- припис № Н-17 від 01.02.2010 на суму заборгованості по заробітній платі 1 300 000 грн.;
- припис № 149к/10 від 10.03.2010 - на 900 000 грн.;
- припис № Н-17 від 16.04.2010 - на 480 000 грн.;
- припис від 30.11.2010 № 53-51210 загальна сума заборгованості 1 703 806,00 грн.
При цьому, відповідач-2 зазначив, що збитки ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього за 9 місяців 2010 року склали 21 169 000 грн., на підтвердження чого надав звіт про фінансовий результат від 25.10.2010.
Відповідно до ст.3 та ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами па яких маг ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Крім того. ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Дане також кореспондується з положенням ст. 233 ГК України, відповідно до якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов'язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.
Згідно Листа Вищого господарського суду України, від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що:
- відповідач-2 договори страхування все ж таки укладав, проте до строку, по який відповідач-1 зобов'язався його повернути кредит та сплатити відсотки за користування;
- відповідач являється збитковим підприємством;
суд вважає справедливим та співрозмірним з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання штраф в сумі 874 857,25 грн. за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 12 Закону визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.
Згідно з статтею 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Відтак, на думку суду частина 1 статті 35 Закону має застосовуватись при позасудовому врегулюванні спору.
Як слідує з матеріалів справи, Банк не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у випадку, що розглядається, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог ст. 37 Закону), а враховуючи те, що в даному випадку Банк вимагає задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього на праві власності, оскільки строк на який надався Кредит сплив, відповідач-1 продовжує безпідставно користуватися отриманими коштами, а Майно, яке надавалось в забезпечення вимог за Кредитним договором не є застрахованим, а відтак Банк може значною мірою може позбавитися того, на що він розраховував при укладенні зазначених договорів, суд вважає вимоги Банку правомірними.
Крім того, суд зауважує, що з поданням даного позову відповідач-2 був повідомлений про порушення боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, а тому протягом року мав можливість вжити заходів для усунення боржником порушень.
Як вбачається з матеріалів справи, копія позову була надіслана Прокуратурою м. Києва на адресу відповідачів ще 17.12.2009, що підтверджується фіскальними чеками.
Таким чином, звернення стягнення розпочнеться вже після спливу 30-ти денного строку після того, як відповідач-2 був повідомлений про порушення відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором.
Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Пунктом 6.2 Договору іпотеки визначено, що у випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або за кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю (та Позичальнику) письмове повідомлення про порушення обов'язків за цим та/або кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.
За рахунок Предмета іпотеки, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору (п.6.5 Договору іпотеки).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Згідно з п.6.8 Договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
За погодженням сторін початкова ціна предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (абз 2 п.2.3 Договору іпотеки).
З встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача) має відбуватись шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідачів в повному обсязі, оскільки спір виник саме з їх вини (стаття 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу»(03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25, ідентифікаційний код 35509692) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість за кредитним договором №53-V від 03.10.2010 в сумі 53 889 735 (п'ятдесят три мільйони вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) 71 коп., яка складається з:
- 31 000 000 грн. -прострочена заборгованість по кредиту;
- 50 958,90 грн. -прострочена заборгованість по процентам, нарахованим за період з 01.12.2010 до 02.12.2010;
- 14 930 958,87 грн. -прострочена заборгованість по процентам;
- 5 954 547.95 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 1 953 269,99 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ідентифікаційний код 23697280) штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 874 857 (вісімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 25 коп.
У рахунок погашення вищезазначеної заборгованості за Кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, а саме:
- нерухоме майно - будівлю санаторію «Аркада», 4 А, що знаходиться в будинку № 21 по вулиці Річки в м. Трускавець, що є предметом іпотеки та належить Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
- земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,1968 га, що знаходиться в м. Трускавець, вул. Річки, 21, кадастровий №4611500000:01:012:0022 та належить Відкритому акціонерному товариству трест Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу»(03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25, ідентифікаційний код 35509692) та Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбкд-1» імені М.П.Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на користь державного бюджету України 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
СуддяР.Б. Сташків
Повне рішення складено 26.01.2011