ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/59-20/39526.01.11
За позовом Приватного підприємства «Петро Великий»
До Громадської організації «Комітет захисту соціальних прав населення»
Про зобов'язання вчинити дії та стягнення 50 000, 00 грн.
Суддя Палій В.В.
Представники :
Від позивача Дем'янюк В.П.- предст. (дов. від 01.05.2010р.), Руденко С.П.- предст.
(дов. від 18.01.2011р.)
Від відповідача Сухой Є.В. -предст. (дов. від 12.04.2010р.)
Приватне підприємство “Петро Великий” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації “Комітет захисту соціальних прав населення” про зобов'язання вчинити дії та стягнення 50 000, 00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач розпочав поширювати неправдиву інформацію стосовно позивача, а саме: 28.12.2009 р. та 25.01.2010 р. відповідачем до Київської міської державної адміністрації були направлені листи № 27/12 та №08 відповідно, які містили недостовірну неправдиву інформацію стосовно діяльності позивача та принижували його ділову репутацію перед діловим партнером -Київською державною адміністрацією. Позивач зазначає, що у вказаних листах відповідача містяться звинувачення позивача та його посадових осіб в хабарництві, несплаті податків, здійсненні незаконної господарської діяльності та інших порушеннях чинного законодавства. На підставі викладеного, позивач просить зобов'язати Громадську організацію “Комітет захисту соціальних прав населення” спростувати поширену нею відносно позивача негативну, недостовірну інформацію, шляхом направлення до Київської міської державної адміністрації листа із спростуванням поширеної відносно позивача негативної, недостовірної інформації та стягнути з відповідача на користь позивача 50 000, 00 грн. моральної шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2010р. у справі №9/59 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. №9/59 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Петро Великий»залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2010р. у справі №9/59 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010р. у справі №9/59 касаційну скаргу Приватного підприємства «Петро Великий»задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд Господарському суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. справу №9/59 передано на розгляд судді Палію В.В.
У зв'язку з наведеним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010р. справа прийнята до свого провадження суддею Палієм В.В., присвоєно справі №9/59-20/395, розгляд справи призначено на 14.12.2010р.
14.12.2010р. судом одержано від відповідача письмові пояснення по справі, у яких відповідач зазначає, що не є першоджерелом інформації, вказаної у листах. До пояснення додано джерела, з яких отримано інформацію, що міститься у листах.
Представник позивача у судове засідання 14.12.2010р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 14.12.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 18.01.2011р. представник позивача надав на вимогу ухвали суду пояснення із вказанням недостовірної, негативної інформації про позивача, яка зазначена відповідачем у листах, та яка підлягає спростуванню.
Представник позивача заявив усне клопотання про виклик у судове засідання для дачі пояснень, з приводу викладеної у листах інформації, керівників Громадської організації «Комітет захисту соціальних прав населення», якими підписано листи.
Розгляд зазначеного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.
У судовому засіданні 18.01.2011р. судом оголошено перерву до 26.01.2011р., з метою вирішення заявленого представником позивача клопотання.
19.01.2011р. судом одержано заяву від позивача про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд зобов'язати відповідача спростувати поширену відносно позивача негативну недостовірну інформацію, а саме:
Зазначену в листі вих. №27/12 від 28 грудня 2009року:
«Відомо, що перевезенням тіл померлих з дому до патологоанатомічних відділень займалось три крупні підприємства «Реквієм», «Гефест», ПП «Петро Великий», та декілька фізичних осіб підприємців. Ці особи господарювання конкурували між собою шляхом підвищення незаконної винагороди лікарям невідкладної допомоги... Сума сплати хабара дійшла до 1 400 гривень за «телефонний дзвінок».
«ПП «Петро Великий»оформив усіх своїх продавців приватними підприємцями, що працюють по договору на єдиному податку щоб приховати дійсний дохід підприємства.»
«ПП «Петро Великий»поступово оформлює договори оренди приміщень патологоанатомічних відділень що грубо порушує Наказ МОЗ України № 81 та руйнує його основу, знаходячись під захистом посадових осіб МОЗ України.»
«...Співвласник ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. почала шукати дах серед політиків, захищаючи свій душогубний наказ...»
Зазначену в листі вих. №08 від 25 січня 2010року:
«Нещодавно нам стало відомо що ці Накази робилися під діяльність приватного підприємства «Петро Великий»для створення монополії в ритуальному бізнесі яку лобіюють перший заступник Міністра Охорони Здоров'я Бідний В.Г. та начальник ГУ ОЗ в м. Києві Качурові П.В.»
«Бідний В.Г. з грудня 1996 року займав посаду заступника голови КМДА з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення. Саме з тої пори він регулює підприємницьку діяльність ПП «Петро Великий»та лобіює незаконне орендне використання приміщень патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва»
«Раніше іншим суб'єктам господарювання була заборонена оренда приміщень в патологоанатомічних відділеннях в м. Києва законодавством України, лише для одного ПП «Петро Великий»було дозволено порушувати законодавство України здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність в незаконно орендованих приміщеннях.»
«Зробивши монополію в патологоанатомічних відділеннях де приміщення орендуються тільки одним приватним підприємством «Петро Великий»та відмовивши іншим, високо посадовцям було надано завдання незважаючи ні на що забезпечити безперебійний потік трупів померлих вдома до патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва, щоб ПП «Петро Великий»сплачував цим високо посадовцям помісячного хабара...»
«Зі слів неофіційних інформаторів, які поки що побажали залишитися невідомими, зі слів співвласника ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. за лобіювання змін до Наказу МОЗ № 81 а саме пункту 1.8. про зняття заборони на розміщення інших установ та організацій в патологоанатомічних відділеннях, та дозволу оренди приміщень в патологоанатомічних відділеннях організаціями та установами які не маютъ відношення до патологоанатомічної служби, сума хабара заступнику Міністра Охорони Здоров'я України Бідному В.Г. склала 100 тисяч у.о.»,
шляхом направлення до Київської Міської Державної Адміністрації листа з спростуванням вищезазначеної поширеної відносно ПП «Петро Великий»негативної, недостовірної інформації.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 50 000,00грн.
У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що у жодній із публікацій, які надані відповідачем не міститься інформації тотожної вказаній позивачем у позові. Тобто, у даному випадку, цитування відомостей з інших джерел, відсутнє, а інформація у листах викладена відповідачем від власного імені. У листах відповідача містяться заяви про злочини, ніби то вчинені працівниками та власниками позивача, розгляд яких кримінально-процесуальним законодавством віднесено до компетенції відповідних правоохоронних органів. Звернення (листи) містять вимоги, розгляд яких не входить до кола повноважень посадових осіб Київської міської державної адміністрації
У судовому засіданні 26.01.2011р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.
У судовому засіданні 26.01.2011р. судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик у судове засідання для дачі пояснень, з приводу викладеної листах інформації, керівників Громадської організації «Комітет захисту соціальних прав населення», якими підписано листи, у зв'язку з недоцільністю.
У судовому засіданні 26.01.2011р. представник відповідача надав усні пояснення на питання представника позивача щодо джерел викладеної у листах інформації.
У судовому засіданні 26.01.2011р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторони повідомлені про дату складення повного рішення -31.01.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
12.01.2010р. Громадською організацією «Комітет захисту соціальних прав населення»направлено до Київської міської державної адміністрації листа вих. №27/12 від 28.12.2009р. стосовно сприяння органів державної влади та правоохоронних органів у створенні корупційних схем для відмивання коштів, що тягнуть за собою можливість приховування вбивства людини.
Позивач вважає, що у зазначеному листі міститься недостовірна, негативна інформація про позивача, яка підлягає спростуванню. Зазначене стосується наступної інформації, викладеної у листі:
«Відомо, що перевезенням тіл померлих з дому до патологоанатомічних відділень займалось три крупні підприємства «Реквієм», «Гефест», ПП «Петро Великий», та декілька фізичних осіб підприємців. Ці особи господарювання конкурували між собою шляхом підвищення незаконної винагороди лікарям невідкладної допомоги... Сума сплати хабара дійшла до 1 400 гривень за «телефонний дзвінок».
«ПП «Петро Великий»оформив усіх своїх продавців приватними підприємцями, що працюють по договору на єдиному податку щоб приховати дійсний дохід підприємства.»
«ПП «Петро Великий»поступово оформлює договори оренди приміщень патологоанатомічних відділень що грубо порушує Наказ МОЗ України № 81 та руйнує його основу, знаходячись під захистом посадових осіб МОЗ України.»
«...Співвласник ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. почала шукати дах серед політиків, захищаючи свій душогубний наказ...»
27.01.2010р. відповідачем направлено до Київської міської державної адміністрації листа вих. №08 від 25.01.2010р., з приводу припинення діяльності корупційної схеми, створеної посадовими особами Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА у сфері постмортальних послуг.
Позивач вважає, що у зазначеному листі міститься недостовірна, негативна інформація про позивача, яка підлягає спростуванню. Зазначене стосується наступної інформації, викладеної у листі:
«Нещодавно нам стало відомо що ці Накази робилися під діяльність приватного підприємства «Петро Великий»для створення монополії в ритуальному бізнесі яку лобіюють перший заступник Міністра Охорони Здоров'я Бідний В.Г. та начальник ГУ ОЗ в м. Києві Качурові П.В.»
«Бідний В.Г. з грудня 1996 року займав посаду заступника голови КМДА з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення. Саме з тої пори він регулює підприємницьку діяльність ПП «Петро Великий»та лобіює незаконне орендне використання приміщень патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва»
«Раніше іншим суб'єктам господарювання була заборонена оренда приміщень в патологоанатомічних відділеннях в м. Києва законодавством України, лише для одного ПП «Петро Великий»було дозволено порушувати законодавство України здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність в незаконно орендованих приміщеннях.»
«Зробивши монополію в патологоанатомічних відділеннях де приміщення орендуються тільки одним приватним підприємством «Петро Великий»та відмовивши іншим, високо посадовцям було надано завдання незважаючи ні на що забезпечити безперебійний потік трупів померлих вдома до патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва, щоб ПП «Петро Великий»сплачував цим високо посадовцям помісячного хабара...»
«Зі слів неофіційних інформаторів, які поки що побажали залишитися невідомими, зі слів співвласника ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. за лобіювання змін до Наказу МОЗ № 81 а саме пункту 1.8. про зняття заборони на розміщення інших установ та організацій в патологоанатомічних відділеннях, та дозволу оренди приміщень в патологоанатомічних відділеннях організаціями та установами які не мають відношення до патологоанатомічної служби, сума хабара заступнику Міністра Охорони Здоров'я України Бідному В.Г. склала 100 тисяч у.о.»
Позивач просить суд зобов'язати відповідача спростувати поширену відносно позивача негативну, недостовірну інформацію, яка викладена у вказаних листах, шляхом направлення до Київської міської державної адміністрації листа із спростуванням зазначеної негативної, недостовірної інформації. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00грн. моральної шкоди.
Відповідач у відзиві та додаткових письмових поясненнях заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що Київська міська державна адміністрація не є діловим партнером позивача, оскільки це орган, який захищає державні інтереси та діє лише на благо територіальної громади. Позивачем не доведено, що внаслідок дії відповідача було порушено таке особисте немайнове право позивача, як ділова репутація. Метою направлення листів був соціальний захист киян, шляхом висвітлення перед КМДА складної ситуації, що склалась у сфері ритуальних послуг м. Києва. Пов'язано це з тим, що відповідно до своїх функцій та завдань, КМДА опосередковано, через Комунальне підприємство «Спецкомбінат ПКПО»має владний вплив у даній сфері та є одним із учасників ринку надання ритуальних послуг. Навіть, якщо вирішення деяких питань, що порушені у листах, не належить до компетенції КМДА, це не дає підстав кваліфікувати викладену інформацію, як таку, що поширена безпідставно. Крім того, відповідач не являється першоджерелом інформації, викладеної у листах, що підтверджується наданими джерелами, з яких було отримано таку інформацію. Позивачем не доведено факту завдання позивачу моральної шкоди відповідачем.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.
Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.
Статтею 200 ЦК України передбачено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію»інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК України.
Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Поняття ділової репутації визначено у Законі України “Про банки і банківську діяльність”, відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792. Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Крім цього, у п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч.3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК України.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження звернення відповідача із листами до КМДА, у яких міститься інформація про позивача.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач вважає негативною та недостовірною наступну інформацію, яка викладена у листах відповідача від 28.12.2009р. та від 25.01.2010р., що адресовані Голові Київської міської державної адміністрації:
«Відомо, що перевезенням тіл померлих з дому до патологоанатомічних відділень займалось три крупні підприємства «Реквієм», «Гефест», ПП «Петро Великий», та декілька фізичних осіб підприємців. Ці особи господарювання конкурували між собою шляхом підвищення незаконної винагороди лікарям невідкладної допомоги... Сума сплати хабара дійшла до 1 400 гривень за «телефонний дзвінок».
«ПП «Петро Великий»оформив усіх своїх продавців приватними підприємцями, що працюють по договору на єдиному податку щоб приховати дійсний дохід підприємства.»
«ПП «Петро Великий»поступово оформлює договори оренди приміщень патологоанатомічних відділень що грубо порушує Наказ МОЗ України № 81 та руйнує його основу, знаходячись під захистом посадових осіб МОЗ України.»
«...Співвласник ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. почала шукати дах серед політиків, захищаючи свій душогубний наказ...»
«Нещодавно нам стало відомо що ці Накази робилися під діяльність приватного підприємства «Петро Великий»для створення монополії в ритуальному бізнесі яку лобіюють перший заступник Міністра Охорони Здоров'я Бідний В.Г. та начальник ГУ ОЗ в м. Києві Качурові П.В.»
«Бідний В.Г. з грудня 1996 року займав посаду заступника голови КМДА з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення. Саме з тої пори він регулює підприємницьку діяльність ПП «Петро Великий»та лобіює незаконне орендне використання приміщень патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва»
«Раніше іншим суб'єктам господарювання була заборонена оренда приміщень в патологоанатомічних відділеннях в м. Києва законодавством України, лише для одного ПП «Петро Великий»було дозволено порушувати законодавство України здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність в незаконно орендованих приміщеннях.»
«Зробивши монополію в патологоанатомічних відділеннях де приміщення орендуються тільки одним приватним підприємством «Петро Великий»та відмовивши іншим, високо посадовцям було надано завдання незважаючи ні на що забезпечити безперебійний потік трупів померлих вдома до патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва, щоб ПП «Петро Великий»сплачував цим високо посадовцям помісячного хабара...»
«Зі слів неофіційних інформаторів, які поки що побажали залишитися невідомими, зі слів співвласника ПП «Петро Великий»ОСОБА_1. за лобіювання змін до Наказу МОЗ № 81 а саме пункту 1.8. про зняття заборони на розміщення інших установ та організацій в патологоанатомічних відділеннях, та дозволу оренди приміщень в патологоанатомічних відділеннях організаціями та установами які не мають відношення до патологоанатомічної служби, сума хабара заступнику Міністра Охорони Здоров'я України Бідному В.Г. склала 100 тисяч у.о.».
Відповідно до ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Відповідач зазначає про те, що викладену у листах інформацію відповідачем було отримано із інших джерел, зокрема: статті ІНФОРМАЦІЯ_1автора ОСОБА_2, статті «ІНФОРМАЦІЯ_3»автора ОСОБА_3, статті «ІНФОРМАЦІЯ_2»авторів ОСОБА_4, ОСОБА_5, статті «ІНФОРМАЦІЯ_4»автора LIFENEWS, телепередачі телеканалу ICTV «Країна має знати»; повідомлення, рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Проте, суд погоджується із твердженням позивача про те, що у жодній із вказаних відповідачем публікацій та телепередачі не міститься інформації, яка тотожна вказаній відповідачем у листах, тобто цитування відомостей у листах із зазначенням конкретних джерел -відсутнє. Таким чином, спірну інформацію відповідачем викладено від власного імені.
Для правильного вирішення спору важливим є з'ясування того, чи є інформація про позивача, яка міститься у листах, негативною.
Так, як було зазначено судом, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Проаналізувавши кожну самостійну частину, на які позивач посилається як на такі, що містять негативну та недостовірну інформацію про позивача, суд встановив наступне.
Негативна інформація про позивача, тобто, така, у якій стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, вчинення інших негативних дій, міститься у наступних частинах листів:
«Відомо, що перевезенням тіл померлих з дому до патологоанатомічних відділень займалось три крупні підприємства «Реквієм», «Гефест», ПП «Петро Великий», та декілька фізичних осіб підприємців. Ці особи господарювання конкурували між собою шляхом підвищення незаконної винагороди лікарям невідкладної допомоги... Сума сплати хабара дійшла до 1 400 гривень за «телефонний дзвінок».
«ПП «Петро Великий»оформив усіх своїх продавців приватними підприємцями, що працюють по договору на єдиному податку щоб приховати дійсний дохід підприємства.»
«ПП «Петро Великий»поступово оформлює договори оренди приміщень патологоанатомічних відділень що грубо порушує Наказ МОЗ України № 81 та руйнує його основу, знаходячись під захистом посадових осіб МОЗ України.»
«Нещодавно нам стало відомо що ці Накази робилися під діяльність приватного підприємства «Петро Великий»для створення монополії в ритуальному бізнесі яку лобіюють перший заступник Міністра Охорони Здоров'я Бідний В.Г. та начальник ГУ ОЗ в м. Києві Качурові П.В.»
«Раніше іншим суб'єктам господарювання була заборонена оренда приміщень в патологоанатомічних відділеннях в м. Києва законодавством України, лише для одного ПП «Петро Великий»було дозволено порушувати законодавство України здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність в незаконно орендованих приміщеннях.»
«Зробивши монополію в патологоанатомічних відділеннях де приміщення орендуються тільки одним приватним підприємством «Петро Великий»та відмовивши іншим, високо посадовцям було надано завдання незважаючи ні на що забезпечити безперебійний потік трупів померлих вдома до патологоанатомічних відділень лікарень м. Києва, щоб ПП «Петро Великий»сплачував цим високо посадовцям помісячного хабара...»
У інших частинах листів, на які вказує позивач, міститься негативна інформація про фізичних осіб -ОСОБА_1., Бідного В.Г. Позивачем не надано суду доказів того, що позивач уповноважений представляти інтереси зазначених осіб у господарському суді.
Таким чином, позивачем доведено факт того, що у листах, які адресовані відповідачем до Київської міської державної адміністрації, міститься негативна інформація про позивача.
При цьому суд зазначає, що у зазначених позивачем частинах листів, в яких міститься негативна інформація про позивача, відсутні оціночні судження, які в силу ст. 47-1 Закону України «Про інформацію»та з урахуванням ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту та не підлягають спростуванню.
Звертаючись з листами до Київської міської державної адміністрації, як до місцевого органу виконавчої влади, відповідач у листах просив КМДА: зобов'язати правоохоронні органи здійснювати контроль за кожним випадком виявлення тіла померлого вдома, забезпечити виїзд на місце виявлення тіла померлого слідчо - оперативної групи для виявлення можливих підозр на ознаки насильницької смерті громадян та призначення судово-медичного розтину, для з'ясування обставин та настання смерті; зупинити корупційні дії ГУОЗ та МЗ КМДА, щодо зловживання в отриманні незаконної винагороди за надання постмортальних послуг; зупинити незаконну підприємницьку діяльність ПП «Петро Великий»із розташування магазинів у секційних залах патологоанатомічних відділеннях лікарень та бюро судово-медичної експертизи; зупинити монополію у ритуальному бізнесі та створити рівні умови для суб'єктів господарювання, що надають ритуальні послуги; відмінити Наказ МОЗ України №25 від 19.01.2009р. про внесення змін до Наказу МОЗ України №81 від 12.05.1992р.; відмінити Наказ ГУОЗ та МЗ КМДА №337 від 11.09.2009р.; перевірити діяльність ПП «Петро Великий»у патологоанатомічних відділеннях лікарень в м. Києві; зняти з посади заступника МОЗ України Бідного В.Г.; зняти з посади начальника ГУОЗ та МЗ КМДА Качурову Л.В.; заборонити оренду приміщень в патологоанатомічних відділеннях лікарень в м. Києві та Бюро судово-медичної експертизи по вул. Оранжерейна №9.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р. виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст. 25 вказаного закону місцева державна адміністрація забезпечує розгляд звернень громадян та їх об'єднань.
Відповідно до ст. 28 вказаного закону, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону; давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 16 Закону, місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності; додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів
Таким чином місцева державна адміністрація наділена повноваженнями щодо перевірки діяльності ПП «Петро Великий»у патологоанатомічних відділеннях лікарень в м. Києві.
До компетенції голови Київської міської державної адміністрації, як Київського міського голови, із перелічених вимог, що містяться у зверненнях відповідача, відноситься розгляд питання про зняття з посади начальника Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (п. 8 Положення про Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради).
Інша частина вимог та викладених у листах обставин, підлягає розгляду та перевірці правоохоронними органами, податковою міліцією, Міністерством охорони здоров'я України (в частині скасування наказу МОЗ України №25 від 19.01.2009р. про внесення змін до Наказу МОЗ України №81 від 12.05.1992р. та наказу ГУОЗ та МЗ КМДА №337 від 11.09.2009р. «Про тимчасовий порядок констатації смерті осіб, померлих вдома, та утримання їх тіл у лікувально-профілактичних закладах м. Києва», оскільки в частині виконання функцій державної виконавчої влади ГУОЗ та МЗ КМДА підпорядковується Міністерству охорони здоров'я України), судовими органами, Антимонопольним комітетом України.
Безпосередньо у листах відповідача, які адресовані до КМДА, не порушується питання, щодо перевірки викладеної адресатом інформації, проте, суд враховує, що надання відповіді на питання, які порушені у листах компетентними органами, неможливе без перевірки викладеної інформації.
Проаналізувавши інформацію, яка викладена у зверненнях відповідача до КМДА, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України. (п. 16 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009р. №1).
Матеріали справи не містять доказів того, що у зверненнях відповідача до КМДА містились завідомо неправдиві відомості або, що для звернення відповідача до КМДА не було жодних підстав і зазначене було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок (відповідно до Статуту відповідача завданням даної організації, зокрема, є: сприяння захисту інтересів соціально незахищених громадян у судових, правоохоронних, державних органах; участь у здійсненні громадського контролю за якістю соціальних послуг).
Таким чином, в діях відповідача немає складу правопорушення -поширення недостовірної негативної інформації, оскільки відповідач реалізовував своє право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, а у разі направлення такого звернення неналежному адресату -пересилати за належністю. Так, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», у разі, коли питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні (у даному випадку звернення адресовані голові КМДА), не входять до їх повноважень, воно пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі.
При цьому суд враховує, що всупереч тверджень позивача, Київська міська державна адміністрація не є діловим партнером позивача. Так, укладаючи договори оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, КМДА, як місцевий орган виконавчої влади, діє від імені та в інтересах територіальної громади, та на відміну від господарюючих суб'єктів -ділових партнерів, не переслідує мети отримання прибутку.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 50 000,00грн. моральної шкоди.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки позивачем не доведено, що діями відповідача йому завданої моральну шкоду та не доведено її розміру, а також, зважаючи на те, що в діях відповідача не вбачається поширення недостовірної негативної інформації, що принижує ділову репутацію позивача, суд визнає необґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача 50 000,00грн. моральної шкоди.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
За наведених обставин та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя В.В. Палій
Повне рішення складено 31.01.2011р.